Днями в Гарвардському університеті — найдавнішому чинному вищому навчальному закладі США відбулася двадцять шоста церемонія вручення Шнобелівської премії. Названа також Антинобелівською, вона присуджується за найсумнівніші, абсурдні і на перший погляд марні наукові досягнення. Утім, винаходи, що спершу викликають лише усмішку, згодом змушують замислитися. Можливо, в цьому і полягає народна любов до пародії на найпрестижнішу міжнародну наукову відзнаку.
Нагороду, засновану в 1991 році Марком Абрахамсом і гумористичним журналом «Аннали неймовірних досліджень», спершу вручали в Массачусетському технологічному інституті. Нині це відбувається в самому Гарварді напередодні стокгольмської нобелівської церемонії. А дипломи нобелівським лауреатам вручають володарі справжніх нобелівських премій, які іноді капітулюють перед «довгоносиками», мовляв, як я сам до такого не додумався.
А додумалися цьогоріч ось до чого. Премію з хімії отримав німецький автомобільний концерн Volkswagen за хитрий спосіб обманювати тести викидних газів, який став причиною гучного скандалу. «Дизель-гейт» наробив чимало галасу: вмонтоване програмне забезпечення вмикало фільтри під час стендових перевірок, чим змінювало режим роботи двигуна, значно знижуючи рівень викиду шкідливих газів. За звичайної експлуатації двигуна під час руху пристрій вимикав фільтри, і викиди шкідливих речовин багаторазово перевищували допустимі норми.
З біології премію отримав британець Том Туейтс, який три дні вживався в Альпах в образ козла. Чоловік навіть одягав спеціальні протези, аби ходити як тварина, встиг завести рогатого друга і мало не побився із самцями за козу. Первісна ідея британця полягала в тому, що у такий спосіб можна боротися зі стресом сучасної цивілізації. Приблизно рік він докладно вивчав теорію, а потім звернувся до фахівця із протезування з проханням виготовити для нього цапині ноги.
Свою премію Туейтс розділив з іншим британцем, Чарльзом Фостером, який намагався вжитися в роль борсука, видри, лисиці і оленя.
У номінації «Репродукція» приз здобув єгипетський уролог Ахмед Шафік за вивчення впливу носіння синтетичного, бавовняного чи вовняного спіднього на сексуальне життя щурів. Учений з’ясував, що у щурів, які носили синтетичну білизну, зменшується сексуальна активність. Продовжити дослідження єгиптянин вирішив на людях.
Вчені з Нової Зеландії отримали Шнобелівську премію з економіки за дослідження, присвячене «індивідуальності бренду». Під час дослідження вони показували студентам зображення каменів, які ті повинні були описати. У наслідок було складено описи особистостей каменів. Приміром, камінь G виявився багатієм-бізнесменом з Нью-Йорка, бездоганним, можливо, трохи замкнутим. Камінь I студенти описали як «цигана або мандрівника, хіпі», а камінь H було визнано «скромним» і «приземленим».
Шнобелівку з психології вручили міжнародній групі вчених, які опитали тисячу брехунів про те, наскільки часто вони брешуть, і описали те, наскільки добре це виходить. Премію миру присуджено вченим із Канади і США, які провели дослідження «Сприйняття і виявлення псевдонаукової нісенітниці», а премію в галузі медицини отримали вчені, які з’ясували, що свербіж лівої половини тіла можна вгамувати, почухавши праву перед дзеркалом.
Приз у галузі фізики дістався групі вчених з Університету Південного Уельсу, які виявили, що ∂едзі кусають білих коней рідше за інших, а також з’ясували, чому бабки так люблять чорні надгробні плити.
Шнобеля з літератури удостоївся шведський ентомолог Фредрік Сйоберг за свою тритомну біографічну роботу, що описує задоволення від колекціонування мертвих і ще живих мух. І, нарешті, премію в галузі сприйняття розділили японські вчені Ацуко Хігасіяма і Кохей Адат, які досліджували, чи справді ми бачимо речі інакше, якщо нагнутися і подивитися на них через просвіт між ногами.
Цього року лауреати як приз отримали чек на суму 10 трильйонів зімбабвійських доларів (приблизно 40 центів у доларах США).