Понад 20 років ТОВ «Енергія зварювання» ГМБХ виробляє зварювальне обладнання. Це єдине в Україні підприємство, яке виготовляє продукцію у такому великому асортименті. На європейському ринку зварювального обладнання з іменитими західними фірмами, зокрема німецькими, в Україні на рівних з ними конкурує саме це вітчизняне підприємство. Прикметно, що українська продукція вдвічі дешевша й не поступається якістю. До того ж запорізьке товариство, крім встановлення устаткування, займається сервісним обслуговуванням своєї продукції. Детальніше про українську перлину на ринку зварювальних апаратів розповідає її засновник та гендиректор Віталій Подгайний.
— Власної продукції в Україні виробляють мало, здебільшого намагаються торгувати iмпортним, — міркує Віталій Миколайович. — А наше підприємство вже два десятиліття виробляє власне зварювальне обладнання. І хоча колектив невеликий, щомісяця ми спроможнi виготовляти майже 500 агрегатів різної потужності, на які є попит і в Україні, й за її межами.
Віталій Подгайний розповів, що досягти таких потужностей вдалося через налагодження зв’язків із суміжниками. Тільки в Запоріжжі «Енергія зварювання» співпрацює з кількома підприємствами. Корпуси замовляють одній фірмі, трансформатори — іншій. Так зварювальне обладнання вдається випускати у величезному асортименті: 180—500 амперів.
Прототипом сучасної зварювальної апаратури, згадує гендиректор, став ПДГ-215, випущений у 1986 році. Бо ринок вже тоді потребував високоякісної апаратури, а радянська промисловість випускала дуже громіздкі апарати (вагою понад 100 кг) на 380 вольт. А перші прототипи сучасної апаратури виготовили в маленькій майстерні ПАТ «Запоріжавтотехобслуговування» за західними зразками зокрема німецьких апаратів, які надходили за імпортом в Україну. Тоді тільки зароджувався кооперативний рух.
1997 року відкрилася «Енергія зварювання». Спочатку орендували площі місцевого заводу «Радіоприлад», згодом їх викупили. А починали з виготовлення напівавтоматів ПДГ-215, які, до речі, випускають і тепер, але, звичайно, модернізованими.
— А тоді, — згадує Віталій Подгайний, — закупили на першу партію пальників. Як згодом виявилося, апарат зварює з ними погано через застарілі складовi пальникiв. Тож ми швидко вийшли на європейського виробника, закупили пальники у Дрездені й відтоді не змінюємо їхнього виробника. Перші рази їздили до Німеччини на «Таврії». Німці погодилися продавати продукцію на виплат, доки ми не стали на ноги.
Віталій Миколайович розповів, що механізми-подачі на підприємство постачають з Угорщини, дiодний випрямляч — з Італії.
У листопаді цього року «Енергія зварювання» візьме участь у величезній промисловій виставці в Києві, куди повезе основну продукцію. Сподіваються на підписання нових контрактів. Вони покажуть свої ВДУ-500 — це цілий комплекс, який має величезний попит на промгігантах України. Нещодавно такі комплекси поставили на «Заводі Кобзаренка» Сумської області, запорізькому Агромаші, Запоріжтрансформаторі, херсонському «Нiбулоні» тощо.
Тобто продукція «Енергії зварювання» стає невід’ємною складовою для української промисловості. Має попит і її побутовий сегмент, де важко сперечатися з китайськими виробниками в плані цінової політики, бо в Україні немає власної радіоелектронної промисловості. Та запоріжці беруть якістю, нарощують виробництво для завоювання європейського ринку. Одне слово, мають величезні плани на майбутнє в цьому напрямі.
— Хочу значно менше уваги приділяти адмінресурсам, — сказав на завершення розмови Віталій Подгайний. — Добре, що всіляких перевірок стало менше. Та виникають новi проблеми, з якими не можуть упоратися три наших бухгалтери. А в наших дрезденських партнерів спокійно працює один. I це попри те, що бюджет м. Дрездена дорівнює бюджету України.
Ми написали петицію Президентові. Річ у тому, що нам повернули 12 податкових накладних, бо комп’ютер податкової не може зрозуміти, чому ми приймаємо деталі з одним кодом, а готову продукцію відправляємо з іншим. Ми хотіли б, щоб такі негаразди зникли, бо на нашу продукцію очікує замовник. А бюрократичні перепони спричинили нам збитків на 150 тисяч гривень. Тож хотілося б, щоб наша бухгалтерія стала простішою, прозорішою і зрозумілішою.