Днями Президент України підписав важливий закон «Про ринок електричної енергії». Цей документ, згідно з угодою про членство України в Енергетичному співтоваристві, повинен вирішити низку питань: гарантування незалежності повноважень Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП); дерегуляція цін на електроенергію та створення незалежних структур для передачі й розподілу електроенергії (розмежування видів економічної діяльності).
Дочекайтеся 2019 року
Що насправді доброго принесе цей новоспечений документ населенню та бізнесу? Чи виконуватимуть його?
У документі є обмовка про те, що нові правила «гри» стануть доступними для бізнесу з 2019 року, а для населення — з 2020-го.
Таким чином, дія закону відтерміновується. Цікавим є те, що до цього часу в Україні діяв інший непоганий закон — «Про засади функціонування ринку електричної енергії України», який набув чинності ще в 2014 році. Проте цей документ фактично ніхто не виконував. Тому енергетична громадськість дуже хвилюється — може статися так, що й новий закон на практиці також виявиться непрацюючим.
«Те, що фактично основні пункти цього закону розпочнуть свою дію лише у 2019 та 2020 роках, є нормальним. Адже цей час вже скоро настане, а підготуватися до таких змін треба ретельно», — вважає юрист юридичної компанії «Центр конфліктології і права» Тетяна Журавель.
Проте насправді хвилювання викликають зовсім інші моменти. Так, за словами експерта ринку енергетики, голови Всеукраїнської енергетичної асамблеї Івана Плачкова, задля того, щоби закон запрацював на повну силу, треба ухвалити до 70 нормативно-правових підзаконних актів: «Однак перед тим, як ці документи приймати, треба ретельно проаналізувати паливно-енергетичний комплекс і вирішити цілу низку питань. Перше з них – взаємосписання боргів, які накопичилися перед різними учасниками ринку».
За словами експерта, це, приміром, 27 мільярдів гривень, які винні споживачі обленерго та 28 мільярдів гривень, що завинили обленегро перед Енергоринком.
Аналітики бачать й іншу проблему, без розв’язання якої говорити про будь-які реформи на ринку електроенергетики не варто. Так, це перехресне субсидіювання. Йдеться про те, що за рахунок підвищених тарифів на електроенергію для промисловості та бізнесу, НКРЕКП встановлює менші ціни на електрику для населення та для установ соціальної інфраструктури. Кожного разу точаться розмови навколо цього питання, а таке субсидіювання ніяк не скасовується, і тарифи для промислових підприємств та компаній зростають. Приміром, за словами колишнього члена НКРЕКП Андрія Геруса, в першій половині 2016 року комісія підняла на 27% ціни на електричну енергію для малого, середнього та великого бізнесу, а також для бюджетних організацій та установ. Експерти оперують ще однією цікавою цифрою — видатки на перехресне субсидіювання торік порівняно із 2015-м, зросли на 10—20 мільярдів гривень.
Хоча, приміром, Тетяна Журавель більш оптимістично дивиться на це. Вона зазначає, що в 2015 році НКРЕКП склав графік підвищення тарифів для населення, і таким чином ціна на електрику поступово збільшується, і в цьому питанні взагалі немає ніяких проблем. Звісно, крім того, що населення відчуває та відчуватиме на собі такі непопулярні заходи, як зростання цін чи тарифів.
Баланс як кров із носа
Проте і це ще далеко не все. Так, за словами Івана Плачкова, новоспечений закон не працюватиме на повну силу, якщо Україна не розбереться зі своїм енергетичним балансом. По-перше, слід знати чого варті наші теплоелектростанції (ТЕС). Адже саме вони виступають у ролі балансувальника енергетичної системи в ті години і хвилини, коли це потрібно. І це попри те, що вартість виробництва електрики на ТЕС вдвічі дорожча, ніж на АЕС. Теплова генерація може, як кажуть, видавати потужності рівним графіком — розвантажувати або завантажувати енергоблоки за рішенням диспетчерських служб. ТЕС працюють на вугіллі, рідше на мазуті та газі. Як ми знаємо, сьогодні важко оперувати балансом ТЕС, адже на ринку вугілля наразі тривають складні часи, коли країна, тимчасово втративши одні території, з яких йшла певна частина цього палива, вишукує заміну. Більше того, низку ТЕС, як зазначають експерти, наразі переводять з вугілля на мазут чи інші джерела.
