""Проект "Відкритий світ" - прорив навіть для Європи""

"На прикладі реалізації "Національних проектів" будуть відпрацьовані механізми, які стануть основою майбутньої інвестиційної реформи в Україні", - заявив днями у Країні східного сонця під час виступу на Інвестиційному семінарі "Україна-Японія" голова Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами Владислав Каськів, який перебував у складі національної офіційної делегації. Він повідомив також, що наближається до завершення підготовка законопроекту про "Національні проекти", який передбачає спрощені процедури реєстрації для інвесторів, скорочення вдвічі терміну дозвільних процедур, визначення нових механізмів захисту інвестиційних коштів для їхньої реалізації.

Розповісти докладніше про основні національні проекти, особливості їхньої реалізації наш кореспондент попросив їхнього головного ідеолога.

- Ви є керівником Робочої групи "Національні проекти" Комітету з економічних реформ. А з 23 грудня 2010 року - головою Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами, яке займається втіленням відповідних проектів. Чого очікувати від їх реалізації в найближчій перспективі? Що вже зроблено?

- "Національні проекти" - це економічні масштабні задуми, які мають стратегічне значення для певних галузей української економіки. Вони спрямовані або на розв'язання окремих соціальних проблем, або радикальне економічне оновлення окремих регіонів. Тому від їхньої реалізації ми передусім очікуємо започаткування точок росту вітчизняної економіки, залучення значного обсягу інвестицій та напрацювання таких моделей стосунків між бізнесом та політикою, які стануть практичною основою економічних реформ в Україні.

- До десяти раніше затверджених проектів долучили ще один - "Дунайський коридор". Чому він "випав" із загального списку? Що в ньому особливого?

- Україна змушена ефективніше використовувати свої переваги, серед яких, зокрема, й вигідне геостратегічне розташування та потужний транзитний потенціал. За даними Світового банку, ми займаємо 102 місце серед 155 країн світу за індексом логістичної ефективності (Logіstіcs Performance Іndex). Тоді як наші сусіди - Румунія та Польща - знаходяться за цим показником на 59-му та 30-му місцях відповідно.

Перебуваючи на перехресті шляхів із Європи в Азію, з країн Північної, Західної, Центральної Європи в країни Близького Сходу, Україна щороку втрачає високоприбуткові транзитні вантажопотоки. Одним із проривних напрямків є, зокрема, подальший розвиток власного глибоководного суднового ходу (ГСХ) із Чорного моря в Дунай. До речі, наприкінці грудня минулого року ним скористалося вже п'ятитисячне судно з моменту відновлення судноплавства по глибоководному ходу у квітні 2007 року. При цьому Румунія, економічний потенціал якої значно нижчий від потенціалу України, має на своїй території вже три з'єднувальних канали з Дунаєм і веде інтенсивне будівництво четвертого.

Загалом же, крім подальшого будівництва суднового каналу та порту (тривалість реалізації - 7 років), проект передбачає розбудову залізничного сполучення та будівництво нової автомобільної дороги Одеса - Рені (протяжність 261 км, термін - 5 років). Реалізація проекту пропонується у формі державно-приватного партнерства - концесії.

Проект "Дунайський коридор", спрямований на розвиток 7-го міжнародного транспортного коридору, дасть можливість суттєво скоротити шлях з країн Північно-Східної Європи до країн Балканського регіону. Це сприятиме інтеграції України у європейські транспортні коридори, реалізації транзитного потенціалу країни, закріпить стратегічну присутність держави у регіоні та дасть змогу посилити свої позиції серед дунайських перевізників. Важливо й те, що проект забезпечить комплексний соціально-економічний розвиток регіону, сприятиме розвитку будівельної та інших суміжних галузей, створенню кількох тисяч нових робочих місць.

- Зараз також говорять про включення до списку "Національних проектів" ще одного, пов'язаного зі створенням Українського банку розвитку. Яка мета його створення, напрямки діяльності?

- Однією з перешкод економічного зростання країни є архаїчне управління державними видатками розвитку. Використання коштів у рамках державних цільових програм, м'яко кажучи, не відзначається ефективністю. Слід взяти до уваги й обмежені можливості фінансової підтримки з боку держави у період виходу з кризи, складну ситуацію із наповненням державного бюджету, необхідність виконувати соціальні програми, погашати та обслуговувати державний борг.

У світовій практиці для підтримки пріоритетних для держави проектів утворюються специфічні за своїм статусом фінансові установи - банки сприяння розвитку (реконструкції та розвитку). Наразі у світі створено 750 таких інституцій. Банки сприяння розвитку успішно функціонують у Німеччині, Японії, Росії, Нідерландах, Китаї, Кореї, Хорватії, Угорщині, Казахстані та інших країнах.

Україна, завдяки Указу Президента про пріоритетні напрями соціально-економічного і культурного розвитку, визначилась із найголовнішими напрямками стимулювання росту та розвитку економіки. "Національні проекти" допоможуть зрушити механізм економічних реформ, стануть точками зростання країни. Бракує тільки інструментів для забезпечення цільової фінансової підтримки. Цю місію і має виконати "Український банк розвитку" (УБР).

