Наприкінці минулого тижня експерти Венеційської комісії РЄ проаналізували Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» і дійшли висновку, що він порушує баланс між популяризацією української мови та захистом мовних прав нацменшин. У висновку кілька разів наголошено, що прагнення української влади на законодавчому рівні зафіксувати заходи для просування державної мови цілком зрозумілі та виправдані. Проте, на думку експертів РЄ, мовна політика — надзвичайно складне й чутливе питання в Україні, яке було і може стати у майбутньому джерелом напруги всередині держави і причиною конфліктів з материнськими державами національних меншин, які проживають на території нашої країни.
Співпрацювати із представниками нацменшин
Поки що експерти радять Києву призупинити імплементацію тих положень мовного закону, які вже набули чинності, доти, доки до Верховної Ради не буде подано закон про нацменшини. «Імплементація закону про державну мову без законодавчих меж для захисту мовних прав нацменшин може призвести до дискримінації людей, які до них належать», — йдеться у висновку.
У Венеційській комісії звернули увагу, що в кількох важливих сферах застосування державної мови закон дозволяє паралельно використовувати мову нацменшин, посилаючись на закон про нацменшини. «Проте цей закон все ще не підготовлено, хоч його варто було б ухвалити одночасно із законом про державну мову, щоб від самого початку забезпечити необхідним баланс». Тому експерти РЄ закликають українську владу «переглянути закон про державну мову та підготувати закон про нацменшини, залучивши до консультацій усі зацікавлені сторони, особливо представників національних меншин і корінних народів».
Скасувати санкції?
У рекомендаціях українській владі експерти Венеційської комісії радять переглянути положення закону про мову, які «передбачають диференційоване ставлення до мов корінних народів, мов національних меншин, які є офіційними мовами ЄС, та мов національних меншин, які не є офіційними мовами ЄС». Києву пропонують «розглянути можливість скасування механізму санкцій» за порушення норм мовного закону або «принаймні обмежити його лише до порушень у громадській сфері та щодо крайніх випадків». Експерти радять вилучити з тексту закону статтю 1.6, у якій ідеться про відповідальність, встановлену за навмисне спотворення української мови в офіційних документах і текстах.
Помилкові меседжі
Щодо закону №193 «Про внесення змін до Закону «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування», ухваленого Верховною Радою в турборежимі 16 жовтня, то він, на думку Венеційської комісії, становить загрозу для стабільності й незалежності всієї судової системи держави. Зміни, запроваджені законом, передбачають нові правила щодо структури й ролі Ради суддів України та складу і статусу Вищої кваліфікаційної комісії суддів, вдвічі зменшує кількість суддів Верховного Суду і запроваджує жорсткі дисциплінарні заходи щодо суддів, членів Ради суддів та Вищої кваліфікаційної комісії суддів.
Експерти РЄ нагадують, що реформа добору суддів та призначення нового складу Верховного Суду України, який розпочав роботу в січні 2018 року, були «помітним удосконаленням системи, яка існувала раніше». Ініціюючи чергову реформу після президентських і парламентських виборів, яка призводить до серйозних змін у складі Верховного Суду, влада «надсилає меседж і суддям, і широкій громадськості, що те, чи залишаться на своїх посадах судді Верховного Суду, чи ні, залежить від волі більшості в парламенті. Це становить очевидну загрозу їхній незалежності», — наголошує Венеційська комісія.
Суди першої та другої інстанцій — пріоритет
Щодо реформи Верховного Суду, то її можна було б здійснити після того, як він буде розвантажений від величезної кількості справ, що перебувають на його розгляді, зокрема шляхом реформування судів першої та другої інстанцій, вважають експерти. «Після розпуску Вищої кваліфікаційної комісії суддів, що відбувся 7 листопада 2019 року, процедура призначення посадовців першої та другої інстанцій повністю зупинилася, що викликає жаль», — йдеться у висновку. Експерти зауважують, що у цих судах необхідно терміново заповнити понад 2 тисячі вакансій, бо деякі з них повністю припинили роботу через відсутність суддів.
Експерти Венеційської комісії радять українській владі скасувати положення про скорочення кількості суддів Верховного Суду з 200 до 100, оскільки цьому положенню «не було надано належного обґрунтування». Скорочення кількості суддів поставить під загрозу функціонування Верховного Суду, вважають вони. Щодо дисциплінарної процедури, то її має бути спрощено: оскарження дисциплінарних рішень Ради суддів має бути покладено безпосередньо на Верховний Суд, а не на нереформований Київський міський адміністративний суд та Апеляційний адміністративний суд, ідеться в експертному висновку.