Україна веде переговори з Європейським Союзом  про приєднання нашої країни до промислового безвізу. «Урядовий кур’єр» всебічно аналізує, про що ця угода та які її найголовніші критерії. А також прогнозує подальший вплив на роботу віт­чизняного бізнесу.

Важче, ніж митний союз

Промисловий безвіз — це фактично назва Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції  (угода ACAA, або про промисловий безвіз), підписання якої передбачено Угодою про асоціацію України з ЄС.

Отримати промисловий безвіз із Європою значно важче, ніж митний, оскільки угоду про нього країни ЄС підписали тільки з Ізраїлем і тільки у фармацевтичній галузі.

Це особливий вид угод про взаємне визнання, оскільки їх укладення ґрунтується на попередній гармонізації системи технічного регулювання країни-партнера із системою ЄС у тих галузях, на які поширюватиметься угода. Угода АСАА поширюється на 27 груп товарів, на першому етапі промисловий безвіз України з ЄС буде запроваджено лише в трьох пріоритетних галузях: машини, низьковольтне обладнання та електромагнітна сумісність.

Це сприятиме визнанню сертифікатів

Що означитиме підписання АСАА, або отримання промислового безвізу для України?

«Підписання угоди про промисловий безвіз сприятиме визнанню сертифікатів, виданих нотифікованими органами з оцінки відповідності України, у країнах ЄС, і сертифікатів, виданих нотифікованими органами ЄС, — в Україні. Тобто якщо український виробник промислової продукції експортуватиме свій товар, який потребує здійснення оцінки відповідності та отримання сертифіката в ЄС, то йому не треба звертатися до органу з оцінки відповідності в цих країнах, оскільки достатньо буде сертифіката, який він отримав в Україні», — зазначають в  Асоціації представників малого та середнього бізнесу міста Києва.

Додамо, що так само й імпортери з ЄС не потребуватимуть додаткового українського сертифіката, оскільки цілком достатньо буде сертифіката, виданого після здійснення оцінки відповідності уповноваженими органами в цих країнах. Отже, промисловий безвіз здешевлюватиме і спрощуватиме експорт та імпорт товарів, які потребують оцінки безпечності органів з оцінки відповідності.

Основні вимоги для підписання угоди — гармонізація технічних регламентів і стандартів, запровадження необхідного нормативно-правового регулювання та реформування інституцій, що мають повноваження щодо стандартизації. Фактично маємо справу з двома основними вимогами: нормативною та інституціональною. Україна здійснювала і здійснює реформування в обох цих аспектах. Ми гармонізували українські стандарти з європейськими ще з 2005 року. У 2014—2015 роках спостерігалося підвищення уваги до нормативної бази в частині стандартизації, метрології та ринкового нагляду, що супроводжувалось активним ухваленням законів у цих галузях.

Переваги для підприємств

Якими будуть переваги для українських підприємств  після підписання угоди про промисловий безвіз? За словами  Івана Нікітченка, директора Crane IP Law Firm, це дасть змогу  економити українським виробникам і компаніям, що мають виробництво в нашій країні, гроші й час, а також проходити одну процедуру сертифікації лише в Україні.

Голова правління Асоціації представників малого та середнього бізнесу міста Києва Максим Тютюнников виокремлює, крім зазначеного колегою, ще три чинники вигідності. По-перше, іміджева складова. Оскільки відповідність наших товарів стандартам ЄС дасть змогу відкривати нові напрямки для експорту з огляду на те, що рівень довіри потенційних імпортерів значно зросте.

«По-друге, те, що оцінка відповідності не потребуватиме витрат, дасть змогу невеликим та новим суб’єктам бізнесу експортувати їхні товари, оскільки нині вартість оцінки відповідності доволі висока.

По-третє, економія витрат на експортно-імпортні операції з ЄС, що позитивно вплине на активізацію торгівлі України з цими країнами та зробить європейський ринок відкритішим для українських промислових товарів», — додає він.

Планували з 2011 року, проте не склалося

Що нині зробила Україна для приєднання до промислового безвізу в царині ухвалення нормативно-правових актів?

Під час підписання плану дій про приєднання України до АСАА планували, що ми все зробимо до 2011 року. Для приєднання до угоди Україна вже гармонізувала з ЄС кілька тисяч національних стандартів, розробила відповідні технічні регламенти, ухвалила закони. Періодично ЄС робить оцінку виконання умов та надає зауваження й рекомендації.

«Угода містить 27 категорій промислової продукції. На сьогодні йдеться про те, що Україна отримає промисловий безвіз 2023 року лише щодо трьох із них, а на решту буде поступове розширення залежно від перших підсумків», — зазначає Іван Нікітченко.

На травень 2021 року після завершення оціночної місії ЄС в частині надання попередньої оцінки експерти визначили, що 67 нормативних актів із 80 належно імплементовано, і вказали на помилки, які нині виправляють.

Недоліків майже немає

Як правило, ЄС підписує угоди про взаємне визнання оцінок відповідності (mutual recognition agreements, MRAs) з розвиненими країнами. До них високий ступінь довіри. ЄС має такі угоди зі США, Канадою, Японією, Австралією, Новою Зеландією та Швейцарією.

Угоди формату АСАА передбачають попередню гармонізацію системи технічних регламентів й адаптацію законодавства і системи нагляду до європейських стандартів. Але значного іноземного досвіду в частині укладення і практичної реалізації угод формату АСАА немає.

«Вважаємо укладення угоди АСАА, яка передбачає впровадження промислового безвізу із країнами ЄС, позитивним кроком для України, що матиме наслідком різні переваги для українського бізнесу», — зазначають в Асоціації представників малого та середнього бізнесу міста Києва.

Однак варто враховувати певні моменти.

Насамперед промисловий безвіз стосуватиметься не всіх галузей, на які поширюються технічні регламенти, оскільки заплановано його поширення на 27 категорій. На першому етапі — тільки на три: низьковольтне обладнання, електромагнітна сумісність та машини. Хоч вони займають питому частку в експортно-імпортних операціях між Україною та ЄС.

Не для всіх товарів, які належать до перших трьох галузей промислового безвізу та підпадають під чинність технічного регламенту, потрібно отримувати оцінку відповідності. Після запровадження безвізу відбудеться спрощення саме в частині отримання такої оцінки. Тож промисловий безвіз буде відчутним під час здійснення експортно-імпортних операцій товарів, які складніші й мають більший рівень небезпеки, тому поліпшення відчують виробники, які експортують саме такі товари.

Приєднання до угоди АСАА — це один з важливих кроків до євроінтеграції. Адже перебування чи тісна співпраця в  ЄС — це забезпечення вільного руху товарів та єдиного ринку. І дуже складно, якщо в різних країнах чинні національні стандарти якості продукції та її оцінки. Тому, як зазначає Іван Нікітченко, перед Україною постає дуже простий вибір: якщо є план стати членом ЄС, приєднання до АСАА має бути обов’язковим.