"Психологи вважають, що шоу «на вибування» здатні викликати депресію"

Наталія ДОЛИНА
15 жовтня 2011

ТЕЛЕШОК

Слабка ланка — глядач

Була колись на телебаченні гра «Слабка ланка». Її учасники (на перший погляд, милі, інтелігентні люди) раптом перетворювалися на жорстоких злісних монстрів. Перемогу здобував не найрозумніший учасник, а найпідступніший, той, хто до останньої миті вмів не викликати підозру в суперників і чекати, поки ті «з’їдять» один одного, наче павуки в банці. Слабкою ланкою виявлялася чесна і наївна людина, яка лише наприкінці програми розуміла, в які ігри тут грають.

Не розуміли і глядачі, що над ними ставлять жорстокі психологічні експерименти. Мовляв, що тут такого — весела гра, цікаво подивитися, кого виженуть на цей раз. Адже я в ній не беру участі, просто сиджу собі біля телевізора. Виявляється, учасниками були і залишаємося ми всі.

Жорстокі ігри

«Не вдавай з себе жертву аборту», «Встала й пішла», «Зараз отримаєш по пиці», «Я тобі волосся видеру» — як ви думаєте, хто може бути автором цих слів? Помилитеся, якщо подумаєте, що цю, м’яко кажучи, неформальну розмову автору довелося почути десь у підворітті. Так спілкуються героїні шоу «Фермер шукає жінку», яке у новому телесезоні започаткував телеканал СТБ.

У кращих традиціях програми «Слабка ланка» героїні шоу виборюють своє щастя: граючи у футбол на розораному полі, падають, обдираючи руки в кров, ламаючи налаковані нігті. Відштовхують одна одну від котла (в буквальному сенсі слова), щоб дістатися героя своєї мрії. Вишикувавшись, немов солдати на плацу, учасниці в сукнях з глибокими декольте очікують, як манни небесної, вироку — кому саме доведеться цього разу покинути шоу? Почувши з вуст судді-фермера фатальні слова: «Ти сьогодні нас залишаєш», дівчина, немов побитий собака, збирає речі і зі сльозами вирушає додому. Здається, автори шоу жорстоко пожартували над глядачами, адже програма «Фермер шукає жінку» позиціонувалася як суто позитивна, майже сімейна.

«Не виганяйте мене, у мене і так проблеми з чоловіком», — плаче ще одна дівчина. Але її все одно виганяють. Шоу «Зважені та щасливі» показує нам, як команда безжально позбувається слабкої ланки.

Що це? Невже таким має бути наше суспільство? Навіщо нам нав’язують модель життя, в якому немає місця шляхетності і співчуттю, де люди жадають вирвати одне одному волосся, щоб дорватися до омріяного котла?

На думку психологів, передачі на кшталт «Слабка ланка», «Останній герой», «Дім», «Фермер шукає жінку», «Холостяк» пробуджують інстинкт зграї, яка безжально знищує жертву. І обирають цю жертву — і це найстрашніше — самі учасники. А нам, глядачам, пропонують не просто подивитися на телеекрані, якою жалюгідною і підлою може бути людина, — нас переконують вважати це нормою поведінки. Адже на відміну від серіалу або художнього фільму, авторської позиції в цих шоу немає. Якщо людина так поводиться на екрані, отже і мені це дозволено. Скільки людей візьме цю модель за зразок? А скільки залишиться тих, для кого такий спосіб життя є неприйнятним? Що буде з ними?

Оце так мордобій, аж ноги зводить від захоплення. Фото з сайту da.photoblog.com

Чемпіоном бути не обов’язково

— Подібні передачі можуть викликати депресію в тих, хто їх дивиться, — вважає лікар-психотерапевт Центру психотерапії і медичної психології київської міської клінічної лікарні № 1 Євген Онищенко. — Глядач бачить, як героя викидають з соціуму, і починає (іноді на рівні підсвідомості) проектувати ситуацію на себе. Раптом і з ним станеться таке ж (звільнять на роботі, покине чоловік або дружина, зрадять друзі). До речі, так само впливають на підсвідомість людини новини негативного змісту, яких сьогодні так багато на наших екранах. Адже як будується більшість таких програм? Нам кажуть, що все погано, але як зробити так, щоб було краще, не пояснюють. І в глядача поступово зростають страх, безнадія, тривога, з яких потім буває дуже складно вибратися. У депресії безліч масок, і одна з них — соціальна.

