Передноворічне урядове зібрання Прем’єр-міністр Денис Шмигаль присвятив підбиттю підсумків діяльності своєї команди й планам на осяжну перспективу.

Цьогоріч уряд багато концентрувався на протидії пандемії, а вакцинація від COVID-19 стала одним з головних завдань цього року. Витрачено понад 35 мільярдів гривень на фінансування протидії коронавірусу, зокрема доплати медикам, закупівлю кисню й кисневих станцій, фінансування тест-лабораторій тощо. 

«Ми розпочали безкоштовну вакцинацію для всіх громадян. Усі наявні вакцини безпечні й перевірені. А головне — вони захищають від важкого перебігу хвороби. Найближчим часом щеплення буде зроблено 50% дорослих українців. Вакцин достатньо, аби всі охочі могли вакцинуватися», — зауважив глава уряду. 

Від початку року в Україну поставлено понад 40 мільйонів доз вакцин. «Завдяки започаткуванню безкоштовної та доступної вакцинації ми більше не плануємо запроваджувати тотальні локдауни. Бізнес може працювати навіть у «червоних» зонах, якщо його працівників вакциновано на 100%».

Стосується майже кожного

Денис Шмигаль підкреслив і вагомий прогрес у розвитку медичної системи. «Лікарям підвищено зарплату в середньому на 30%. Три мільйони пацієнтів користуються програмою «Доступні ліки», яку було розширено цього року майже наполовину. Цього року закуплено понад 700 нових автомобілів швидкої допомоги. Оновлено сотні приймальних відділень опорних лікарень і закуплено сотні одиниць медичного обладнання. Збільшено фінансування профілактики й лікування онкозахворювань, інфарктів, інсультів, інших хвороб», — цитує департамент комунікацій Секретаріату Кабінету Міністрів слова Прем’єра.

Уряд збільшує фінансування кожної галузі, адже розуміє, що всі ці кошти трансформуються в якісно нову медичну систему, яка рятує десятки й сотні тисяч життів українців.

Підтримати найвразливіші верстви населення в умовах пандемії — завдання, яке стало основою діяльності уряду. Як зауважив Денис Шмигаль, цьогоріч уряд десять разів підвищував виплати різним категоріям пенсіонерів. «Двічі було підвищено мінімальні виплати для тих, хто має повний стаж. Проведено індексацію і для непрацюючих, і для працюючих пенсіонерів. Істотно збільшено доплати військовим пенсіонерам, а також мінімальні пенсії для чорнобильців. Уже другий рік поспіль здійснюють доплати українським пенсіонерам за віком», — зазначив Прем’єр-міністр.

Із грудня середня пенсія досягла майже 4 тисяч гривень. А мінімальна зарплата — 6,5 тисячі гривень. Було істотно збільшено субсидійну підтримку для людей і водночас завершено реформу монетизації субсидій.

Держпослуги і курс до ЄС

«Окремий важливий блок — тарифне питання. В умовах світової енергетичної кризи спільними зусиллями вдалося забезпечити стабільність тарифів. Завдяки спільним діям з місцевою владою тарифи на тепло й гарячу воду не зростатимуть до кінця опалювального сезону. Те саме стосується і цін на газ, — укотре запевнив Прем’єр-міністр. — Попри безпрецедентні виклики, ми спокійно зайшли й проходимо цей опалювальний сезон».

Окрім поглиблення діджиталізації в соціальній сфері та освіті, Денис Шмигаль говорив про розширення зручності й доступності державних послуг. Тобто про розвиток мережі центрів надання адміністративних послуг. Вона зросла удвічі — до 2700 точок доступу: 1020 центрів, 1527 віддалених робочих місць, 120 територіальних підрозділів, 28 мобільних центрів. У середньому у країні через ЦНАП можна отримати близько 160 послуг.

«Наша мета — щоб центр адміністративних послуг був у кожному куточку країни. Це вагомий критерій, що держава відкрита для людей та існує задля забезпечення потреб своїх громадян», — наголосив Денис Шмигаль.

Одним із ключових напрямів внутрішньої та зовнішньої політики України залишається рух у напрямі Європейського Союзу та інтеграція найкращих європейських практик і політик ЄС. Це не лише геополітичне майбутнє країни, а й внутрішній порядок денний нашої держави.

Зокрема, йдеться про шість так званих безвізів. Уже отримано зелене світло та підписано угоду про спільний авіаційний простір, або авіаційний безвіз. Щодо промислового, митного, цифрового, транспортного та енергетичного безвізів триває предметний діалог та посилена співпраця з обох сторін.

«Цього року ми прискорилися на шляху виконання Угоди про асоціацію з ЄС. Загальний прогрес виконання угоди за 2021 рік зріс до 61%. Розпочато предметний діалог про оновлення митних тарифів з метою перегляду поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі, — провадив Денис Шмигаль. — Започатковано діалог з ЄС щодо Європейського зеленого курсу. Нам вдалося предметно сформувати дорожню карту трансформації вугільних регіонів. Відповідні два проєкти почнуть реалізовувати вже наступного року спільно з міжнародними партнерами. Додатково держава реалізовуватиме ще чотири проєкти».

Увага до кіберзлочинів

На засіданні схвалено Національний план дій з енергоефективності на період до 2030 року й затверджено трирічний план заходів з його реалізації у 2021—2023 роках, повідомляє прес-служба Міненерго.

Документ містить секторальні й міжсекторальні заходи з підвищення енергоефективності. Вони охоплюють різні сектори: житловий та громадський, транспорт, промисловість, енергетику. Ідеться про стимулювання енергоефективності промислових підприємств і житлових будинків, енергомаркування та екодизайн, повний комерційний облік комунальних послуг, скорочення втрат у мережах передачі та розподілу електричної енергії, розподілу природного газу тощо. Там враховано необхідність підвищення рівня ефективного використання енергії на всіх етапах: від її генерації до транспортування і споживання.

Удосконалення зазнала й організаційно-технічна модель кіберзахисту, положення про яку урядовці схвалили на засіданні. Це комплекс заходів, суб’єктів і дій, спрямованих на розвиток спроможностей національної системи кібербезпеки в оперативному реагуванні на кібер-атаки та кіберінциденти, повідомляє пресслужба Мінцифри.

«Оргтехмодель кіберзахисту не лише окреслює комплексні межі (Framework) і різні рівні інфраструктури захисту країни в кіберпросторі, а й на підзаконному рівні визначає основні етапи реагування на кіберінциденти. До розвитку цієї моделі буде залучено державні органи, корпоративний сектор і громадян», — коментує голова Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України Юрій Щиголь.

Такий комплексний підхід має підвищити ефективність національної системи кібербезпеки. І дає змогу підприємствам та державним органам розробляти, впроваджувати й постійно вдосконалювати структурно однакові та адаптовані під власні потреби чи спроможності плани реагування на кіберінциденти та кібератаки.