Планується, що це буде спеціалізована фінансова установа, яка, згідно з міжнародними корпоративними стандартами, надаватиме кредитні ресурси (з коштів державного бюджету) для фінансування проектів розвитку та створить механізм відповідального "проектного управління" замість багатьох безвідповідальних і безрезультатних державних цільових програм.

Створення спеціалізованого державного банку забезпечуватиме підтримку структурних змін в економіці України, реструктуризацію та модернізацію підприємств, а також дозволить мінімізувати кредитні ризики для державних коштів. Такий підхід дасть змогу залучити довгострокові зовнішні інвестиції, оскільки участь держави в інвестуванні проектів є найкращою гарантією для інвестора.

- Українців, попри стратегічну важливість проекту з будівництва LNG - терміналу, передусім цікавлять проекти блоку "Нова якість життя". Особливо - "Доступне житло", "Якісна вода" та "Відкритий світ". Розкажіть, будь ласка, детальніше про ці проекти. Що планується зробити, чого чекати людям і, головне, коли?

- "Доступне житло" - це соціальна програма будівництва доступного житла для фахівців із сфери стратегічних пріоритетів держави, а також учасників програми адаптації кримсько-татарського населення. Здешевлення житла буде досягнуто за рахунок нових технологій, ліквідації корупційної складової та запровадження моделі державно-приватного партнерства. Передбачається, що вартість такого житла буде коливатися у рамках 3-4 тис. грн за 1 кв. м. У 2011 році заплановано початок будівництва такого житла в Києві, Одесі, Донецьку, Харкові, Львові. Згодом проект буде реалізовано і в інших містах: зацікавленість у проекті підтвердили практично всі регіони. Ми вестимемо постійний моніторинг та щоквартально інформуватимемо про перебіг проекту в ЗМІ та на веб-сайті агентства.

"Якісна вода" - програма забезпечення населення якісною питною водою. Сьогодні українці мають найгіршу питну воду в Європі, а саме з її якістю пов'язані більшість хвороб. Проектом передбачено будівництво 23 000 систем очистки питної води. Передусім ними планується обладнати дитячі садки, школи і лікувальні заходи.

"Відкритий світ" - створення національної інформаційно-комунікаційної мережі на основі технології 4G. Це приклад того, що Україна може бути в авангарді світових інновацій, адже сьогодні лише незначна територія Європи покрита цією технологією. Вона дозволяє здійснювати електронну паспортизацію, голосування, єдину кадастрову систему, електронне адміністрування податків тощо. Але, насамперед, "Відкритий світ" буде реалізований в освітній галузі України. У рамках цього проекту 1,5 мільйона школярів будуть забезпечені нетбуками, українським навчальним програмним продуктом та доступом до мережі. Це справжні передумови технологічного прориву.

- "Олімпійська надія" передбачає створення на території Західної України інфраструктури, необхідної для проведення Олімпійських ігор. Скажіть, наскільки взагалі висока вірогідність того, що ці ігри пройдуть саме на нашій землі? Чи проект реалізовуватиметься безвідносно до результатів конкурсу?

- Сам факт декларації такої ініціативи концентрує погляди інвесторів і ресурсів у карпатському регіоні. Політичне прагнення провести в Україні Oлімпіаду не призводить до витрат з бюджету, оскільки саме рішення ухвалюватиметься в 2014 році. Але вже зараз, надаючи проектові "Олімпійська надія" статус національного, ми отримуємо можливість розвинути індустрію туризму у великому депресивному регіоні Західної України. Зацікавленість інвесторів у капіталовкладеннях в зимову туристичну інфраструктуру значно зростає. Тепер наше завдання показати до 2014 року, на що ми здатні.

- Проведена Президентом адміністративна реформа може позначитися на реалізації Національних проектів? Якщо так, то яким чином?

- Адміністративна реформа вже зробила систему державного управління набагато ефективнішою. Президент ліквідував так звані галузеві міністерства, залишивши лише відповідальні за окремі напрямки розвитку економіки. Замість старої радянської системи державної організації, маємо нарешті європейську логіку держуправління. "Національні проекти" можуть бути реалізовані лише за умови існування такого ефективного державного управління, інакше інвестори сюди просто не прийдуть. Тому сказав би більше - без адміністративної реформи реалізовувати "Національні проекти" було б значно складніше.

Зоя РОМАН, "Урядовий кур'єр"

ДОСЬЄ "УК"

Владислав КАСЬКІВ. Народився в смт Мельниця-Подільська Борщівського району Тернопільської області. Закінчив Педагогічний університет ім. Драгоманова та Національну академію державного управління при Президентові України. З серпня 2010-го - керівник Робочої групи "Національних проектів" Комітету з економічних реформ при Президентові України. З грудня минулого року - голова Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України.