Згідно з даними ВООЗ, у світі від депресії страждає третина населення, і з кожним роком кількість людей з цією проблемою збільшується. Часто причиною депресії буває самотність, особливо у тих, хто живе у великих містах. Знижується захисна роль сім’ї, втрачається впевненість у майбутньому. Модель поведінки, яку нам сьогодні агресивно нав’язують засоби масової інформації, в першу чергу, телебачення, руйнує моральні цінності, засновані на почутті самоповаги, любові і гідності.

— У сучасному світі зростає соціальний тиск на людину. Вважається, що в усіх аспектах життя (на роботі, в сім’ї, в сексі) вона повинна бути чемпіоном. До речі, до цього закликає і реклама (той, хто не в змозі купити дорогий автомобіль, поїхати на Гаваї, побудувати шикарний особняк, — потенційний невдаха). У людини, яка не відповідає вимогам соціальної досконалості, поступово формується низька самооцінка, виникають депресивні афекти, — вважає Євген Онищенко.

Часто термін «депресія» вживається в широкому розумінні. У тебе поганий настрій, апатія, песимістичний погляд на майбутнє — значить, депресія. Але це не так. Життєві труднощі, стреси та емоційні втрати, які б важкі вони не були, зовсім не обов’язково перетворюються на депресію.

— Поза сумнівами, все, що приносить людині дискомфорт, треба ліквідувати. Але слід розрізняти клінічну депресію і просто поганий настрій. Переживши втрату чи розчарування, людина через

якийсь час відновлюється, її особистість не деформується, — говорить Євген Онищенко. — А для клінічної депресії характерні тривале зниження настрою, фізичної та розумової активності, апатія або, навпаки, тривога, нав’язливі думки, соматичні розлади. Часто у людини з’являються больові відчуття, порушення сну, апетиту, тахікардія, порушення сечостатевої системи. Вона обстежується у лікарів, жодних відхилень у стані здоров’я не знаходять, проте біль залишається. У такому разі треба звернутися до психіатра… і вимкнути телевізор.

ПОРАДИ

Як поставити бар’єр негативу

Відмовтеся від телепередач негативного змісту. Якщо вам хочеться дивитися телевізор, вибирайте легкі комедійні фільми.

Не зациклюйтеся на своїх переживаннях. Уникайте нескінченного обговорення з рідними та друзями своїх проблем. Однак при цьому не варто цуратися людей. Говоріть з ними на будь-які нейтральні теми.

Фахівці зі Швеції провели дослідження і встановили, що ніжні обійми — прекрасний лікувальний засіб. Під час обіймів в мозку активізується центр задоволення, при цьому робота інших систем, що відповідають за передачу в мозок інформації про біль або стрес, сповільнюється. Таким чином людина швидко заспокоюється, больові спазми проходять.  До речі, ця теорія пояснює, чому зазвичай людину, яка плаче, обіймають за плечі і притискають до себе.

Перегляньте свій харчовий раціон. Зміцненню імунітету та покращенню настрою сприяють фрукти та овочі, багаті селеном і цинком, — сочевиця і шпинат. Дуже корисна риба. Дослідження, проведене британцями, показало, що у 80% пацієнтів спостерігається різке скорочення перепадів настрою, нападів паніки і депресивних криз в результаті виключення з дієти цукру, кофеїну, алкоголю і насичених жирів і одночасного збільшення в раціоні жирних сортів риби (тунець, сьомга, сардини, скумбрія).

Займіться своїм зовнішнім виглядом. Поміняйте колір волосся, купіть те, про що давно мріяли.

Корисні помірні фізичні навантаження (плавання, фітнес, аеробіка), масаж, ароматичні ванни, косметологічні процедури.
 

РАДИТЬ ПРОФЕСОР ПРЕОБРАЖЕНСЬКИЙ
 

Пам’ятаєте його діалог з лікарем Борменталем у фільмі «Собаче серце»:
— Не читайте перед обідом радянських газет!
— Але інших немає!
— То не читайте жодних.

За часів професора Преображенського не було телебачення. Цікаво, що сказав би він з приводу сучасних ток-, реаліті- та інших шоу, на яких герої тягають один одного за волосся, погрожують «набити пику», кидають в глядацькі зали мікрофони, принижують і зраджують своїх колег по команді? Адже ці програми показують нам не тільки перед обідом, а й на сніданок і на вечерю.



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua