Міністерство економіки України оприлюднило для громадського обговорення дуже важливий законопроєкт, назва якого вельми промовиста: «Про внесення змін до деяких законів України щодо харчових продуктів та інших об’єктів санітарних заходів». Потребу ухвалення цього законопроєкту розробники обґрунтовують так: потребує удосконалення чинне законодавство щодо безпечності та якості харчових продуктів. Слід усунути неузгодженості та невідповідності нормативних актів України у цій галузі з нормативними актами Європейського Союзу.

На доказ того, що норми у цій царині слід удосконалити та зробити жорсткішими, автори законопроєкту наводять висхідну динаміку спалахів гострих кишкових захворювань у нашій крані: від 142 2016 року до 204 2019-го. При цьому зауважують: більшість цих спалахів сталася в навчальних закладах, закладах оздоровлення та відпочинку, громадського харчування тощо і пов’язана з недотриманням санітарних і гігієнічних норм під час виробництва та обігу харчових продуктів.

Аналіз ризиків і контроль критичних точок

Негативний чинник ситуації, що склалася, — невиконання вимог щодо простежуваності харчових продуктів відповідно до вимог НАССР (з англійської Hazard Analysis and Critical Control Points — аналіз ризиків і контроль критичних точок). Це означає, що походження кожного продукту, умови, за яких його виготовляли, транспортували та зберігали, має бути чітко відстежено від сировини, з якої його виготовляють, аж до полиці крамниці.

А критичні точки — це ті етапи на шляху харчового продукту, де йому найбільш імовірно може бути завдано шкоди. Наприклад, чи на складі, де зберігають продукт перед реалізацією, є холодильна установка і чи вона працює так, як належить?

Брак простежуваності, йдеться в пояснювальній записці до законопроєкту, може нашкодити і виробникові (адже якщо через відсутність НАССР не доведено, що шкоди завдано на етапі транспортування та зберігання продукції, претензії висуватимуть до нього), і всій галузі. Адже без чіткої системи простежуваності оператори ринку не можуть цілковито довіряти одне одному.

З-поміж чинників, що спричиняють проблеми з якістю харчових продуктів, — фальсифікація. Скажімо, як інакше пояснити, що кількість сирого молока, що надходить на молокопереробні підприємства, приблизно однакова рік у рік, а обсяг реалізації молочної продукції збільшується? Відповідь дав 2020 року проєкт «Стоп фальсифікат» — як виявилося, не все, що виробники називають маслом та сиром, насправді таким є («УК» від 18 грудня 2020 року).

Є й інші продукти, які напряму не можна назвати фальсифікатами, але за суттю дуже близькі до них — це так звані імітаційні продукти, які схожі на традиційні, що мають подібні назви (як-от «сметанка», «маселко» замість сметани та масла), але насправді містять не властиві їм компоненти — рослинні жири у нібито молочній продукції, всілякі замінники, штучні барвники, добавки тощо. Вони зменшують собівартість продукції. Відповідно вона трохи дешевша (хоч і не така дешева, як мала б бути насправді з такими компонентами), тож приваблива для покупців.

Продаються такі продукти, як правило, поряд із традиційними, що створює оманливе враження, ніби вони схожі за корисністю та поживною цінністю. Це вже називається недобросовісною конкуренцією, а на додачу ще й порушенням права покупця на отримання достовірної інформації для свідомого вибору.

Автори законопроєкту цілком обґрунтовано стверджують: якщо нормативна база у царині якості та безпечності харчових продуктів лишиться незмінною, це загрожує новими спалахами гострих кишкових інфекцій (останні новини з регіонів — доказ такого твердження), погіршенням відносин з Європейським Союзом і загалом світовою спільнотою через порушення міжнародних зобов’язань. Крім того, у різних нормативних актах, що стосуються цієї галузі, є колізії, що погіршує умови ведення бізнесу, натомість сприяє поширенню фальсифікованих харчових продуктів.

