Кого зараз можна здивувати таким ницим явищем, як шахрайство? Мабуть, нікого, бо з тими, хто виключно обманом живе за чужий рахунок, ми зустрічаємося мало не щодня. До того ж серйозні дослідники суспільної свідомості стверджують, що шахрайський (читай — паразитичний) принцип — вкрасти якомога більше чужого добра і постаратися уникнути відповідальності, — стає ідеалом для не такої вже й маленької частини громадян. Але остання новина з цього специфічного світу навіть на тлі сотень очевидних чи прихованих афер таки приголомшила багатьох обивателів, включаючи й певну частину бізнесменів. Йдеться про масштабну за обсягами і нахабністю справу так званих «продавців Хрещатика», яку нині розслідують столичні убозівці.
Хто шукає, того й знаходять
Ні для кого не секрет, що великі гроші з провінції (якого походження — то вже інше питання) шукають свого ефективнішого застосування у столиці, де можливості і рівень обігу коштів на порядок вищі, а давня притча про те, що вони не пахнуть, справджується майже моментально. «Прилаштувати» свої авуари в Києві вже давно намагався і такий собі харків’янин Олександр Г. Будучи людиною заможною, він часто бував у столиці, де, розповідають, навіть тримав свій офіс.
Близько року тому його познайомили з якимось 48-річним Сергієм Ц. Судячи з манер, автомобіля представницького класу та інших «наворотів», той був вельми успішним і впливовим бізнесменом. У всякому разі хвалився, що вигідно займається нерухомістю і знається з дуже авторитетними особами. Певна річ, багатий харківський «Буратіно» не втримався і поділився з ним планами вкласти гроші в якусь привабливу з точки зору «навару» справу. Невдовзі той по-приятельськи повідав, що, мовляв, один з його старих знайомих збирається виїжджати за кордон, а тому терміново розпродує свою власність. У тому числі й престижне приміщення в самому центрі Києва, на Хрещатику, яке орендує не менш престижний магазин одягу.
У претендента на столичну нерухомість загорілися очі: оце так удача! Мало того, що заповітні квадратні метри продавалися помітно нижче за ринкову їх вартість, вони самі собою ще й приносили непоганий прибуток від орендарів… Тим паче, що солідний київський знайомий разом зі своїм не менш «крутим» помічником Валерієм К., який радо долучився до такої підприємливої компанії, пред’явили всі правоустановчі документи, а також влаштували йому детальні оглядини об’єкта, де показали всі, навіть технічні, приміщення. Що характерно, персонал магазину і охорона зреагували на «екскурсоводів» як на справжніх представників господаря…
…«Беру!» — видихнув Олександр Г., і компаньйони, не гаючи часу, попрямували до нотаріуса. Туди ж на ще крутішому авто прибув і вкрай застуджений власник нерухомості. Прохрипівши через марлеву пов’язку на півобличчя, що завершити процедуру купівлі-продажу доручає тому ж таки Сергієві Ц., він залишив довіреній особі всі необхідні папери з мокрими печатками і паспорт, а сам через високу температуру спішно відбув доліковуватися. Певна річ, нотаріус швиденько оформив оборудку, вніс в електронний реєстр прізвище нового власника, з чим його й привітав. Виклавши 20 мільйонів гривень, Олександр Г. вступив у володіння омріяною нерухомістю.
Аферисти зі стажем
…Переповідаючи зі слів правоохоронців фабулу цієї історії, ми намагалися бути максимально точними у викладі. За одним винятком — більшість термінів у цій розповіді радимо сприймати, що називається, в лапках, оскільки все описане дійство було нічим іншим, як шахрайством чистої води. Судячи з усього, харківський багатій потрапив у поле зору організованої шахрайської злочинної групи ще до того, як «випадково» з ними познайомився. Далі все відбувалося за вже відомим сценарієм. Треба визнати, що зловмисники провернули всю оборудку просто блискуче, на високому, так би мовити, організаційному і особливо акторському рівні. Воно й не дивно, бо справою керував аферист з величезним шахрайським стажем.
Розповідають, що промишляти цим ремеслом він починав ще в 1990-х роках. Колеги з інших видань розкопали, що свого часу цей самий Сергій Ц., киянин, вчився в розвідшколі і навіть був одружений з дочкою великого кадебешного начальника. На родичах і однокурсниках він і відточував свої специфічні здібності, поки не довелося тікати із золотоверхої додому в Україну. Тут одружився вдруге, періодично займався фіктивним продажем квартир, «торгував» конфіскатом з митниці, а якось примудрився за липовими документами продати землю в Нових Петрівцях комусь із народних депутатів. Певна річ, такого ∂ешефту йому не пробачили і таки запроторили в СІЗО, звідки випустили лише тоді, коли повернув видурені гроші. До речі, подейкують, що й тепер спритник погорів на тому, що за «кинутим» харків’янином стоять непрості люди.