Не меншою проблемою, яка перед підприємцями та окремими фізичними особами постала зовсім недавно, є практичне шестиразове підвищення тарифів на нестандартне підключення підприємств до електричних мереж («УК» ретельно вже торкався цієї теми — cтаття «Під’єднання, що провокує роз’єднання» в №34 від 22 лютого 2017 року). Наразі середня ціна підключення сягає 6 тисяч гривень за кіловат.
Дуже добре, що це прекрасно розуміють в уряді. І, за словами заступника міністра енергетики та вугільної промисловості Наталії Бойко, розуміє це і Прем’єр-міністр Володимир Гройсман, який неодноразово повертався до такої болючої теми. Отже є надія, що питання вирішиться позитивно для всіх споживачів таких послуг.
Рахунки, яких не побачать
Ще одним недоліком цього закону, як вважає пан Плачков, є умова створення спеціальних рахунків підприємств, які змушені будуть відкривати їхні керівники за наполяганням НКРЕКП. Проте, за словами експерта, компанії не матимуть до цих рахунків жодного стосунку — розпоряджатися грошима, які там лежатимуть, вони не зможуть. На думку Івана Плачкова, все це відкриває шлях до широкої корупції серед чиновників.
І наостанок треба сказати, можливо, і найголовніше. Експерти просто не уявляють собі існування нового ринку електроенергетики та проведення на ньому якісних реформ, без прозорості у формуванні тарифів. Адже наразі взяти інформацію про те, як насправді формуються ціни, які їх складові і чому, в Україні не може ніхто, включаючи й експертів ринку.
Такого собі не можна уявити в жодній європейській країні, в тому числі й, приміром, у Франції, ринок електроенергії якої набагато більше монополізований, ніж в Україні. Проте пересічні французи мають доступ до усієї інформації. Якщо тарифи зростають і населення розуміє, що робиться це неправильно, то знаючи правила формування тарифів на електроенергію, воно виходить на вулиці, страйкує і добивається справедливості. У нас люди взагалі позбавлені інформації, і може саме тому тарифи на електрику та інші види палива та послуг зростають чималими темпами.
Вже сьогодні експерти називають ті речі, які необхідно буде зробити незабаром — ухвалення кодексів систем передавання, розподілу, комерційного обліку та правила постачання електричної енергії споживачам.
Ще в законі чітко вказано про підтримку виробників так званої «зеленої» електроенергії. За словами Тетяни Журавель, у випадку підтримки не на словах, а на ділі, однозначно знизиться вартість такої електроенергії. «Але залишається питання щодо популярності та широкого розповсюдження, вартості встановлення, запровадження, терміну окупності окремих видів альтернативних джерел енергії, швидкості реагування споживачів на ці нововведення», — додає вона.
Від редакції. Звісно, що новий закон про ринок електроенергетики, який не лише логічно назрів, але й є частиною плану виконання наших зобов’язань перед Європейською спільнотою, можна лише вітати. Проте дуже не хочеться, щоби його спіткала доля закону про ринок газу, який багато чого доброго розписував, проте мало що стало діяти в реальному житті. Основним в цьому аспекті є встановлення прозорих та зрозумілих тарифів на електрику. Треба добитися, щоби кожен пересічний споживач на свою вимогу отримував чесну формулу тарифу. Лише в цьому випадку не відбуватиметься ніяких зловживань, а ціни на електричну енергію не зростатимуть інколи в геометричній прогресі.