Це вже друга зустріч Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з представниками регіональних ЗМІ. У Клубі Кабінету Міністрів охочих заслухати інформацію щодо нової соціальної політики уряду зібралося близько 120 осіб. Організатори цього заходу розподілили порядок денний на три блоки: «Бюджетні ініціативи уряду на 2017 рік: перший чесний бюджет незалежної України», «Нові підходи уряду до соціального захисту населення», «Тарифоутворення: відповідальність органів місцевого самоврядування».
Володимир Гройсман спершу тезово розповів місцевим служителям пера і мікрофона про фінансові параметри, закладені до проекту кошторису країни на наступний рік, а вже потім дав відповіді на запитання, які найбільше хвилюють громадськість. Як виявилося, серед таких і контроль за використанням коштів місцевих бюджетів, і «децентралізація» доріг.
Інвесторам — зелене світло
На думку Прем’єр-міністра, до нинішньої варіації проекту Держбюджету на 2017 рік уряд уперше застосував підхід середньострокового публічного планування. Саме тому головні бюджетні параметри розраховано на найближчі три роки. Акцент робили здебільшого на поступовому зростанні економіки та її відновленні. Таке середньострокове планування створює чесні та зрозумілі умови роботи для інвесторів, які ще розмірковують, чи вкладати кошти в реалізацію проектів на території України. За ідеального сценарію це нововведення сприятиме зростанню ВВП на 4% вже у 2018 та 2019 роках. На 2017-й прописано показник 3%. Згідно з прогнозом КМУ, у 2018-му інфляція становитиме 5,5%, у 2019 — 5,1% проти 8,1% у 2017 році. Та найбільш обнадійливими для присутніх були такі слова Прем’єра: «Прожитковий мінімум зростатиме швидше, ніж інфляція».
Окрім цього, чесний Держбюджет працюватиме на припинення тиску податківців на бізнес та на припинення друку грошей для фінансування завищених податків. Така позиція актуальна з огляду на те, що будь-яке підвищення видатків потребуватиме відповідного зростання податків, а відтак — негативно позначиться на показниках економічного зростання.
До речі, завдяки додатковому фінансовому ресурсу нинішній уряд отримав змогу збільшити видаткову частину Держбюджету без підвищення податків. Згідно з проектом документа дефіцит Держбюджету-2017 становитиме 3% ВВП, а доходи зведеного бюджету зростуть на 127,9 мільярда гривень (17%). Приватизація зможе поповнити кошторис на 17 мільярдів гривень, а надходження від держпідприємств зростуть на 60%.
Чи не вперше за останні п’ять років уряд змінив пріоритети бюджету розвитку. Так, Фонд енергоефективності дасть змогу наблизитися до європейської моделі споживання та обліку енергоресурсів (з бюджету на цю структуру буде спрямовано 800 мільйонів гривень). А Дорожній фонд сприятиме масштабній розбудові вітчизняних доріг (до нього спрямують у 2017-му 14,2 мільярда гривень).
«Цей бюджет — соціально орієнтований. Уряд підвищує соцстандарти, виходячи з можливостей економіки. У 2017 році видатки на соціальну сферу зростуть на 35 мільярдів гривень, соціальні стандарти — на 10,1%. На житлові субсидії ми заклали загалом близько 53,2 мільярда гривень», — наголосив Володимир Гройсман.
Освіту він назвав пріоритетом соціальних видатків Держбюджету. Тож у 2017-му зарплати педагогічних працівників мають зрости на 33%. Наприклад, середня заробітна плата вчителя вищої категорії з 1 грудня наступного року становитиме — 6400 гривень. Учитель без категорії матиме не 3512 гривень, а 4541.
Зарплату підвищать і платитимуть вчасно
У цьому проекті Держбюджету також враховано цільові видатки на надання державної підтримки для здобуття професійно-технічної та вищої освіти учасникам бойових дій і їхнім дітям — 184,6 мільйона гривень. Стипендіальний фонд зросте на 576 мільйонів гривень, а на підручники передбачено 0,4 мільярда гривень.
Звісно, що найбільше коштів у 2017 році буде спрямовано на обороноздатність держави. Цифра коливається в межах 5% ВВП. Це 129,3 мільярда гривень. Видатки на грошове забезпечення військових зростуть на 18% — до 54,8 мільярда гривень.
У наступному році уряд підтримуватиме розвиток малих та середніх фермерських господарств — на це передбачено 5,5 мільярда гривень. Це 1% ВВП від обсягу виробництва сільського господарства. З цієї суми 3 мільярди спрямують на дотації.
А ще Прем’єр-міністр анонсував на наступний рік початок реструктуризації шахт. На заробітну плату шахтарям уряд надав один мільярд гривень, тож затримок із щомісячними виплатами не повинно бути. А на реструктуризацію вугільної галузі спрямовано 847,1 мільйона гривень.
Що стосується сфери охорони здоров’я, то видатки на неї буде збільшено на 8,2 мільярда гривень. На закупівлю ліків передбачено майже на 2 мільярди гривень більше, ніж у 2016-му. Заробітна плата медпрацівникам зросте орієнтовно на 20%. Лікар-хірург вищої категорії матиме з 1 січня 2017-го 6031 гривню, а з 1 грудня — 6713; дільничний лікар-терапевт отримуватиме з грудня наступного року 7910 гривень, а фельдшер вищої категорії — 3942 гривні.
Володимир Гройсман підкреслив, що середньострокове планування бюджету дасть змогу місцевим органам влади швидше ухвалювати свої бюджети і розпоряджатися коштами. Коли вже час спілкування добігав кінця, Прем’єр-міністр пообіцяв представникам регіональних ЗМІ провести ще кілька зустрічей. А керівникам міст, які спілкуються з ними раз на два роки, опосередковано порадив брати приклад із себе.