РИНОК ЗЕМЛІ
Новий закон повинен захистити селян та фермерів
Триває обговорення найгостріших питань проекту закону про ринок земель: якою саме площею сільгоспугідь зможе володіти одна особа, як унеможливити спекулювання землею та створення латифундій. На думку голови Державного агентства земельних ресурсів України Сергія Тимченка, законопроект покликаний передусім захистити права тих, кому сьогодні належать паї, та не допустити надмірної концентрації землі в одних руках, підвищити продуктивність аграрного сектору і покращити соціально-економічну ситуацію на селі. Про це вели мову учасники засідання медіаклубу «На власний погляд» за участю голови Держагенства земельних ресурсів.
У пошуках виробника
— Завдання, яке ставили перед собою розробники закону, зазначив Сергій Тимченко,— знайти ефективного власника, який би не наживався, а виробляв продукцію. Але при цьому необхідно уникнути обезземелення селян. Задля підтримки саме дрібних та середніх господарств буде створено Державний іпотечний земельний банк. Кредити для фермерів тут не перевищуватимуть 8%, будуть передбачені й безвідсоткові, якщо кошти йтимуть на розвиток аграрної інфраструктури, а землю можна буде віддати в заставу, — прогнозує Сергій Тимченко. Землею в Україні зможуть володіти лише фізичні особи – громадяни України, фермери та держава (юридичні особи та іноземці не зможуть стати її власниками). Права продавців землі не будуть обмежені, проте права покупців суворо контролюватимуть – це і податкова декларація, й антимонопольна перевірка можливих зв’язків із зацікавленими особами. А щоб великі агрохолдинги не витісняли селян із землі, законопроект передбачає введення обмеження на її купівлю. Бізнес повинен працювати на умовах соціального партнерства.
– Власник чотирьох гектарів найродючішої в Європі землі (саме стільки в середньому отримав кожен селянин при розпаюванні) не може бути за межею бідності, – переконаний голова Держземагентства. – Ми раніше віддали землю селянам, але при цьому сказали: продавати не маєте права… Ніби віддали автомобіль, але забули дати ключі й техпаспорт. Тепер треба робити все для того, аби земельна реформа завершилася. Вона триває вже 20 років. Ще два роки і ми зможемо потрапити до книги рекордів Гіннесса, оскільки поб’ємо рекорд Мексики, де земельна реформа тривала 22 роки.
Передбачається, що гектар «годувальниці» в Україні коштуватиме до 500 євро. Фото Олександра ЛЕПЕТУХИ
Консолідація наділів
Хоча новий закон і дозволить продавати землю, спеціалісти не радять селянам поки цього робити, адже ціна на неї обов’язково зростатиме. Держава продаватиме вільні земельні ділянки прозоро – виключно з аукціонів. Передбачається, що гектар землі в Україні коштуватиме 300–500 євро, а наприклад, у Польщі чи Угорщині ціна гектара сільгоспугідь від 3 000 євро, у Франції чи Нідерландах – від 10 000 до 30 000 євро. Що ж передусім впливає на вартість землі?
– Найперше, це консолідація наділів, – відповідає Сергій Тимченко. – Наприклад, ми бачимо поле, але насправді воно може бути розбите на 40 чи навіть 70 ділянок. У такому випадку обробляти його майже неможливо. Якщо люди об’єднають ділянки у великі масиви, то ціна оренди зросте (і це передбачено в законі). Другий чинник, який істотно впливає на вартість землі, — це створення інфраструктури АПК – доріг, залізниць, зерносховищ… Третій фактор – підвищення якості грунтів. Зараз земля деградує через те, що аграрії сіють прибуткові на даний момент культури і не дотримуються сівозміни. А така практика виснажує ∂рунти. Тому ми зацікавлені в довгостроковій оренді чи власності. Щодо вартості оренди, то з нового року вона підвищиться в 1,7 раза.
Акт отримати – не поле перейти
– Сьогодні люди роками чекають держактів на землю. Черга є головним важелем для тих, хто перетворив свою посаду на «хлібне місце». Тому Президент доручив нам навести лад у земельній сфері: позбутися черг, викоренити хабарництво і корупцію, до нового року погасити заборгованість з реєстрації та видачі держактів. Вважаю, що найкращим борцем зі зловживаннями буде комп’ютерна програма, яка зведе до мінімуму спілкування громадян з чиновниками. Задля цього й приймався Верховною Радою та затверджувався Президентом Закон про державний земельний кадастр. Тепер усі дані будуть збережені в єдиній електронній базі в цифровому форматі. Всі кадастрові функції, реєстрація кадастрових актів переходять з державного Центру земельного кадастру в районні управління земельних ресурсів, які працюватимуть за принципом єдиного вікна.