"П’ятниця, 13-те: не вір, не бійся та проси"

КАТАКЛІЗМИ 

Сучасний світ вдосконалює навіть прикмети

Від певного часу з тривогою очікуємо одинадцятого числа кожного місяця. Оскільки саме 11 березня цього року стався потужний землетрус, а потім руйнівне цунамі в Японії, 11 квітня здригнулося від вибуху мінське метро. (Чи варто й згадувати одинадцяте вересня 2001-го та те, що рік у нас нині 2011-й!) Відносний спокій минулої середи спершу порушили італійці, які спираючись на прогноз двадцятирічної давнини про можливий землетрус у Римі, просто не вийшли зі своїх домівок. 

А трусонуло цього разу в сусідній Іспанії. Поштовхів було кілька і, за висновками фахівців, землетрус на Піренеях став одним з найсильніших за останнє десятиліття у загальноєвропейському масштабі. Найбільше потерпіло розташоване на півдні місто Лорка. Третина населення позбулася даху над головою, а тисячі його жителів провели ніч просто неба, боячись повертатися до будинків. Підраховуючи кількість загиблих, яких, за різними даними, близько десяти осіб, ревні католики-іспанці додають ще двох — серед жертв були дві вагітні жінки. Майже 50 людей отримали важкі травми, ще кількасот дістали незначні поранення.

У місті зруйновано історичний центр: на багатьох будинках з’явилися тріщини, пошкоджено безліч автомобілів, тротуари завалені сміттям. У регіоні перервано залізничне та автомобільне сполучення, немає газу, електрики, мобільного зв’язку. Серйоз?них збит?ків завдано пам’яткам архітектури. Підземні поштовхи фактично зруйнували фасад залізничного вокзалу, пошкодили обидві міські лікарні, школи і церкви. Світ облетіли зафіксовані іспанським телебаченням драматичні кадри падіння на землю церковного дзвону, що приземлився за кілька метрів від оператора.

Чимало неприємних сюрпризів піднесла цієї весни Сполученим Штатам і улюблена річка Марка Твена — Місcісіпі. Через небачену повінь, яку порівнюють лише з великою водою 1927 року, коли постраждало десять американських територій, цьогоріч евакуювали вже тисячі людей, у дельті змито сільськогосподарські посіви, вщент зруйновані зразкові американські дороги.

Однак велика ріка не бажає, аби її приборкали, — рятувальники прогнозують, що у ніч на тринадцяте травня рівень води сягне рекордної позначки. Тому нині тривають термінові роботи на дамбі поблизу Нового Орлеана, який ще пам’ятає наслідки руйнівного урагану Катріна. Щоб врятувати місто від води, покликали навіть військових. Та чи допоможе це, поки прогнозувати важко: вже зараз ріка захопила площу вшестеро більшу, ніж зазвичай, а швидкість течії — понад двадцять кілометрів на годину. Вода в Міссісіпі продовжує прибувати, а синоптики прогнозують нові дощі.

Одним з перших на стихійне лихо вже відреагував ринок нафтопродуктів, адже в басейні річки розташовано кілька нафтопереробних заводів, зокрема другий за величиною в країні — у штаті Луїзіана. Прикро, та навіть з горя хтось хоче отримати прибуток.

На щастя, є речі, на які людина не може вплинути. Хоч як дивно це прозвучить, але природа просто змушена вдаватися до регулювання наших занадто затехнократизованих дій, щоб нагадати: інколи не соромно просити милості у природи.

Скажімо, на Сході людину ніколи не ставили над природою, не проголошували «богототожною», а вірили, що від її дій, правильних чи помилкових, залежить порядок у Космосі.

P.S. В Україні сьогодні, у п’ятницю 13 травня, буде по-літньому тепло і лише часом дощ.