Резонансний законопроєкт №5655ф про реформування галузі містобудівної діяльності, який гостро критикували громадські активісти, архітектори та голови міських і селищних рад, Верховна Рада України ухвалила 13 грудня 2022 року. Однак його поки що не підписав Президент. Дискусія про доцільність пропонованих змін триває, тож «Урядовий кур’єр» намагався ретельно проаналізувати негативні та позитивні моменти документа, який є предметом обговорення та пропозицій щодо долі однієї з найважливіших вітчизняних реформ.
Важливо враховувати всі думки
Нагадаємо, що цей законопроєкт мав би створити прозору систему містобудівного контролю та розв’язати проблеми в галузі будівництва. Натомість, згідно з його положеннями, він збільшує повноваження Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури і передає йому невластиві функції, які раніше виконувала Державна архітектурно-будівельна інспекція.
Бурхливе обговорення документа спричинилося до того, що наприкінці грудня влада вирішила запросити до його моніторингу послів країн «Великої сімки».
«Запрошую представників країн G7 і всіх зацікавлених у галузі: профільні асоціації, бізнес, антикорупційні організації — до створення моніторингової групи, яка контролюватиме впровадження реформи та розроблення підзаконних актів, необхідних для роботи закону», — заявив тоді віцепрем’єр з відновлення України –– міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков.
На цій зустрічі Посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен зазначила, що, реалізуючи реформи, важливо враховувати думку місцевих громад і зберегти їхні повноваження.
Цими днями з’явилось офіційне звернення представників місцевих громад України до Президента України негайно ветувати цей законопроєкт. Вони обґрунтували, чому це треба зробити. По-перше, на думку громад, знищується ідея запровадження електронної системи регулювання містобудування, адже її адміністратор не несе жодної відповідальності за свої дії (бездіяльність), які порушують права інших, а виправити помилку можна тільки в тієї особи, яка її припустилася.
По-друге, стимулюється самовільне будівництво. Приміром, у законопроєкті йдеться, що ухвалення органом контролю рішення про визнання об’єкта самочинним будівництвом не допускається із двох підстав, які можна створити штучно (речові права на частину об’єкта наприклад). Демонтаж не допускається, якщо замовник розпочав процедуру прийняття в експлуатацію закінчених об’єктів.
По-третє, таке самовільне будівництво фактично легалізується.
По-четверте, суб’єктам господарювання передається виключно державна функція контролю та нагляду.
По-п’яте, це призводить до збільшення вартості оформлення містобудівної документації.
По-шосте, громадськість позбується права ініціювати обов’язкові перевірки будівництва в разі виявлення порушень.
Як вважають представники місцевих громад, цей законопроєкт спонукає до монополізації ринку та порушення прав власників земельних ділянок.
Критика та контроль
Наприкінці листопада своє слово щодо проєкту закону №5655 висловили у Національному агентстві із запобігання корупції (НАЗК).
У висновку антикорупційної експертизи НАЗК серед іншого вказував, що проєкт закону не передбачає механізму усунення виявлених порушень законодавства, встановлених внаслідок здіиснення нагляду, санкціи для об’єктів нагляду в разі встановлення порушень, а також як відповідні порушення усунути.
Ще перед другим читанням законопроєкту заступник голови Архітектурної палати України Анна Кирій укотре наголошувала, що не було вилучено норму (її можна вважати головною новацією) в передачі містобудівного контролю приватним структурам. На думку архітектора, так забудовники можуть створити компанії для контролю самих себе.
«Подібні інструменти унеможливлюють притягнення забудовника до будь-якої відповідальності, адже такі приватні суб’єкти працюватимуть в очевидному конфлікті інтересів», — вважає вона.
Експерт непоодинока в такому ставленні до законопроєкту. Любомир Зубач, заступник Львівського міського голови, народний депутат 8 скликання, вважає це особливою вишенькою на торті документа: «Забудовникам дають право створювати власні фірми, які начебто контролюватимуть будови і виявлятимуть порушення вимог містобудівного законодавства. Такий собі all inclusive — сам будую й сам себе контролюю».
