ЛІКНЕП
Фінансові піраміди несуть небезпеку втрати капіталу
У малій архітектурній формі (МАФ), що біля метро Академмістечко, вже майже два місяці живе… МММ-клуб. Під час його відвідання на початку червня виявилася єдиною візитеркою. Саме тоді очільник МММ-2011 Сергій Мавроді оголосив про плани ввести обмеження на виплати грошей вкладникам після 15 червня, бо піраміда обвалилася, і створити нову піраміду МММ-2012, яка функціонуватиме паралельно зі старою.
Приємний хлопчина — працівник цього офісу на вигляд років дев’ятнадцяти не приховував: «МММ — це фінансова піраміда, яка існує за рахунок внесків нових вкладників».
— Значить, гроші на виплату по вкладу на мені, наприклад, можуть… закінчитися?
— Так, — щиро відповідає той, одразу ж спробувавши реабілітуватись, — чутки про нашу неплатоспроможність перебільшені. МММ просто змінює стратегію виплат.
Тенета МММ полонять нових українців. Нащадки Льоні Голубкова продовжують його справу. Повноколірна газета аж на 16 сторінок «МММ-Україна», яку щедро розповсюджують у столичному метро, цитує актора Володимира Пермякова, який вирішив, що це жарт, коли йому запропонували знятися у рекламі піраміди вдруге.
Сергій Мавроді, який не скупиться на відкриття МАФів, автівки з емблемами МММ, газети, сайти та інші види рекламної продукції, не приховуючи заявляє, що це фінансова піраміда. Попри попередження засновника піраміди та критичні статті у ЗМІ про можливість бути ошуканими, кількість учасників «лохотрону» щодень збільшується. З чим це пов’язано?
Люди прагнуть видовищ
Насамперед люди хочуть видовищ, їм бракує подій у житті і вони прагнуть відчути ризик. «Я проводив економетричне дослідження в Україні протягом 2008—2010 років, щоб виявити ставлення українців до ризику. Виявилося, що 10% готові йти на величезний ризик для отримання високого прибутку. Саме на таких людях тримається у світі лотерейний і гральний бізнес», — констатує викладач фінансів Києво-Могиляської Академії Євген Пенцак. На його думку, якщо підрахувати «заражених» вірусом МММ у пострадянських країнах, то отримаємо якраз 10% населення, або 35 млн осіб (5 млн — в Україні).
Другою причиною популярності МММ є риса слов’янського менталітету: «можна нічого не робити і стати багатим». «Подивіться на героїв наших казок! То курочка знесла золоте яєчко, то Іванко-дурник царство отримав, не доклавши праці тощо. Народ вірив то у Сталіна, то в комуністичну партію, але дуже рідко покладався на себе, свою свідому працю», — говорить експерт.
За словами Є. Пенцака, дивує, що С. Мавроді порівнює МММ з грою на курсах акцій чи дивідендами за облігаціями. «За акціями та облігаціями компаній стоїть реальний бізнес, що виробляє товари, які купують споживачі. Він приносить прибуток акціонерам, а зі здатності генерувати прибуток формується і ціна на відповідні акції та облігації», — пояснює він. Якщо перспективи зростання компанії сумнівні, це миттєво відображається на їхній ціні. Звичайно, бувають і маніпуляції на фондових ринках світу, але фінансові аналітики доносять до непрофесійних учасників реальний стан справ у компаніях. Зараз регулятори фондових ринків світу працюють над зменшенням асиметрії інформації між реальним станом справ у компаніях та інформацією про них у ЗМІ.
У МММ же переконують, що «весь фінансовий світ побудований за принципом піраміди. Банки, кредитні спілки, страхові товариства, пенсійні фонди і той самий долар — усе піраміди». Але вони лукавлять. Найістотніша різниця між пірамідою і фінустановою — наявність регулятора, відповідної ліцензії, певних законів і нормативно-правових актів, що встановлюють вимоги. Юрособа «МММ-2011» не внесена до Держреєстру фінансових установ Національної комісії, що здійснює держрегулювання у сфері ринків фінпослуг та не має ліцензії Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку.
