Активізовано секторальну інтеграцію з ЄС. Зшиваємо Україну з ЄС

Посилено координацію і всередині уряду, і з Верховною Радою щодо виконання Угоди про асоціацію Україна — ЄС та поглиблення євроінтеграційних процесів.

Ухвалено системні євроінтеграційні закони, які лежали у сесійній залі роками, зокрема про внутрішні води, електронні комунікації, донорство крові тощо.

Триває інтеграція у Єдиний цифровий ринок ЄС. Узгоджено спільний робочий план співпраці між Україною та ЄС щодо електронних довірчих послуг.

Синхронізація у митній галузі: ухвалені урядом рішення дали змогу перейти до тестування роботи й поступового запуску авторизованих економічних операторів і національної електронної транзитної системи (NCTS). Бізнес уже відчув переваги, зокрема економію часу й коштів під час проходження митниці та перевезення товарів.

Інтеграція енергетичних ринків України та ЄС: закріплено мету щодо синхронізації об’єднаної енергосистеми України з енергомережею ENTSO-E у 2023 році, повідомляє служба віцепрем’єр-міністра.

Розпочала роботу попередня оціночна місія ЄС щодо готовності інфраструктури якості України до укладення угоди АСАА. Ця угода стимулюватиме Україну продавати в ЄС готову високотехнологічну продукцію.

Активізовано участь України у макрорегіональних стратегіях ЄС. Україна стала першою країною — не членом ЄС, яка головуватиме у Дунайській стратегії (з листопада 2021-го по листопад 2022 року).

Розпочато процес оновлення Угоди про асоціацію з ЄС

Уперше проведено широке обговорення з бізнесом функціонування зони вільної торгівлі й зібрано його пропозиції для оновлення угоди.

Досягнуто домовленості з ЄС щодо проведення всебічного огляду досягнення цілей Угоди про асоціацію. Розпочато внутрішню оцінку досягнень угоди, а також започатковано консультації з ЄС щодо перегляду параметрів зони вільної торгівлі.

Оновлена угода має відповідати інтересам бізнесу, громадян України та ЄС, а також відображати наше прагнення до тіснішої інтеграції з Євросоюзом.

Зелена трансформація увійшла до топпріоритетів

Розпочато діалог високого рівня з питань залучення України до Європейського зеленого курсу. Визначено пріоритетні напрями співпраці на основі поданих Україною пропозицій, а саме: енергоефективність, водень, трансформація вугільних регіонів, промислові альянси та розвиток кліматичної архітектури.

Сформовано український кліматичний порядок денний, що достатньо амбітно з урахуванням економічних чинників і доступних фінансових ресурсів і зіставно з прагненнями Європейського Союзу.

Країна долучилася до Європейського альянсу сировини та Європейського альянсу акумуляторів.

Розпочато діалог з ЄС щодо застосування механізму вуглецевого коригування імпорту (СВАМ) для мінімізації його впливу на двосторонню торгівлю.

Україну визначено у Водневій стратегії ЄС одним із ключових партнерів ЄС з виробництва та постачання зеленого водню.

Інтеграція в НАТО стала пріоритетом на найвищому політичному рівні

Забезпечено врахування інтересів та позиції України у розробленні стратегічної візії НАТО до 2030 року. Зокрема, в експертній доповіді Альянсу акцентовано необхідність активізувати політику відкритих дверей, наші безпекові пріоритети й підтримку партнерів.

Отримано статус партнера НАТО з розширеними можливостями. Це відкрило Україні більший доступ до програм і навчань з оперативної сумісності Збройних сил, обміну інформацією у галузі кібербезпеки, розвідувальних даних тощо.

Забезпечено виконання Річної національної програми Україна — НАТО (РНП) за 2020 рік, розробленої за принципом Плану дій щодо членства в НАТО. Підготовлено й затверджено РНП на 2021 рік.

Пріоритизовано ухвалення законодавства, яке наближає Україну до НАТО. Ухвалено закони про оборонні закупівлі і про розвідку, а в першому читанні — законопроєкт про реформу СБУ.

Посилено внутрішню й міжнародну координацію для забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків

Україна долучилася до міжнародної ініціативи «Партнерство Біарріц» з утвердження гендерної рівності й затверджено план заходів для його реалізації. Країна долучилася до Міжнародної коаліції за рівну оплату праці (EPIC) для зменшення гендерного розриву в оплаті праці.

Ухвалено Національний план дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» до 2025 року і Концепцію комунікації в галузі гендерної рівності.

Посилено координацію центральних органів виконавчої влади у галузі гендерної рівності через створення Координаційної комісії з питань взаємодії органів виконавчої влади у сфері гендерної політики.