Окрім нього і вже згаданого Валерія, в злочинну групу входили ще двоє аферистів. Один відповідав за підробку актів на право власності, виписок з БТІ, паспортів та інших документів і, треба сказати, справлявся з цим майстерно. За висновками експертів, для виготовлення такої якісної «липи», окрім кваліфікації, потрібно було мати в своєму розпорядженні як мінімум їх точні копії, якщо не оригінали. Де їх брали зловмисники — ще одне питання для слідчих. Цілком можливо, вони мали спільників у певних державних структурах. Особлива роль відводилася четвертому учаснику шахрайської зграї, який вдавав себе за власника об’єкта. З’явився він лише в одному епізоді, зате зіграв так переконливо, що ні в нотаріуса, ні тим паче в покупця не виникло жодного сумніву.
Здирницький апетит з роками лише міцніє
Можна скільки завгодно дивуватися, але за такою ж самою схемою означеному вище харків’янину ці самі шахраї за 40 мільйонів гривень «впарили» ще два престижні приміщення на Хрещатику. Мінялися лише фізіономії «власників», які так само під різними приводами зводили свою обов’язкову присутність у нотаріуса до мінімуму. Практично відразу після оборудки щасливий покупець особисто від Сергія почав справно отримувати орендну плату з усіх трьох «точок», отож звісткою про зміну власника акуратних орендарів не напружував.
Через деякий час Олександр Г., знову ж таки з подачі Сергія, вирішив розширити свою столичну маєтність і придбати тут же, на Хрещатику, ще один об’єкт. Цього разу — перші два поверхи будинку, які кілька років підряд займав і займає відомий магазин трендового одягу «Гранд Галерея». Правда, за таке задоволення треба було викласти стільки, скільки довелося заплатити за всі попередні придбання — 60 мільйонів гривень. Так би й сталося (у всякому разі «фірма» вже повним ходом фабрикувала необхідні папери), якби одного разу наш «герой» вже на правах нового «власника» не навідався до придбаного першим приміщення. Помилувавшись на багаті вітрини і зграбних юних продавчинь, по-господарськи зайшов у бухгалтерію і … лоб у лоб зустрівся з представником справжнього хазяїна. Нервовий діалог на зразок: «хто ти такий?» — «а ти хто?» перервався лише з приїздом останнього. На превеликий подив Олександра, той, окрім прізвища, не мав нічого спільного з людиною, яка ніби продала йому магазин. Ошелешений, він кинувся в міліцію…
Є й інші дійові особи?
За словами начальника Управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУ МВС України в Києві Олександра Шаповалова, нині повним ходом триває слідство. Поки що задокументовано чотири епізоди злочинної діяльності шахраїв, однак можливо, що вони причетні і до скоєння інших злочинів. Троє зловмисників перебувають у слідчому ізоляторі, четвертий — на підписці про невиїзд. Утім правоохоронці переконані, що до злочинних оборудок з престижною нерухомістю причетна куди більша за згаданий квартет група, а тому слідчі паралельно встановлюють і можливих інших учасників шахрайської зграї.
Цікаво, що за деякими повідомленнями суд ніби пропонував підписку про невиїзд усім затриманим, призначивши кожному заставу в розмірі 19 мільйонів гривень. Але фігуранти відмовилися. Можливо, сподіваються залишити нари і без застави, — у всякому разі розповідають, що до справи вже підключилися далеко не другорядні адвокати, а грошей аферистам, що називається, не позичати...
ВАРТО ЗНАТИ
Як убезпечити себе від шахраїв при купівлі нерухомості
.jpg)
Юрій ПІТА,
голова Комітету з правових питань
Асоціації фахівців з нерухомості України:
Обов’язково звертайтеся до фахівців, які працюють на ринку нерухомості в тому місті, де ви вирішили її придбати. Це може бути юридична компанія, що спеціалізується на нерухомості, чи ріелторська фірма, які добре знають ринок і «підводні камені» того чи іншого об’єкта. Вони якісно проаналізують правоустановчі документи, у них є змога перевірити історію як об’єкта, так і продавця.
Перевірте об’єкт і того, хто його продає, на наявність судових спорів. Це можна зробити, зокрема, звернувшись до Єдиного державного реєстру судових спорів на стор. www.reyestr.court.gov.ua, після чого вирішуйте, чи варто з цим зв’язуватися.
Як правило, шахраї у своїх схемах користуються послугами знайомого нотаріуса, який може закрити очі на недоліки в документах. Особисто знайомий вам чи рекомендований нотаріус забезпечить чистоту угоди і позбавить від подальших проблем.
Заздалегідь, до підписання угоди, вивчіть оригінали правоустановчих документів. Якщо їх багато, власноруч зніміть з них копії, аби якісно, без поспіху їх проаналізувати.
Звертайте увагу на вартість нерухомості — помітно нижча за ринкову ціна має спонукати зайвий раз замислитися про чистоту угоди.