Організатори МММ планують переглянути стратегію виплат. Фото з сайту censor.net.ua
Мавр зробив справу…
У кінці травня голова Нацкомфінпослуг Андрій Стасевський у листі до Прем’єр-міністра Миколи Азарова запропонував запровадити кримінальну відповідальність за участь у фінансовій піраміді «МММ-2011», обмежити рекламу фінансових пірамід та проводити державою фінансову контрпропаганду. Серед заходів, які пропонує глава комісії: по-перше, доручити Мін’юсту ініціювати включення до Кримінального кодексу відповідної статті за «створення, експлуатацію або сприяння розвитку пірамідальних схем»; по-друге, Держспоживінспекції посилити контроль для припинення реклами фінансових пірамід; по-третє, Держкомтелерадіо — сприяти розповсюдженню соціальної реклами, «спрямованої на підвищення фінансової грамотності населення і застереження від вкладення коштів у фінансові піраміди». Крім того, пропонується розробити зміни до закону «Про рекламу», щоб обмежити доступ до ресурсів, через які здійснюється розповсюдження інформації про піраміди.
У МММ-2011 визнають, що «у деяких країнах є закони проти пірамід, але вони передбачають, що їхні організатори дають гарантії та обіцянки (прибутку, зростання, виплат тощо). У МММ ніхто нікому нічого не обіцяє. МММ — це привид. «Люди добровільно обмінюються своїми грошима, своєю приватною власністю», — повідомляє сайт компанії.
«Усі знають, скільки людей втратили свої кошти, але бажаючих вкласти у МММ, щоб швидко і багато заробити не поменшало», — констатує президент Всеукраїнської асоціації кредитних спілок Вікторія Волковська.
«Члени кредитної спілки кредитують один одного і часто знають один одного й умови такого кредитування. А головне — звітують про свою фінансову діяльність не лише перед державою, а й перед членами спілки», — зазначає В. Волковська.
«Реально притягнути С. Мавроді до відповідальності буде досить складно, бо засновник піраміди попереджав людей про можливу втрату грошей, чим «убезпечився» від кримінальної статті «шахрайство», — підкреслюють фахівці Держслужби з боротьби з економічними злочинами. Водночас представник податкової міліції у коментарі Укрінформу заявив, що діяльність МММ-2011 кваліфікується як шахрайство, але податкова міліція не порушувала кримінальну справу, бо шахрайство перебуває у віданні МВС і лише за наявності заяв від постраждалих, а таких нібито немає. Цікаво також, що компанія-привид не оподатковується, згідно із законодавством України.
«Структури типу МММ паразитують головним чином на території колишнього Союзу. Хоч як намагаються фінансові «генії» залучати в свої тенета громадян із західніших країн — не вдається. Чому? Бо у нас, порівняно з ними, врай низький рівень фінансової грамотності», — вважає президент інвестгрупи «УНІВЕР» Тарас Козак. На його думку, держава нічого не робить, щоб змінити ситуацію, бо в цьому зацікавлені вельможі та зрощені з ними олігархи. Що більш неосвічений народ, то легше в нього красти, відкуповуючись гречкою під час виборів.
Щодо того, чи слід боротися з пірамідами, думки експертів розбіжні. Одні вважають, що… єдиним запобіжником їхнього виникнення є жорстке та розгалужене держрегулювання, а також нагляд за діяльністю з фінансовими активами громадян. Інші впевнені, що боротися з МММ непотрібно. Історія вчить, що у фінансах панує закон збереження: «гроші звідкись самі не беруться — якщо хтось виграє, то хтось програє». Брати участь у піраміді чи ні — справа кожного. Але вчитися, звичайно, краще на чужих помилках.
