Нинішній захід розпочинався хвилиною мовчання. У такий спосіб міністри разом із Прем’єром Володимиром Гройсманом вшанували пам’ять загиблих під час Революції гідності. Глава уряду наголосив, що влада відповідає перед кожним, хто віддав життя і здоров’я за те, щоб Україна стала на шлях демократичного європейського розвитку.
А стратегічним завданням уряду він назвав повну енергетичну незалежність нашої держави. Головне, що для цього є потрібні ресурси. «Ми всі пам’ятаємо, що донедавна ми були повністю залежні всіма енергоресурсами від Росії. І пам’ятаємо, що це завжди було інструментом тиску й шантажу України. Ми понад 720 днів живемо без російського газу, — продовжив тему Володимир Гройсман. — Так, ми купуємо газ за кордоном. Але наше завдання не купувати, а стати енергетично незалежною державою, а згодом розпочати експорт енергоресурсів».
Окрім цього, на порядку денному роботи Кабміну — реалізація програм енергоефективності. Уряд готовий підвищувати обсяги фінансування цих програм, а також формування справедливої формули ціни на енергоносії.
Зі слів Прем’єра стало зрозумілим, що Кабінет Міністрів під час підготовки проекту закону «Про Державний бюджет України на 2018 рік» збільшить статтю видатків для фінансування заходів, спрямованих на збільшення ефективності споживання енергоносіїв. «Ми повинні збільшити ефективність використання енергетичних ресурсів, тому масштабну програму енергоефективності буде посилено в 2018 році», — резюмував він.
У середньостроковій перспективі, до 2020 року, можна буде повністю забезпечити себе енергетичними ресурсами і скоротити імпорт до некритичного для нашої економіки рівня. Словами Володимира Гройсмана це звучало так: «Я підкреслюю, що ми досягнемо нашої енергетичної незалежності! За один рік ми цього не зробимо, але в середньостроковій перспективі, до 2020 року, зможемо повністю забезпечити себе енергетичними ресурсами. Максимально забезпечити. Можливо, трохи залишиться імпорт, але він буде менш критичним, ніж зараз».
До слова, в межах реалізації Енергетичної стратегії та плану «Україна-2020» уряд виступає за повну демонополізацію ринку газу та завершення реформування національного енергохолдингу «Нафтогаз України». Демонополізація, на думку Прем’єра, передбачає підвищення конкуренції на ринку, отже зниження ціни на паливо. «А це і є наш курс, — додав Володимир Гройсман. — Це потребуватиме підвищення видобутку, зокрема з боку НАК «Нафтогаз України».
Потім глава уряду запропонував оновити наглядову раду НАК, яка могла б повноцінно запустити роботу компанії, а відтак і всієї газової галузі. Урядовці підтримали пропозицію Прем’єр-міністра. Рішення про оновлення наглядової ради НАК «Нафтогаз України» ухвалили одностайно.
«Нафтогазу» розв’язали руки
До 2035 року Україна планує відмовитися від імпорту природного газу й перейти до його експорту обсягом не менш як 5 мільярдів кубічних метрів. Цю фразу додав віце-прем’єр-міністр Володимир Кістіон, представляючи Енергетичну стратегію України до 2035 року. «Власний видобуток газу близько 35 мільярдів кубометрів — це показники, передбачені Енергетичною стратегією України до 2035 року. Споживання газу економікою України — близько 30 мільярдів кубічних метрів на рік з урахуванням виконання завдань зі зменшення енергоємності нашої економіки. Експорт для потреб європейських споживачів залишатиметься близько 5 мільярдів кубометрів», — поділився даними Володимир Кістіон. Тобто Україна ставить за мету завдання стати країною-експортером природного газу.
До кінця цього тижня міністр інфраструктури Володимир Омелян повинен разом з експортерами знайти шляхи розв’язання проблеми дефіциту польських дозволів на автомобільні вантажні перевезення. Доручення Прем’єра звучало так: «Володимире Володимировичу, займіться цим питанням, і до кінця тижня дайте відповідь. Для мене національний виробник, який експортує, виробляє національний продукт, — пріоритет номер один. Якщо бізнес говорить, що є проблеми, то, будь ласка, структуруйте, в чому проблема. Я так розумію, ще й зі Словаччиною є проблема, тому розв’яжіть цю проблему».
Як згадано вище, міністри затвердили новий склад наглядової ради Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України». «Цей добір ми робили спільно з нашими міжнародними партнерами. Перед наглядовою радою стоятиме завдання забезпечення ефективності роботи компанії, проведення швидкого поділу поставок, видобутку і трейдингу компанії, буде завдання забезпечити значне зростання видобутку газу, зменшення витрат, збільшення доходів, надходжень до бюджету і сприяння максимальній демонополізації ринку газу України», — пояснив Володимир Гройсман. Затверджено й порядок та критерії надання вищому навчальному закладу статусу національного, підтвердження чи позбавлення цього статусу. Міністр освіти і науки Лілія Гриневич уточнила, що документ розроблено на виконання нового Закону «Про вищу освіту».
Не викликали сумнівів у міністрів і обсяги обов’язкового забезпечення потреб охорони здоров’я населення донорською кров’ю, її компонентами і препаратами на 2018 рік. Розпорядження схвалено без обговорення. У такий самий спосіб схвалили й створення Ради з питань стратегічного розвитку. Документ ініціювало Міністерство юстиції.
Нам потрібні європейські компанії
Перед засіданням уряду журналісти мали змогу взяти кілька коментарів у міністра закордонних справ Павла Клімкіна. Він розповів про пріоритети Європейського інвестиційного плану — розвиток інфраструктури і високих технологій. План передбачає 50 мільярдів євро прямих інвестицій в українську економіку протягом 10 років.
Говорив міністр і про події в тимчасово окупованому Луганську. На його думку, там відбуваються розбірки не тільки між місцевими бандами, а й російськими спецслужбами.
Кабінет Міністрів враховує, що можуть бути провокації, обстріли і загроза цивільному населенню, тому під час засідання військового кабінету відбулася серйозна дискусія щодо можливих варіантів дій, зокрема й взаємодії з міжнародними партнерами — ОБСЄ, ЄС. «Ми повинні думати також про безпеку Моніторингової місії ОБСЄ, оскільки цю ситуацію може бути використано для того, щоб обмежити сферу її діяльності, — цитує слова Павла Клімкіна УНІАН. — Ситуація дуже серйозна, важливо, що вона на 101% підтверджує: всі російські розмови про те, що можна з кимось розмовляти на окупованій території, — тотальна маячня».
Міністр вважає затримання в Білорусі громадян України цілковитою дурістю і «шпигунською істерією», а від саміту «Східного партнерства» 24 листопада у Брюсселі уряд не очікує важливих політичних рішень. Однак міністри сподіваються, що фінансово-інвестиційну допомогу Україні буде розширено. «Щодо «Східного партнерства», це не якась політична рамка для нас, це кошик з інструментами, щоб нам працювати далі. Не чекайте від цього саміту проривних політичних рішень. «Східне партнерство» не про це», — додав Павло Клімкін.
Критерієм успішності проведення енергетичних реформ в Україні, зокрема й у газовій сфері, він назвав залучення європейських компаній на вітчизняний ринок. «Я вважаю, що має бути один чіткий критерій. Критерій успішності — залучення європейського енергетичного бізнесу в економіку України, не тільки трейдерів, а й тих, хто здатний змінити в нас ситуацію», — наголосив міністр, висловивши думку, що цей критерій слід поширити й на діяльність з транзиту і розподілу газу.