Про це воліють мовчати, бо це страшно і сумно. Але коли біда постукала у двері, корисна інформація має високу ціну, іноді життєдайну і обнадійливу. Багато учасників АТО з важкими пораненнями, коли загояться рани, потребуватимуть протезування втрачених кінцівок. «Урядовий кур’єр» дізнався про умови, що надає держава, та виробничі можливості України у забезпеченні потерпілих вітчизняними засобами.
Львів. Тут людей ставлять на ноги майже 100 років
Львівському експериментальному підприємству засобів пересування та протезування вже 93 роки. Непоказне і заховане від сторонніх очей у тихому закутку львівської Левандівки, це виробництво нині — передовий край медичної реабілітації. І насамперед допомоги громадянам, які зазнали тяжких поранень під час війни на сході країни.
Одним із перших поранених пацієнтів для техніків-протезистів та лікарів стаціонару Львівського протезного заводу став військовослужбовець Володимир, який воював у зоні АТО на Донбасі. Цього 36-річного житомирянина, батька трьох дітей, який втратив ногу, до Львова доправили після лікування у шпиталі. Поки він перебував на лікарняному ліжку, фахівці зайнялись виготовленням йому протеза ноги. А вже в умовах заводського стаціонару пацієнт приміряв нову штучну ногу, яку техніки-протезисти постаралися ідеально припасувати.
— Відтак допомагали пацієнтові освоїти техніку ходьби, — розповідає заступник директора заводу з медичної роботи Вікторія Оліх. — Уже в перший день Володимирові вдалося не лише приміряти високофункціональний протез, а й навіть зробити після втрати ноги кілька перших самостійних кроків. Звичайно він тримався за бруси, але вони йому вдалися! Як тільки остаточно сформується кукса, замінимо гільзу, аби чоловік не відчував дискомфорту і болю під час ходьби. Тож вже у жовтні чекаємо Володимира знову в стаціонарі. Чоловікові дошкуляє не лише фізичний біль, адже втрата ноги — це серйозна психологічна травма. Йому потрібні допомога й турбота родини, суспільства, оточуючих, щоб пристосуватися до нових умов життя. Віримо, що Володимирові вдасться здолати труднощі, що атмосфера родинного дому, куди він повернувся після лікування та протезування, допоможе зрозуміти, як жити далі. Важливо не впадати у відчай, не зневіритися. Ми впевнилися, що Володимир — людина сильна за характером, і сподіваємося, що після тренувань він повернеться до повноцінного життя. Як це сталося із тисячами наших пацієнтів, які опинилися у схожій ситуації. Вони не нарікали на долю, а просто продовжувати жити!
Схожий нелегкий шлях пройшов і Руслан з Івано-Франківщини. Після складної побутової травми життя, здавалося, втратило сенс. Не знав, чим займатиметься. З його дозволу пані Вікторія розповідає історію пацієнта і передає слова Руслана, адресовані хлопцям, які зазнали тяжких поранень під час АТО на сході України: «Не впадайте у відчай — життя триває, і воно варте того, аби міцно триматися за нього»! Свого часу Русланові допомогли любов рідних, фаховість і доброта лікарів. А ще його власне бажання одужати й жити! Він повернувся до столярської справи, і навіть протез не завадив стати одним із кращих у районі… покрівельником. А такі роботи не кожному навіть із здоровими ногами під силу!
Рідко якого дня під кабінетами головного лікаря, лабораторій чи складу готових виробів, не буває черг. От із Яворівського району приїхала із 18-річним сином пані Галина. Руслана тут знають з 1996 року. У хлопчика від народження аномалія розвитку ніг, немає кистей рук. На двох протезах гомілок почувається впевнено, як на своїх, але навчився обходитися без протезів рук і навіть має ідеальний почерк. Вроджені вади не заважають хлопцеві навчатися у звичайній школі, спілкуватися з ровесниками. А приїхали вони позапланово (дорослим доводиться міняти протези щороку), аби замовити взуття на протези — у крамниці його не купиш!
Щороку у Львові виготовляють високофункціональні протези 1047 пацієнтам, без яких ті вже не уявляють свого життя! На добре прилаштованій штучній «нозі» їхні пацієнти можуть і у футбол зіграти, і з коханою потанцювати. Виготовляють протези тут за найсучаснішою технологією відомої німецької фірми, яка спеціалізується на протезуванні ампутованого стегна. За цей період, розповідають на підприємстві, поставили на ноги вже тисячі пацієнтів.
Як допомогти нашим військовослужбовцям, потерпілим під час бойових дій у зоні АТО, влітку в Києві за «круглим столом» обговорювали представники військового відомства, медики та фахівці протезного підприємства. Тоді ж й було запропоновано внести доповнення до законодавства щодо допомоги постраждалим у зоні АТО. До речі, зміни, що внесені до закону, стосуються і мирних жителів небезпечних регіонів. Верховна Рада України оперативно ухвалила зміни до Закону «Про реабілітацію інвалідів в Україні». Відтепер усі особи, які внаслідок поранення в зоні бойових дій на сході України втратили кінцівки, мають право навіть без групи інвалідності на безкоштовне (за кошти держави) протезування та реабілітацію у спеціалізованих центрах, які діють при заводах.
