Свято Незалежності, до якого готується вся країна, повинно стати не стільки театралізованим дійством, скільки приводом для серйозних роздумів. Кожне міністерство, підприємство, кожен громадянин повинні дати відповідь на одне просте запитання: з чим ми підійшли до цього рубежу? До такої конструктивної позиції закликав учора Прем’єр-міністр Микола Азаров. Так само і влада повинна відверто сказати громадянам, у якому напрямку рухається країна за непростих умов світової рецесії.
«Будь-яка незалежність грунтується на незалежності економічній, промисловій, аграрній, науковій і освітній, на людському потенціалі, а отже — і на соціальній відповідальності самої держави», — наголосив глава уряду. Тобто основи незалежності зміцнюються шляхом розв’язання масштабних проблем економічного розвитку. Від народу ніхто не приховує, що перед владою стоїть ще більше завдань, ніж їх було виконано за попередні роки. В уряді переконані, що Державна програма активізації розвитку економіки на 2013—2014 роки вже починає давати перші результати. «Впевнений, що до кінця цього року ми вийдемо на кращі економічні показники, ніж можна було прогнозувати через нестабільність наших традиційних ринків», — оптимістично заявив Прем’єр-міністр.
Він ознайомив присутніх з останніми даними Держстату, які засвідчили липневе зростання ВВП на рівні 2,4%. Вирівнявся й показник валового виробництва за сім місяців. Позиція Миколи Азарова є однозначною: «Зростання економіки перш за все забезпечують реальні проекти. Практично в кожному регіоні у другому півріччі відбудуться пуски нових виробництв, новозбудованих чи модернізованих об’єктів виробничої, соціальної сфери тощо».
Плани і перешкоди
Прем’єр не обмежився лише загальними словами, а й навів конкретні факти реалізації згаданих проектів. Так, у жовтні буде завершено будівництво другої черги Південного обходу міста Дніпропетровськ, яке тривало кілька років; у листопаді після реконструкції вводиться в експлуатацію Верхньоантонівський водозабір та водовідвід питної води у Херсоні; наприкінці року стане до ладу нова електропіч потужністю 1,5 мільйона тонн сталі на рік на металургійному заводі «Донецьксталь». На підприємстві завершується комплексна модернізація виробництва шляхом повної відмови від мартенівського виробництва і переходу на прогресивні технології виробництва сталі. Листопад буде позначено пуском олійноекстракційного заводу з переробки соняшнику в місті Південне потужністю 1200 тонн на добу. Таких новітніх потужних виробництв, запевнив Микола Азаров, які дають змогу експортувати не насіння, а перероблену олію, в Україні ще не було.
Великі надії покладаються й на відновлення роботи українських підприємств групи «Лукойл», досягнутого у процесі складних і тривалих переговорів. З 10 вересня очікується виробництво поліетилену, хлору, каустичної соди та хлорвінілу, виробів з поліхлорвінілової смоли на підприємствах «Карпатнафтохім» і «Лукор» в місті Калуш на Івано-Франківщині.
«Сподіваюся, відновлення роботи «Карпатнафтохім» стане першою ластівкою у відновленні роботи всього українського нафтопереробного комплексу, — підкреслив Прем’єр-міністр. — Адже нафтопереробні заводи є гарантією енергетичної безпеки України, стабільності цін. Важливо також, що вироблений ними бітум — критично важливий ресурс, який досі стримував активізацію дорожнього будівництва».
Розповів глава уряду й про завершення будівництва нової станції «Теремки» столичного метрополітену, де вже цього тижня має пройти пробний потяг; і відкриття пунктів пропуску через українсько-польський кордон «Угринів—Долгобичув» і «Грушів—Будомєж»; і початок будівництва Бескидського тунелю, який є складовою 5-го пан`європейського транспортного коридору.
Водночас Микола Азаров розкритикував рішення Івано-Франківської облради, яка за надуманими підставами заблокувала реалізацію проекту з видобутку сланцевого газу: «Це посилює незалежність чи ні? Очевидно, що ні. Нарощування власного видобутку газу є прямим шляхом до енергетичної незалежності України, це наші національні інтереси.».
Серйозність реалій
Прокоментував Прем’єр і останні події на російській митниці. Відкидаючи навіть натяк на торговельні війни і спекуляції з приводу інтеграційних процесів, Микола Азаров дав зрозуміти, що масштаб проблеми було дещо перебільшено: «Протягом півтора місяця російська митниця видавала так звані профілі ризику щодо окремих груп товарів, які викликали певні застереження. На жаль, частина українських компаній-експортерів не звернула належної уваги на ці посилені вимоги».
Таким чином він закликав усі сторони зробити належні висновки з виявлених проблем і не допускати нічого подібного у майбутньому. Хоча й додав, що Федеральна митна служба Росії принесла свої вибачення учасникам зовнішньоекономічної діяльності.
Поки що ж і Україна, і, на щастя, Росія погодилися, що відгородження бар’єрами веде в нікуди. Тим більше, між нашими країнами, здавна поєднаними глибокими інтеграційними й коопераційними зв’язками.
У цьому контексті Микола Азаров звернувся до урядовців з вимогою враховувати реалії Митного союзу і нових правил у ньому. «Пільгових режимів не буде, та ми їх і не вимагаємо. Ми закликаємо партнерів до справедливого застосування правил торгівлі на основі положень СОТ та чинної Угоди про ЗВТ між країнами СНД. І самі повинні бути готові виконувати ці правила».
ЩО РОЗГЛЯНУТО НА ЗАСIДАННI УРЯДУ
♦ Про Загальнодержавну програму розвитку конкуренції в Україні на 2014—2024 роки (проект закону);
♦ Про Технічний регламент будинків, будівель, споруд, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури та будівельних виробів (проект закону);
♦ Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами (постанова Кабінету Міністрів);
♦ Про внесення змін до переліку інвестиційних програм (проектів), що фінансуються у 2013 році за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку (розпорядження уряду).