"Протезні підприємства мають стати сервісними центрами"

27 сiчня 2018

Питання забезпечення людей з інвалідністю протезно-ортопедичними виробами завжди було актуальним і досить гострим в Україні. А надто ваги й актуальності набуває воно нині, коли чи не щодня із зони проведення АТО на мирні території повертаються наші герої з пораненнями різної важкості й ушкодженими кінцівками. Вони чекають на лікування й реабілітацію і забезпечення засобами, які не залишать їх прикутими до лікарняних ліжок та інвалідних візків.

Говорячи про сучасний стан справ у галузі, міністр соціальної політики Андрій Рева поінформував, що протягом 2017 року уряд профінансував усю суму заборгованості перед виробниками та постачальниками протезно-ортопедичних виробів, яка накопичилася за минулі роки.

В інтерв’ю ресурсу «Цензор.нет» він висловив своє бачення того, як надалі має розвиватися ця галузь.

— Приватизація протезних підприємств неприпустима. Крім того, що ці підприємства виконують важливу соціальну функцію, потрібно враховувати інші обставини. Адже майже всі вони розташовані в центральних частинах міст, а тому висока вірогідність того, що після приватизації їх просто ліквідують, а території забудують комерційними закладами. Тому ми категорично проти приватизації. Тож Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю торік у грудні повністю розрахувався з виробниками та постачальниками протезно-ортопедичних виробів, на виконання цього завдання було спрямовано більш як 600 мільйонів гривень, — заявив міністр.

За його словами, наступним важливим кроком стане якісна зміна принципів роботи таких виробництв.

— Протезні підприємства потрібно модернізувати, надавши їм функції сервісних центрів для людей з інвалідністю. Тобто такі підприємства не лише виготовлятимуть протезно-ортопедичні вироби, а й надаватимуть спектр послуг у вигляді ремонту виробів, навчання людей, як використовувати протези тощо. Така практика існує, до прикладу, в Норвегії, — зазначив міністр.

Окремо очільник Мінсоцполітики наголосив, що такі вітчизняні підприємства мають великий потенціал. За його словами, у Радянському Союзі було три інститути, що спеціалізувалися на протезуванні людей, які зазнали травм на виробництві, — у Москві, Ленінграді й Харкові. І нині харківський інститут — флагман з розвитку нових технологій не лише в Україні. Якщо у 2014—2015 роках нам доводилося протезувати людей за кордоном, то тепер лише іноді.

Він зауважив, що ухвалено рішення про припинення фінансування авансом виробників протезно-ортопедичних виробів, які, ніде правди діти, не завжди використовують надані їм цільові кошти за призначенням і саме тим, хто найбільше цього потребує.

— Ми повністю змінюємо систему забезпечення людей з інвалідністю протезно-ортопедичними засобами. Далі діятиме принцип: гроші ходять за людиною, — уточнив він.

Андрій Рева прокоментував перспективи державного фінансування програми біотехрегенерації у приватній клініці, коли воїнам замість ампутації кінцівок вирощують кістку і шкіру. ВООЗ дала негативний висновок із цього приводу.

— Я як міністр і державна особа маю право витрачати бюджетні гроші тільки у визначеному законом порядку. Щоб фінансувати медичні послуги в «Ілаї», ми маємо звернутися до профільного міністерства по експертний висновок. Якщо у висновку написано «ні», то я не можу довести профільному міністерству, що «так», — зазначив міністр.

Отже, відтепер люди з інвалідністю врешті матимуть надію на те, що кошти, які держава передбачатиме на протезування та реабілітацію, не зникатимуть дорогою, а потраплятимуть адресно до оновлених підприємств. А ті, хто чекає на швидку та якісну реабілітацію, насправді її отримають.

Повністю інтерв’ю міністра соціальної політики Андрія РЕВИ із сайту «Цензор.нет» читайте на сайті «Урядового кур’єра». 

Відділ соціально-правових питань
«Урядового кур’єра»



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua