Усі пам’ятають крилату фразу: «Пийте, діти, молоко — будете здорові!» Однак, схоже, вона вже не відповідає дійсності, адже, як зазначають експерти, на українському ринку молочних продуктів дедалі частіше трапляються вироби неналежної якості, а деякі з них шкідливі для здоров’я, тим паче дитячого.
Якщо вірити Священному писанню, молоко позитивно впливає не лише на фізичний, а й духовний розвиток людини. Користь цього цінного продукту вже давно доведена. Нам лишається тільки дбати про своє здоров’я, вживаючи цей продукт. Як стверджують учені, ризик таких захворювань, як інсульт і гіпертонія, у разі вживання молочних продуктів знижується на 50%.
За оцінками аналітиків, в Україні виробляють багато низькосортного молока, яке закуповують переробні підприємства. Саме продукція, вироблена в приватних господарствах сільських жителів, часто не відповідає встановленим нормам та стандартам якості.
Виробникам допоможе нова лабораторія
В Умані за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) запрацювала Лабораторія контролю якості молока та продуктивності тварин. Проект фінансували Асоціація виробників молока України та USAID. Ця лабораторія, вважає представник місії USAID в Україні Стівен Ринецькі, допоможе фермерам виробляти молоко кращої якості, а також ліпше доглядати свої стада. Як розповів її керівник Андрій Дикун, фахівці вивчали досвід США й нині за їхнім прикладом установа робитиме ексклюзивні аналізи. Серед основних послуг лабораторії — експрес-визначення виду збудника та його резистентності до антибіотика, дослідження фізико-хімічних показників, моніторинг обігу та застосування антибіотиків у ветеринарній медицині. Дослідження проводять дуже швидко (до трьох діб) на сучасному обладнанні.
Ось один із блоків, обладнаний найновішим устаткуванням. Мікробіологічний аналізатор за 30 секунд видає результат — скільки в молоці жиру, лактози, небажаних домішок. Якщо виявлено патогенну бактерію — аналізатор розпише, що це за бактерія і до яких антибіотиків вона чутлива. Тож хвору на мастит корову лікуватимуть не першим-ліпшим антибіотиком, як нині. Та й розпізнати інфекційну хворобу можливо на ранній стадії. Тоді лікування найефективніше, тварина повністю одужає, будуть високі надої. Позитивний ефект для фермерів експерти оцінюють у півсотні доларів на корову. І хоч сьогодні послугами лабораторії можуть скористатися ферми-члени асоціації в центральних областях, в USAID кажуть, що наступним кроком стане відкриття такої самої і на сході України.
Фахівці також обговорили кращий світовий досвід профілактики хвороб великої рогатої худоби (зокрема маститів) та мінімізацію застосування антибіотиків за допомогою систематичних лабораторних аналізів. Високу точність фізико-хімічних досліджень гарантує застосування інфрачервоної фур’є-спектроскопії, яку визнано найефективнішим і надійним методом контролю молока, — лабораторія оснащена аналізатором MilkoScan Mars. Також презентовано методики та обладнання лабораторії Асоціації виробників молока і результати перших пілотних досліджень.
Під час засідання круглого столу його учасники обговорили проблеми підвищення якості та безпечності молока-сировини, нові законодавчі ініціативи України щодо контролю гігієни молока-сировини, відновлення державного контролю операторів ринку, стратегії державної підтримки та розвитку молочної галузі.
П’ять років — багато це чи мало?
З 1 січня 2018 року Україна мала відмовитися від молока від населення. Впровадження цієї норми перенесли на 1 липня нинішнього року, коли країна має виконати прописані в Угоді про асоціацію з ЄС положення про санітарно-гігієнічні норми, які стосуються молочної сировини. Згідно з вимогами, усе небезпечне молоко, яке на сьогодні становить близько 75% усього виробленого в країні, має зникнути з українського ринку.
Це означає, що приватні домогосподарства могли б постраждати від нововведень, оскільки саме вони виробляють низькоякісну сировину. Але перехідний період триватиме набагато довше: наказ про заборону закупівлі має бути впроваджено до 2022 року.
Чим же відрізняється молоко другого сорту від решти ґатунків та що означає термін «безпечне молоко»?
Основними відмінностями між ґатунками молока, як пояснюють фахівці, є загальна бактеріальна забрудненість, кількість соматичних клітин і кислотність. Протягом останніх двох десятків років багато говорять про невідповідність якості молока з особистих селянських господарств вимогам у галузі переробки. Уперше про це заговорили ще в 2004 році, коли Україна стала членом СОТ та взяла на себе зобов’язання розв’язати цю проблему. Але на практиці це питання весь час переводили з економічної площини в політичну: говорили про те, що це негативно позначиться на сільському населенні. І ось так від виборів до виборів.
Як пригадують господарники, спроби поліпшити якість молока робили не раз. За останні 15 років чимало фінансових ресурсів — як державних, так і від донорів — було спрямовано саме на те, аби поліпшити якість молока від особистих домогосподарств. Проводили роз’яснювальну роботу, зокрема багато семінарів. Але, на жаль, очікуваного результату це не дало, хоч якість сирого молока й стала вищою. Брак сировини змушує переробні підприємства купувати молоко низької якості. Була державна програма, спрямована на відшкодування вартості доїльних апаратів для приватного сектору. Але, на жаль, це не спрацювало — високої якості молока вимагають не всі переробні підприємства, що дає змогу виробникам в особистих селянських господарствах не турбуватися про це.
Як вважають в Асоціації виробників молока, жорстка заборона використання молока другого сорту, якого на ринку ще дуже багато, стане стимулом для поліпшення його якості. Проте, як і планують ініціатори нововведення, різкого переходу не буде. Для того, аби підприємства не переробляли низькосортне молоко, передбачено перехідний період на п’ять років. Отже, у виробників і переробників буде час вибудувати так званий «холодний ланцюжок», аби забезпечити його якість, навчити населення, як правильно збирати молоко, додержуватися санітарно-гігієнічних вимог. Вочевидь, виробники чекають допомоги і від держави, яка також має подбати, наприклад, про відшкодовування закупівлі доїльних апаратів, як це було раніше, надати певні дотації. Сприятимуть підвищенню культури виробництва й створенню сімейних ферм та кооперативів, у чому, приміром, Черкащина вже має неабиякий досвід.
Чи вдасться зробити все необхідне за п’ять років — покаже час. У всякому разі, в деяких громадах думають над тим, як налагодити виробництво високоякісного продукту і, вклавши кошти, продавати його дорожче. Хтось пропонує створювати групи, які працюватимуть із районними та обласними радами щодо надання коштів з бюджету на створення «холодного ланцюга». Десь міркують над можливим створенням накопичувача-холодильника.
Одне слово, зміни в молочній галузі вже стукають у двері.