Дмитро ЛЕОНОВ,
голова Ради Української асоціації
інвестиційного бізнесу:
— Будь-яку фінансову структуру можна перетворити на так звану фінансову піраміду — достатньо викривити її діяльність у системі відносин «залучення коштів — інвестування — виплата залучених коштів і доходу». У випадку з МММ дохід можна взяти лише з нових залучених коштів (просто поцупивши вклади нових учасників). Ця фінансова система приречена на банкрутство, коли притік нових вкладень не забезпечуватиме повернення старих і виплату за ними «примарного доходу». Легітимно створити таку фінансову піраміду в чистому вигляді як фінустанову або звичайне підприємство за законодавством неможливо, бо тут не буде «прибутку» як джерела виплати доходу і законно виплатити його буде неможливо. Фінустанови в усьому світі і в Україні також підлягають жорсткій системі постійного моніторингу, нагляду та регулювання і просто не встигнуть попрацювати як суто фінансова піраміда більше кількох місяців. Цього недостатньо для заманювання недосвідчених вкладників.
На перший погляд, до «пірамідизованих» систем можна зарахувати систему держпозик та солідарну пенсійну систему (ПФУ). В них також відсутня інвестиційна складова — кошти залучаються і витрачаються на обумовлені суспільні цілі. Проте державні фінанси не є добровільними, тому завжди містять таке джерело погашення зобов’язань держави, як чинні (які можна підвищити) або нові податки (на кшталт податку на багатство тощо), або примусове відтермінування виплат (наприклад, за рахунок підвищення пенсійного віку). Тому навіть коли держава накопичує держборг шляхом рефінансуваня попередніх позик, або підвищує пенсії без достатнього зростання обсягу обов’ язкових платежів до ПФУ, до певної межі вона здатна погасити їх, спрямувавши на це доходи держбюджету та скоротивши держвидатки на інші цілі. Якщо межу перетнули (як у випадку з Грецією), то рано чи піздно таку державну піраміду чекає доля МММ.
Вячеслав ЧЕРНЯХОВСЬКИЙ,
голова комісії зі страхування
Українського товариства
фінансових аналітиків:
— Про феномен МММ мають говорити соціальні психологи. Жага наживи, неосвіченість, високий поріг ризику, віра у дармові гроші — основні параметри людини, що довірила свої гроші пірамідам.
Класичне страхування на відміну від пірамід грунтується на перерозподілі коштів між усіма учасниками, коли з математичною точністю визначаються ймовірність настання негативних подій і рівень фінансових витрат на їх компенсацію. А головне — принцип підтримки постраждалих від несприятливих факторів (пожежі, повені, крадіжки, ДТП, хвороби, смерті тощо) незалежно від часу настання такої події. При правильному розрахунку резервів їх завжди вистачить на всі виплати застрахованим, навіть якщо припиниться отримання страхових внесків.
ДОВІДКА «УК»
Виникнення першої фінансової піраміди пов’язане з «тюльпаноманією», що охопила Нідерланди у 1636-му і тривала майже рік. Найбільш масштабною за обсягами вважається піраміда Бернарда Медоффа у США на початку 90-х, яку розкрили лише у 2009-му, приговоривши організатора до довічного ув’язнення. Тоді інвестори втратили понад $18 млрд.
До речі. МММ — найбільша фінансова піраміда, створена на території колишнього Радянського Союзу. За 5 років існування, за оцінками фахівців, у неї вклали гроші 10—15 млн осіб. Засновника МММ С. Мавроді засудили за шахрайство на 4,5 року. У 2011 р. він знову почав будувати піраміди на території пострадянських країн. Однак якщо в Україні правоохоронні органи і влада жодним чином не реагують на МММ-2011 та МММ-2012 і мережа однойменних МАФів у столиці, незважаючи на проголошений столичною владою мораторій на розміщення будь-яких тимчасових споруд, росте як тісто на дріжджах, то в Литві її діяльність уже припинено поліцією. У Росії теж визнали МММ-2011 фінансовою пірамідою, побудованою за ієрархічним принципом, де всі учасники розділені на «десятки», «сотні», «тисячі» (прибутковість — 20% за місяць, пенсіонерам — 30%). Проти творців МММ-2011 порушили кримінальну справу за ч. 3 ст. 30, ч. 4 ст. 159 КК РФ (замах на шахрайство, вчинене організованою групою в особливо великому розмірі). Про це повідомили 7 червня в прес-службі ГУ МВС Росії по Москві, передає Інтерфакс-Україна. Щоправда, фігурантами справи є «невстановлені особи».