Хочете гарячим слідом, та ще й з перших рук дізнаватися про результати роботи МВС і реакцію силовиків на усі вибрики і лівих, і правих, і неправих, — підпишіться на сторінку Арсена Авакова у Фейсбуці. А ще — створіть аккаунт у Твіттері, і (залежно від того, з ким «задружитеся») знатимете про ту чи іншу найгарячішу подію — не лише в Україні (щоправда, для виходу в широкий світ варто підучити англійську).
Нині соціальні мережі перебрали на себе значну частину аудиторії інформаційно стурбованих громадян. Бо традиційні медіа не встигають за подіями. Та й користуватися інтернет-ресурсами раджу надуважно: слід дивитися не лише на дату, а й на час створення новини, а також звертатися до першоджерел, бо перебріхування — свідомо чи з недбалості — стало вже настільки звичним, що навіть бракує сил обурюватися.
Традиційні ЗМІ, зокрема телебачення, у цій ситуації можуть конкурувати лише своєю якістю. Але й тут наші медійники почасти пасуть задніх. Як із суб’єктивних (відверто слабкі кадри), так і з об’єктивних (убога матеріальна база) причин. І те і друге притаманне, наприклад, Національній телерадіокомпанії України.
Про це відверто говорив в Українському кризовому медіацентрі нещодавно призначений на посаду генерального директора компанії Зураб Алазанія: «Бюджет НТКУ — 167 мільйонів гривень на рік. Із них трохи більше 100 це заробітна плата («біла», з усіма податками); 60 — це РРТ, державний концерн (транслює сигнал, див. довідку «УК» — О. Л.). Те, що залишається, — комуналка будинку на 22 поверхи, народ нарік його «олівцем». Ніяких коштів не те що на розвиток, а й на покриття боргів, зокрема за трансляцію Олімпійських ігор і Євробачення. У нас лише 10 корпунктів по країні, які мають проблеми з оплатою за бензин тощо».
Шукати розв’язання фінансових проблем новий директор планує під час реорганізації структури компанії, переформатування концепції її роботи.
На медіа-ресурси ми багаті! Але…
Отже, структура. Новий генеральний директор каже: «На цей час НТКУ має чотири канали: Перший, Перший Ukraine (іномовлення), цифровий і аналоговий. Це забагато... Зокрема, зайвим є цифрове мовлення, яке мало хто бачить, а витрати на нього ідуть, тому його треба позбуватися. Є питання з іномовленням. Там дуже маленький штат, який робить англійську, російську і українську версії, якість не надто хороша, але з такими ресурсами, мабуть, краще зробити важко. Однак головне те, що іномовлення — це більше пропаганда. Пропаганди, на моє переконання, не має бути в громадському мовленні».
Відповідаючи на запитання «УК», як протидіяти Росії в інформаційній війні, Алазанія сказав, що у рамках НТКУ відповіддю має стати просто якісний журналістський продукт, який дасть об’єктивну і цікаву картинку (до речі, таким же чином пан Зураб збирається боротися і з шустеризацією медіа-простору, тобто створенням конкурентоздатного, але побудованого за журналістськими стандартами шоу або аналогічного продукту).
Продовжуючи тему реагування на російську телебрехню (суспільство таки вимагає чіткої відповіді на це запитання, і воно хвилює не лише журналістів та читачів «УК»), Алазанія повідомив, що для ведення власне пропаганди варто створити окрему структуру, підпорядковану або РНБО, або МЗС. До неї мають передати від НТКУ вже згаданий Перший Ukraine, до неї мусить увійти канал УТР — Всесвітня служба «Українське телебачення і радіомовлення», окрема державна установа (див. довідку «УК»). А також, якщо буде розуміння від Степана Кубіва та керівництва Національного банку, канал БТБ («Банківське телебачення» — канал Національного банку України, «дітище» Арбузова, див. довідку «УК»), який має чудову матеріально-технічну базу. І зробити таку передачу — від Нацбанку до нової медійної структури — треба разом з існуючим фінансуванням.
Як бачимо, у державі таки є медійні ресурси, але вони розпорошені й діють не скоординовано, тож завдання нині — провести грамотну реорганізацію і налагодити чітке управління ними. Хоч додаткове фінансування теж потрібне.
Громадське — значить незалежне
Щодо нової концепції НТКУ, то Алазанія бачить її у роздержавленні телекомпанії: «Кабінет Міністрів уже найближчим часом (після ухвалення відповідного закону) має намір вивести зі свого підпорядкування Національну телерадіокомпанію України і реорганізувати її в громадське телебачення, яке діятиме на основі оновленої структури НТКУ і обласних телерадіокомпаній. Хоч обласні компанії це швидше тягар, ніж ресурс».
Проте цей закон стане чинним лише наступного року. Проект закону Алазанія називає хоч і компромісним, але таким, що дає можливість досягнути прогресу в розбудові громадського мовлення. «Ще ніхто точно не знає, яким має бути таке телебачення, але деякі кроки я почну робити вже зараз, — додає він. — Я прихильник класичної журналістики. Вважаю, що моє завдання — запитувати, а не давати відповіді. Політичних воєн на громадському телебаченні за мого керівництва точно не буде.
Працюю у дуже напруженому режимі, інколи не встигаю поїсти. Таке враження, що усі 42 мільйони (українців. — Ред.) знають, як робити телебачення, і постійно мене бомбардують пропозиціями і порадами. Тому всім одразу нагадую, що за кілька тижнів усе перебудувати не можна. Буває або швидко, або якісно. Я — за другий варіант».
