Віце-прем’єр-міністр — міністр
охорони здоров’я України
Раїса БОГАТИРЬОВА
З року в рік вартість лікарських засобів в Україні зростає, тож лікування якісними препаратами стало розкішшю не тільки для пенсіонерів, а й для українців із середніми статками. Тому на сьогодні забезпечення доступними ліками людей — одне з головних завдань уряду, а питання наведення ладу в ціноутворенні на фармацевтичному ринку є принциповим для представників влади.
Про перші кроки щодо встановлення в Україні європейських підходів із формування цін на ліки нам розповіла віце-прем’єр-міністр України — міністр охорони здоров’я України Раїса Богатирьова.
— Раїсо Василівно, яка мета постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2012 року «Про реалізацію пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою»?
— Ліки дорожчають у всьому світі. І держави, які дбають про здоров’я своїх громадян, застосовують різноманітні механізми для того, аби зменшити витрати людей на придбання медикаментів. Це передбачає ключову роль держави як гравця фармацевтичного ринку у визначенні правил гри на ньому.
Україна донедавна залишалася чи не єдиною країною східноєвропейського регіону, в якій держава такої ролі майже не відігравала. Завдяки реалізації урядом соціальних ініціатив Президента ця ситуація поступово змінюється. А початком у забезпеченні українців якісними, ефективними, безпечними й доступними ліками якраз і є зазначений пілотний проект.
Ми усвідомлюємо, що цей шлях не буде встелений пелюстками троянд, однак труднощі, які можуть виникнути, нас не зупинять. Здобутий під час реалізації цього пілотного проекту досвід дасть можливість поступово перейти від регулювання цін на лікарські засоби для гіпертоніків до участі держави в ціноутворенні й щодо інших, не менш важливих груп препаратів.
Понад дві третини смертей спричинені «мовчазним убивцею»
— Чому було вирішено розпочати саме з ліків від гіпертонічної хвороби?
— В Україні зареєстровано понад 12 млн осіб, хворих на артеріальну гіпертензію, що становить 32% дорослого населення. Щорічно ця хвороба виявляється у 1 млн людей. Аналіз загальної смертності населення нашої країни свідчить: 66,3% випадків смертей стаються через хвороби системи кровообігу. Наслідки гіпертонічної хвороби забирають більше людських життів, ніж рак, СНІД і туберкульоз, разом узяті.
Високий артеріальний тиск значно підвищує ризик захворіти на ішемічну хворобу серця, мозковий інсульт, а також на серцеву та ниркову недостатність, призводить до враження судин, очей. У людей з високим тиском у 3–4 рази частіше розвивається ішемічна хвороба серця і в 7 разів — порушення мозкового кровообігу.
Лікування та реабілітація таких хворих досить вартісна. Але головне — це людські втрати, які не можна виміряти жодними матеріальними показниками. Сьогодні артеріальна гіпертензія та її ускладнення у вигляді інфаркту, інсульту, враження нирок, судин — одна з найчастіших причин інвалідності й смерті. Причому трагедія часто стається несподівано. Живе молода людина, має великі плани на майбутнє — і раптом…
— Але ж побутує думка, що гіпертонія — хвороба людей похилого віку!
— Це один із міфів про недугу, яку в народі ще називають «мовчазним убивцею», — за те, що часто вона тривалий час не дає про себе знати, оскільки проходить без симптомів. Артеріальна гіпертонія стрімко молодшає. Сьогодні частішають випадки, коли вона розвивається у молоді. Чим це небезпечно? Якщо людина почала страждати на гіпертонію в 30–35 років і протягом наступних 15 років не знала про це, не зверталася до лікаря і не лікувалася, на пенсію вона вийде з серцевою недостатністю, а то й з інфарктом, тобто, по суті, інвалідом. А іноді така людина помирає, не доживши до пенсійного віку.
Ось чому було вирішено почати впровадження європейських підходів до формування цін на лікарські засоби саме з регулювання вартості медикаментів для гіпертоніків.
Дія пілотного проекту спрямована не лише на людей похилого віку, а й на молодь. Адже завдяки його реалізації вдасться зберегти життя та здоров’я мільйонів наших громадян працездатного віку, які досягли найвищого інтелектуального та творчого розвитку, отож здатні принести суспільству максимальну користь. Це, на мій погляд, є надзвичайно важливим завданням цього проекту.