За словами Сергія Костецького, представника консалтингової компанії SV Development, такі структури, які будуть приватними, здебільшого нічого доброго не робитимуть.
«Річ тут навіть не в корупції, а в тому, що вони можуть бути некомпетентними. Приміром, там працюватимуть вузькопрофільні спеціалісти без досвіду. Якщо в них працюватимуть корифеї своєї справи, то тут нічого поганого не бачу. Такі фірми у цих ситуаціях матимуть право на роботу», — зазначає він.
Так думає чимало українських юристів, які не мають стосунку до роботи будівельних компаній, так би мовити, незацікавлена сторона. То, можливо, не так і страшно, коли будуть великі приватні компанії, які матимуть у штаті кваліфікованих фахівців і контролюватимуть виконання компаніями-забудовниками порушення норм зведення будівель?
Як вважають у Міністерстві відновлення?
Однак позиція тоді ще Мінрегіону, а тепер Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури була й є іншою. За словами заступника міністра Наталії Козловської, законопроєкт №5655 надважливий, адже впроваджує масштабну цифровізацію процесів та реєстраційних процедур у будівництві.
Як заявляли в міністерстві торік, запропоновані зміни мінімізують паперовий документообіг, цифровізують процеси, розмежовують містобудівний контроль та державний містобудівний нагляд, посилюють роль органів місцевого самоврядування (вони отримують розширені повноваження за контролем об’єктів будівництва, які зводять самочинно). Задля посилення прозорості та відкритості процесу реформування команди міністерств та профільного комітету Верховної Ради залучатимуть до імплементації реформи всіх зацікавлених осіб: фахову громадськість, місцеве самоврядування, антикорупційні органи та міжнародних партнерів.
Днями в ефірі Радіо НВ заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Мустафа Найєм пояснив: «Є два міністерства, які взяли на себе відповідальність втілювати цю реформу в життя. Є віцепрем’єр — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, віцепрем’єр —міністр з відновлення України Олександр Кубраков, наші команди, я, наша заступниця пані Наталія Козловська. За час роботи в державних органах ці люди жодного разу не протягували щось підкилимно, не вводили в оману і не просували якусь корупційну маячню. Робити такі речі, ризикуючи своєю репутацією, ніхто не збирається».
За його словами, для втілення реформи треба напрацювати понад 50 нормативних актів. Заступник міністра зазначив, що Мінвідновлення планує залучити західних партнерів до втілення законопроєкту на практиці. Міжнародні експерти мають контролювати підготовку підзаконних правових актів, які напрацьовуватимуть до набуття законом чинності через пів року після його підписання. Зокрема йдеться про документацію щодо Містобудівної палати при Мінвідновлення.
Кодекс вищий за закон
Любомир Зубач вважає лібералізацію, посилення ролі органів місцевого самоврядування щодо повноважень та контролю за об’єктами будівництва і діджиталізацію, яку оприлюднювали у профільному міністерстві як головні меседжі, які надсилав цей законопроєкт всім учасникам ринку, заявами, що не мають нічого позитивного.
Пан Зубач наводить приклад, як перед виборами сільрада Брюховичів (це частина Львівської громади) за місяць встигла списати з балансу приміщення недобудованої школи, віддати безоплатно земельну ділянку площею 4,6 га і навіть видати містобудівні умови. Надалі було порушено кримінальну справу, але, як каже експерт, усе це не завадило Державній архітектурній інспекції та містобудування нещодавно під час воєнного стану витиснути дозвіл на будівельні роботи.
Як упевнена радниця голови Асоціації міст України народний депутат VII та VIII скликань Оксана Продан, лише після накладання президентського вето на ухвалений закон робота у цій царині розпочнеться по-справжньому.
«Логічніше доопрацювати в парламенті та об’єднати у Містобудівний кодекс усі пов’язані документи, як це передбачено міжнародною прийнятою зобов’язаннями України практикою», — каже вона.
Містобудівний кодекс має розв’язати проблему невідповідності між земельним та будівельним законодавством, забезпечити несуперечливе уніфіковане регулювання містобудівної галузі, створити правові умови для планування інтегрованого розвитку громад.