ФОП, подаючи звітну декларацію з ПДВ за липень 2020 року, помилився у податковому номері покупця і відповідно додаток 5 був помилковий. У вересні ФОП отримав з податкової акт камеральної перевірки про невідповідність даних з податкової звітності і реєстру податкових накладних. Після отримання акта ФОП подав уточнюючий розрахунок для усунення даних неточностей. В електронному кабінеті в розділі «Електрон­не адміністрування ПДВ» після подання уточнюючої звітності всі показники вирівнялися. ФОП 12.10.2020 р. отримує податкове повідомлення — рішення від 09.10.2020 р. щодо застосування штрафних санкцій на суму помилки в додатку 5 по звітності за липень 2020 р., а також донарахування даних податкових зобов’язань, які були вже задекларовані через уточнюючий розрахунок. У телефонній розмові з податковим інспектором податківці визнали, що дане податкове зобов’язання виходить два рази нарахованим, і все стихло до 19.02.2021 р. Саме 19.02.2021 р. податкова інспекція нараховує по податковому повідомленню рішення від 09.10.2020 р. штрафну санкцію (50%) суми зобов’язання і саму суму помилки (зобов’язання), що призвело до подвійного нарахування однієї і тієї самої суми. На всі запитання податкова мовчить. Якщо скоригувати дані зобов’язання через уточню­ючий розрахунок, а залишити суму нарахування через акт податкової, то будуть розбіжності в електронному адмініструванні ПДВ. Отже, запитання: 1) наскільки правомірні нарахування штрафних санкцій 19.02.2021 р. згідно з повідомленням від 09.10.2020 р. (майже через 4,5 місяця)? 2) наскільки правомірне нарахування податкових зобов’язань, коли подані уточнюючі розрахунки (уточнюючий розрахунок був поданий: 16.09.2020 р., повідомлення від 09.10.2020 р. і донарахування в картку платника зробили 19.02.2021 р.)? 3) для чого саме проводять камеральну перевірку податковою?

Божко В. В.

Відповідно до підпунктів 16.1.3—16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом.

Статтею 75 Кодексу визначені види перевірок.

Так, відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Кодексу, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Статтею 76 Кодексу визначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.

Результати камеральної перевірки оформлюються відповідно до вимог статті 86 Кодексу.

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 Кодексу, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контро­люючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу.

Так, пунктом 42.2 статті 42 Кодексу визначено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Пунктом 86.7 статті 86 Кодексу передбачено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом’якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Відповідно до підпункту 86.7.5 пункту 86.7 статті 86 Кодексу, податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п’яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 пункту 86.7 статті 86.

Згідно з пунктом 55.1 статті 55 Кодексу, податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов’язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Порядок оскарження рішень контролюючих органів визначений статтею 56 Кодексу, відповідно до пункту 56.1 якої рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з пунктом 56.2 статті 56 Кодексу, у разі, коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня зі скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається до контролю­ючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби — з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується (пункт 56.3 стаття 56 Кодексу).

Порядок оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами затверджено наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 №916, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23 грудня 2015 року за № 617/28062 (зі змінами).

Крім того, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення (пункт 56.18 стаття 56 Кодексу).

Штрафні санкції за заниження податкових зобов’язань до 01 січня 2020 року нараховувались відповідно до статті 123 Кодексу, а саме у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Кодексу — тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов’язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов’язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування — тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов’язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Законом України від 16.01.2020 №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі — Закон №466) внесені зміни до Кодексу.

Так, відповідно до статті 123 Кодексу, вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв’язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Кодексу, — тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, конт­роль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Діяння, передбачені пунктом 123.1 статті 123, вчинені умисно, — тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування (пункт 123.2 стаття123 Кодексу).

Діяння, передбачені пунктом 123.2 статті 123 Кодексу, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, — тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування (пункт 123.3 стаття 123 Кодексу).

Подання податкової декларації до контролюючих органів

Юридична особа за 2020 р. не здійснювала майже ніякої діяльності. У штаті 5 чоловік і директор. Посада бухгалтера відсутня. Для подачі звітності до податкової інспекції за 2020 р. адміністратору директор надав довіреність для подачі даної звітності, на фірмовому бланку та скріпив печаткою і підписом. У Дарницькій податковій цю звітність прийняли із зауваженнями, мотивуючи тим, що довіреність на адміністратора мала бути нотаріально засвідчена і на майбутнє приймати таку звітність без нотаріального доручення не будуть. Отже, питання: наскільки правомірні дані вимоги і якими законодавчими нормами це передбачено?

Божко В. В.

Відповідно до вимог пункту 49.3 статті 49 Кодексу, податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено Кодексом, в один із таких способів:

— особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

— надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

— засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Згідно з пунктом 19.2 статті 19 Кодексу, представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності.

Довіреність, видана платником податків — фізичною особою на представництво інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства.

Додатково повідомляємо, для надання права підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису, платник повідомляє про таких осіб контролю­ючий орган, на обліку в якому перебуває платник, шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого електрон­ного підпису в електронному вигляді за формою згідно з додатком 2 до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за №959/30827 (зі змінами).

Запитання можете надсилати на електронну адресу expert@ukcc.com.ua

Матеріали рубрики «Запитайте в експерта» захищено авторськими правами