— А львівські техніки-протезисти Юрій Яськів та Зіновій Долгун, яких справедливо називають віртуозами, змайструють сучасні механічні протези за формою здорової ноги із найсучасніших матеріалів та якісних комплектуючих, — підтвердив директор заводу Сергій Суязов. — Лікарі стаціонару навчать ходити, користуватися транспортом, обслуговувати себе. Тож нема потреби їхати за кордон, бо ми виготовляємо вироби за тією ж технологією, що в Австрії чи Швейцарії. Протезування — це процес, тож краще його проходити вдома. Це зручніше і дешевше. Коли під час експлуатації протезу виникають проблеми, треба замінити деталі чи вузли, це доволі швидко можна зробити у нас на заводі.
Ковель. Протези за німецьким стандартом
Телефонний дзвінок, що недавно пролунав у кабінеті начальника Ковельського протезного цеху Людмили Козак, нагадав: про те, що тут виготовляють найсучасніші протези, знають не лише на Волині. Людина з Херсонської області запитала, як можна виготовити протез втраченої кінцівки. «Зацікавленим людям добре відомо, що ми вже майже два десятиліття працюємо за західними технологіями, — прокоментувала цей факт Людмила Василівна. — І робимо все можливе, аби люди, які звернулися до нас по допомогу, були задоволені».
Ще у 1996 року німці не лише завозили різноманітну гуманітарну допомогу, а й чимало зробили для прилучення Поліського регіону до передових західних технологій. Волонтери з Нижньої Саксонії забезпечили навчання їх за спеціальністю, яка дуже потрібна людям, що втратили кінцівки. Досвід і технології волинянам щиро передали спеціалісти відомої німецької фірми. І хоча протезно-ортопедичний цех німецькими фахівцями, якими на той момент опікувалася дружина канцлера Німеччини Герхарда Шредера, створювався для обслуговування неповносправних дітей, для повного завантаження його роботою спектр послуг засновники вирішили поширити і на дорослих.
Для того щоб ці медичні вироби відповідали найвищим європейським стандартам, майстрам довелося протягом двох з половиною років вчити анатомію, технологію обробки матеріалів, прийоми роботи на німецькому обладнанні тощо. Аби здобути бажані сертифікати, пройти стажування у Німеччині і скласти іспити. Традиція вчитися, до речі, не забута і нині. Ковельський цех є підрозділом Львівського казенного експериментального підприємства засобів пересування і протезування. Колектив складається з 11 спеціалістів, з яких четверо — власне майстри-протезисти. Вони щомісяця виготовляють у середньому три десятки протезів, які відповідають європейським взірцям. При цьому волиняни застосовують найсучасніші матеріали. І, наприклад, на протезі жіночої руки можуть за бажанням навіть… розписати нігті. А при виробництві продукції для молодих, активних людей дуже часто використовують титан, який має підвищену міцність при невеликій вазі. Розраховується за виконання таких робіт наша держава, що зацікавлена в реабілітації та максимальній адаптації інвалідів до життя.
— Людей, які звернулися до нас за направленнями органів соціального захисту, ми протезуємо безкоштовно, — звертає увагу Людмила Козак. — Отож, пораненим у зоні АТО, мабуть, не завжди треба збирати великі суми грошей і їхати задля протезування за кордон. Такої ж якості у нас для всіх громадян України протезування буде безкоштовним.
ОФІЙНО
Хто має право на допомогу держави
Директор Військово-медичного департаменту Міністерства оборони України полковник медичної служби Віталій Андронатій підтвердив, що першому військовослужбовцю, батьку трьох дітей, який постраждав під час АТО, вже зроблено протез ноги на Львівському протезному заводі за державні кошти. Це відбулося завдяки тому, що Верховна Рада України ухвалила зміни до Закону «Про реабілітацію інвалідів в Україні», який дозволяє військовослужбовцям отримувати всі пільги. Це стосується протезування та забезпечення всіма засобами пересування за рахунок держави.
Статтю 4 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» 23 липня 2014 року доповнено абзацем такого змісту: «Військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в АТО, забезпеченні її проведення та перебували безпосередньо в районах проведення АТО, а також працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь в АТО в районах її проведення у порядку, встановленому законодавством, а також мирних громадян, які проживали в районах проведення АТО, за умови, якщо такими особами не вчинено кримінальних правопорушень, в частині забезпечення їх виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послугами медичної реабілітації, санаторно-курортним оздоровленням на підставі висновків лікарсько-консультативних комісій лікувально-профілактичних закладів чи рішень військово-лікарських комісій незалежно від встановлення їм інвалідності».
— Україна має власний потенціал у виготовленні медичних засобів, — зазначив полковник медичної служби Віталій Андронатій. — Наші фахівці пройшли навчання в іноземних фірмах, які виготовляють протези. Слід розуміти, що не достатньо тільки протеза, адже спочатку роблять примірочний, через місяць його замінюють на постійний, через рік його знову замінюють на більш функціональний. І це все безкоштовно, у нас в державі. Тобто кожен, хто потребує протезування, включений у державну програму і держава про нього турбується.
Добірку матеріалів підготували Оксана МЕЛЬНИК, Валерій МЕЛЬНИК,
Лариса КОНАРЕВА, "Урядовий кур'єр"