Фантазії виробників тут не доречні

Розробники законопроєкту пропонують внесення змін до чотирьох пов’язаних законопроєктів «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»; «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин»; «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції»; «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів». Це робиться відповідно до вимог регламенту №2015/2283 Європейського парламенту і Ради ЄС від 25 листопада 2015 року про новітні харчові продукти. Зміни стосуються організації та порядку виробництва і обігу харчових продуктів, а також, що важливо, державної реєстрації тверджень про зниження ризику захворювань внаслідок вживання певного продукту. У разі ухвалення законопроєкту виробник вже не зможе із власної фантазії стверджувати, нібито його продукт запобігає виникненню певної хвороби — для цього він має надати обґрунтовані підстави відповідно до вимог регламенту №1924/2006 Європейського парламенту і Ради ЄС від 20 грудня 2006 року (бачите, наскільки ми відстали у цьому питанні!).

Маємо нарешті забезпечити належну простежуваність харчових продуктів відповідно до вимог регламенту №178/2002 Європейського парламенту і Ради ЄС від 28 січня 2002 року про встановлення загальних принципів і вимог харчового права. Той самий Регламент встановлює і процедури контролю безпечності продуктів харчування, регламент № 882/2004 встановлює процедури контролю безпечності продуктів на кордоні.

Для забезпечення цих вимог у законопроєкті, на відміну від чинного законодавства, істотно доповнений пункт про об’єкти санітарних заходів, змінено трактування поняття простежуваності. Вимоги щодо простежуваності стали набагато жорсткішими.

Оператори ринку мають забезпечити їх на всіх етапах виробництва й реалізації харчового продукту. Вони зобов’язуються запровадити системи і процедури з отримання інформації про операторів, які постачають харчові продукти, і не лише про них. Передбачено також отримання інформації про тварин, призначених для виробництва харчових продуктів (звучить наче фантастика, але в країнах ЄС це давно вже звична практика), або речовин, що входять у харчові продукти. Таку інформацію повинні надавати на вимогу компетентного органу.

Закон пропонують доповнити нормами про твердження, які часто застосовують для введення в оману покупців, зокрема стосовно користі для здоров’я, поживної цінності та інших якостей пропонованого продукту, які насправді він може мати, а може — й ні. Перевірку відповідності таких тверджень реальності пропонують ввести в переліку санітарних заходів — раніше такого не здійснювали.

Уперше в законі має з’явитися чітке визначення фальсифікованого та імітаційного харчового продукту. Для імітаційних продуктів встановлюють особливі вимоги маркування і реалізації, за порушення цих вимог передбачено відповідальність. Такі новації мають сприяти боротьбі з недобросовісними виробниками та операторами ринку, запобігти введенню в оману покупців.

У разі ухвалення законопроєкту оператори ринку будуть зобов’язані отримати експлуатаційний дозвіл, який видають територіальні підрозділи компетентного органу. Отримавши дозвіл, вони мають розміщувати у доступному для споживачів місці свій реєстраційний номер, отриманий разом з експлуатаційним дозволом. Наявність такого дозволу і внесення оператора ринку до особливого реєстру обов’язкові.

Важливо, що харчовий продукт, не придатний для споживання людиною, але не становить безпосередньої загрози для її здоров’я (має низький ризик), не допускають до реалізації, його утилізує власник. Продукт, який не лише не придатний для споживання, а й становить безпосередню загрозу для її здоров’я (високий ризик), підлягає негайному вилученню власником та утилізації або знищенню під контролем державного інспектора. Тобто у такому разі продавець не може просто сказати, що знищив продукт, натомість тихцем його продати.

Запропоновано запровадити рейтинг дотримання загальних гігієнічних вимог закладами громадського харчування та роздрібної торгівлі харчовими продуктами. Так споживач, керуючись даними цього рейтингу, зможе зробити свідомий вибір, чиїми послугами скористатися.

Ознайомитися з усіма положеннями законопроєкту, висловити свої зауваження та побажання можна на сайті Мінекономіки у розділі «Обговорення проєктів документів».