Кадри і фінанси
Із доступних безпосередньо тепер можливостей покращення ситуації у НТКУ — кадрові зміни та пошук грантів. «Компанія — це півтори тисячі людей, які невідомо що роблять. Частина з них отримувала додаткову високу доплату в конвертах. Більше конвертів не буде. І тепер вони (отримувачі конвертів. — Ред.) мають вирішити: піти чи залишитися. У принципі це якісні кадри. І я після цього буду знати: чи мені працювати далі з ними, чи запрошувати інших людей, яких є достатньо.
Будуть скорочення: зокрема, з дев’яти заступників гендиректора НТКУ залишаться чотири. Заяви про звільнення всі вони вже написали, будемо вирішувати, хто залишиться. До того ж, 60 управлінь і дирекцій НТКУ — це забагато», — додав Зураб Алазанія.
Торкаючись питання про фінансування реорганізованої НТКУ, новий керівник сказав: «Певний час компанія залишиться на державному фінансуванні. Але загалом там немає грошей. І не буде. Зате ми не залежатимемо від тих, хто платить (бюджетні кошти. — Ред.). Однак уже тепер ми почнемо тісну співпрацю з відповідними структурами європейських країн і США з метою отримання грантів на свою роботу. Гранти є, і їх багато, але ніхто ніколи не намагався їх тут отримати».
ДОСЬЄ «УК»
Зураб АЛАЗАНІЯ. Громадський активіст, журналіст, засновник агенції «МедіаПорт», у 2005–2010 рр. — директор Харківської обласної державної телерадіокомпанії. 25 березня 2014 року його призначили директором НТКУ.
ДОВІДКА «УК»
ДЕРЖАВНА ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ «ВСЕСВІТНЯ СЛУЖБА «УТР». Її технічну трансляцію забезпечує Державне підприємство «Укркосмос». Згідно з Концепцією мовлення, затвердженою КМУ, програми УТР транслюють за допомогою супутникових каналів на Євразію та Північну і Південну Америки. Також створюють Першу національну мережу розповсюдження сигналу УТР в кабельних та ефірно-кабельних мережах України і на частотах 24 обласних телерадіокомпаній, які мають власні мережі розповсюдження телесигналу. В ефірі каналу — програми та фільми про українську історію й сьогодення, документальні фільми та сюжети про видатних українців, культурні й релігійні програми та інші проекти, мета яких — показати світові традиційну та сучасну Україну.
«ПЕРШИЙ UKRAINE». Для власників супутникових тарілок у понад 30 країнах світу канал «Перший Ukraine»
доступний з 1 вересня 2012 року. Тепер канал мовить у відкритому доступі на території від східних провінцій Іспанії до європейської частини Російської Федерації включно. Супутник Amos-2 вважають найбільш доступним для перегляду у країнах Європи та Російської Федерації.
КОНЦЕРН РАДІОМОВЛЕННЯ, РАДІОЗВ’ЯЗКУ ТА ТЕЛЕБАЧЕННЯ. Інфраструктура Концерну РРТ включає в себе понад 560 антенно-щоглових споруд заввишки від 70 до 380 метрів, 12 з лишком тисяч кілометрів радіорелейних ліній, 80 потужних радіотелевізійних передавальних станцій, понад 1380 телевізійних передавачів, зокрема 31 цифровий стандарту DVB-Т у м. Києві, Київській, Житомирській та Одеській областях, 365 радіомовних передавачів, 2 потужних радіоцентри, 2 центри супутникового зв’язку. Інфраструктуру обслуговують майже 3,8 тисячі спеціалістів.
ТОЧКА ЗОРУ
Вікторія СЮМАР,
заступник секретаря РНБО:
— Питання іномовлення, в першу чергу на російськомовному просторі СНД, поставлене на рівні РНБО. Думаю, для цих безперечних українських державних інтересів могло доречно стати в пригоді корупційне «дітище» Арбузова — канал БТБ.
Стосовно ж подачі потужного радіосигналу і впровадження редакції російською мовою для того, щоб пояснювати позицію Києва в Криму, то у нас є всі можливості для цього. Нині українське радіомовлення в Криму здійснює «Українське радіо», яке покриває також частину Росії. Ми ці потужності будемо нарощувати. А телеканали там можна дивитися по супутнику. Україна нарощує також свою інформаційну присутність за кордоном, зокрема — завдяки мовленню російською мовою каналу «Перший Ukraіne». І ця робота триватиме.
ЄДНІСТЬ
«Ми — українські»
Наталія МИХАЙЛЕНКО
для «Урядового кур’єра»
Під такою назвою Запорізька обласна державна телерадіокомпанія провела у прямому ефірі телемарафон, під час якого національні меншини Запорізької області висловили свою громадянську позицію за єдину соборну Україну.
Протягом двох годин ефіру до жителів міста та області звернулися представники Запорізької облдержадміністрації, представники політичних партій, релігійних конфесій і лідери національних громад. Усі вони говорили про єдність громадян нашої держави незалежно від їхньої етнічної та релігійної приналежності.
Під час телемарафону відбувся збір коштів на допомогу сім’ям військовослужбовців, котрі через події в Криму мусили залишити територію півострова.
Також в ефірі телерадіокомпанії виступили мистецькі професійні і самодіяльні колективи національних меншин. Адже цей телевізійний проект виник на ∂рунті фестивалю «Ми — українські», що проходить у Запорізькій області упродовж п’ятнадцяти років і спрямований на плідний діалог між понад 100 національними спільнотами регіону. А майданчиком для проведення телемарафону стала концертна зала Запорізької обласної філармонії.