Новий президент ПАРЄ Рік Дамс («Альянс лібералів і демократів за Європу»), якого було обрано на посаду в січні і який очолюватиме Асамблею наступні два роки, серед своїх пріоритетів називає боротьбу за права людини, пов’язані з довкіллям, і ратифікацію Стамбульської конвенції всіма країнами-членами Ради Європи. Про це він розповів під час зустрічі з журналістами у Брюсселі.

Права жінок і проблеми довкілля

60-річний бельгійський сенатор Рік Дамс, професійний винороб і художник, у політиці вже 30 років. Пригадує, що коли щойно став членом парламенту Бельгії, то перша жінка, яка прийшла у його приймальню, поскаржилася на те, що її б’є чоловік. Його дуже вразила ця розповідь. «Відтоді питання домашнього насильства ніколи не залишали мене байдужим», — сказав Рік Дамс. Він пообіцяв, що на посаді глави Асамблеї переконуватиме національні парламенти країн, які ще не підписали або підписали, але не ратифікували так звану Стамбульську конвенцію РЄ — Конвенцію про запобігання насильству щодо жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами, неодмінно приєднатися до цього документа. На сьогодні 31 країна-член РЄ ратифікувала цю конвенцію, 15 країн, серед яких і Україна, поки що ні.

Рік Дамс визначив амбітним завданням свого президентства ухвалення у ПАРЄ протоколу до Європейської конвенції з прав людини, який би визначав вплив довкілля на фундаментальні права. Новий президент збирається посилити роль парламентської дипломатії у розв’язанні проблем, які виникають у країни-члена в процесі моніторингу ПАРЄ. Він пообіцяв, що найближчим часом побуває у всіх 47 столицях держав, які входять до складу РЄ.

Зручна позиція

Під час січневої сесії ПАРЄ депутати ухвалили новий спільний санкційний механізм, який розробляють Асамблея, Комітет міністрів Ради Європи та генеральний секретар. Його може бути застосовано у разі грубих порушень принципів організації — поваги до міжнародного права і прав людини. Необхідність у новій процедурі виникла після того, як ПАРЄ без жодних умов зняла з російської делегації санкції, накладені у 2014 році через анексію українського Криму. Щоб убезпечити росіян від повторних санкцій, ПАРЄ фактично відмовилася від одноосібного права ухвалювати рішення про те, як карати за грубі порушення статуту РЄ держави-члени. А нову санкційну процедуру створено так, що її майже неможливо імплементувати від першого до останнього кроку, яким має стати виключення країни з лав Ради Європи, оскільки вона тривала у часі й технічно складна для реалізації.

На запитання кореспондента «УК», чи існують підстави для того, щоб ПАРЄ застосувала новий санкційний механізм проти російської делегації в асамблеї, Рік Дамс відповів, що не оприлюднюватиме власної думки з цього питання.

«Якби я сказав, що не маю позиції з цього приводу, ви мені однаково б не повірили, але висловлювати її публічно було б немудро», — пояснив політик. Проте він наголосив, що «це вільне право будь-кого з членів ПАРЄ — вирішити, чи вважає він за потрібне застосувати механізм на практиці». Окремо він зауважив, що новий санкційний механізм було створено не через російську делегацію. «Це правда, що російська ситуація створила розуміння у потребі такого механізму, адже необхідність його застосувати може виникнути у нас ще не раз», — сказав Рік Дамс.

Складний візит

У ПАРЄ не раз готували доповіді про порушення прав людини в окупованому Росією Криму. Востаннє комісар РЄ з прав людини Нільс Муйжнієкс відвідував анексований Крим у вересні 2014 року. Тоді у звіті за підсумками візиту він констатував, що окупаційна влада півострова чинить тиск на кримських татар, ЗМІ та правозахисників. Він висловив побоювання, що Крим перетвориться «на велику сіру зону в центрі Європи, де не діє механізм захисту прав людини».

Чутки про те, що Крим збирається відвідати нова комісарка РЄ з прав людини Дуня Міятович, з’явилися у ПАРЄ торік у червні. Очевидно, цей візит став предметом торгу між Росією й Радою Європи, в якому Москва пропонувала надати доступ Дуні Міятович на окупований півострів в обмін на безумовне й беззастережне повернення делегації РФ у ПАРЄ. Оскільки цей торг відбувався за спиною Києва і росіяни погоджувалися сприяти відвідинам комісарки Криму лише за умови, що вона в’їде на український півострів з російської території, візит не відбувся. Бо проти таких умов категорично виступила Україна. Але, за словами Ріка Дамса, ПАРЄ не полишає спроб зробити так, щоб комісарка з прав людини РЄ все-таки змогла поїхати у Крим, хоч «рішення про такий візит ще не знайдено».

«Сподіваюся, що ми знайдемо modus vivendi (з лат. спосіб життя, у переносному значенні — згода на співіснування сторін з різними поглядами на певні проблеми. — В.В.). Але зробити це буде нелегко через всім відомі причини», — зауважив Рік Дамс.

Він пояснив, що як президент ПАРЄ намагається долучити до пошуків прийнятного рішення парламентську дипломатію, повідомивши, що «зустрічався і з російською, і з українською делегаціями» в асамблеї.

«Вважаю, що буде нормально, коли комісар з прав людини матиме змогу відвідати географічну точку на карті в межах кордонів 47 країн-членів РЄ, аби хоч з’ясувати, що відбувається там з правами людини», — заявив Рік Дамс.

При цьому він наголосив: «Крим — не єдина точка на території країн-членів РЄ, яка потребує уваги і куди фізично важко потрапити». Вочевидь, намагаючись у такий спосіб недвозначно натякнути, що український файл уже не має для ПАРЄ особливої пріоритетності, а Крим перетворився на ще один заморожений конфлікт у Європі.