Ліки видаватимуть безкоштовно
— Які заходи для досягнення всіх цих завдань передбачено в проекті?
— Перший етап реалізації пілотного проекту передбачає встановлення доступних цін на генеричні лікарські засоби, що зареєстровані в Україні. Це інгібітори АПФ еналаприл та лізиноприл; бета-адреноблокатори бісопролол, метопролол, небіволол; антагоністи кальцію амлодипін та ніфедипін. Їхня вартість в аптечних мережах не перевищуватиме встановленого граничного рівня оптово-відпускної ціни.
На другому етапі реалізації проекту, що розпочнеться з вересня цього року, впроваджуватиметься механізм часткової компенсації.
Доступна ціна на ліки стане запорукою системного лікування хворих на гіпертонію. Адже доведено, що високий артеріальний тиск успішно коригується.
— Раїсо Василівно, судячи зі складності поставлених завдань, Міністерство охорони здоров’я навряд чи самостійно впорається з реалізацією пілотного проекту. На чию допомогу ви розраховуєте?
— Проблема гіпертонічної хвороби давно вийшла за межі суто медичної. Сьогодні весь світ визначає її як соціальну, що впливає на здоров’я суспільства й тривалість життя громадян. Україна не є винятком. І для неї артеріальна гіпертензія стала загальнонаціональною проблемою, для розв’язання якої необхідно поєднання зусиль медичних працівників, організаторів охорони здоров’я, міністерств та відомств, місцевих органів влади, наукових та громадських організацій, засобів масової інформації.
Велика відповідальність лежить на лікарях-практиках. Вони повинні не лише виявляти хворих із підвищеним артеріальним тиском, а й мотивувати їх до тривалого, а не епізодичного медикаментозного лікування та коригувати фактори ризику, що провокує ця хвороба. Потрібно роз’яснювати пацієнтам основні підходи до лікування, можливості взаємозамінності препаратів та їхнього комбінування у межах визначеного в проекті списку медпрепататів.
У нас бракує популяризації здорового способу життя
— У переліку тих, хто, на вашу думку, має долучатися до боротьби з гіпертонією, ви назвали ЗМІ. Якою ви бачите участь журналістів у цьому проекті?
— Радикальною зміною системи ціноутворення на державному рівні можна переломити ситуацію, яка склалася в Україні з невиправдано високою вартістю медикаментів, і убезпечити від непомірного тиску цін на сімейні бюджети людей, які щодня вживають ліки. Але для боротьби з артеріальним тиском цього недостатньо.
Епідеміологи вже давно зафіксували так зване «правило половин», згідно з яким лише половина людей з підвищеним артеріальним тиском знає про свою хворобу, з них тільки половина лікується, а з останніх лише половина досягає нормалізації тиску. Тому важливим аспектом є освітня робота з людьми щодо потреби виявлення і грамотного лікування підвищеного тиску.
Саме в цьому велику роль мають відігравати ЗМІ. Нам бракує соціальної реклами про здоровий спосіб життя: у пресі, на телебаченні та радіо. Людям слід постійно нагадувати про ті фактори ризику, які призводять до гіпертонії, зокрема стреси, зловживання алкоголем, паління, споживання надмірно жирної та солоної їжі, зайву вагу, відсутність активної фізичної діяльності, нехтування контролем рівня холестерину в крові та артеріального тиску.
В різних країнах світу запроваджено різні форми профілактики гіпертонічної хвороби, але досвід свідчить: там, де зусиллям держави та роботі медиків допомагають ЗМІ та громадськість, успіху досягають швидше, і він є вагомішим.
Оксана ЧИРВА
для «Урядового кур’єра»
ДОСЬЄ «УК»
Раїса БОГАТИРЬОВА. Народилася у м. Бакал Челябінської області (РФ). 1977 р. закінчила Харківський медичний інститут (кваліфікація — лікар). 1996 р. — Київський національний університет ім. Т. Шевченка за спеціальністю «правознавство».
Доктор медичних наук, професор. З лютого 2012 р. — віце-прем’єр-міністр — міністр охорони здоров’я України