Президент України Петро Порошенко підписав Закон «Про ринок природного газу», який визначає правові засади функціонування цього ринку й покликаний створити ефективне конкурентне середовище на ньому з урахуванням основних вимог законодавства ЄС. Документом встановлено, що ринок газу заснований на принципах вільної конкуренції, захисту прав споживачів та безпеки поставок блакитного палива, і уможливить інтегруватися з подібними ринками держав — учасників Енергетичного співтовариства, також шляхом створення регіональних ринків природного газу.
Також він закріплює усталені в Євросоюзі, економічно обгрунтовані підходи до організації роботи газового ринку й передбачає поділ функцій між операторами, виробниками й постачальниками, чітко визначає функції держави та незалежності регулятора, а також вільне ціноутворення. Згідно з документом, ринок природного газу функціонує на принципах вільної добросовісної конкуренції, за винятком діяльності суб’єктів природних монополій, і на принципах забезпечення високого рівня захисту прав та інтересів споживачів природного газу, зокрема забезпечення першочергового інтересу безпеки поставок природного газу, шляхом диверсифікації джерел надходження природного газу;
вільного вибору постачальника природного газу; рівності прав на ввезення і вивезення вуглеводня на території України; невтручання держави у функціонування ринку за винятком випадків, коли це необхідно для усунення його недоліків або відстоювання інших суспільних інтересів, і за умови, що таке втручання здійснюється мінімально достатнім способом. Це основні засади документа.
Вікно для інвесторів
Коментуючи ухвалення закону, голова правління НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв сказав, що імплементація документа сприятиме посиленню конкуренції й зниженню цін на газ для кінцевого споживача. Він упевнений, що затверджений закон, як і аналогічне європейське законодавство, є дуже важливим для українців.
Європа за допомогою такого законодавства змогла створити у себе ефективний ринок газу, практично ліквідувати можливість монополістів диктувати свої ціни споживачам, знайти оптимальний баланс між ціною і якістю (зокрема надійністю поставок).
Реальні ціни на газ в країнах, де це законодавство чинне, набагато нижчі, ніж у тих, які досі не наважилися створити у себе вільний ринок газу. За останній рік Україна на власному досвіді переконалася в перевагах європейського енергетичного законодавства. «Якщо ми хочемо бути частиною Енергетичного союзу, а, на наш погляд, Україні це буде дуже вигідно, то ухвалення цього закону — найкращий спосіб ділом довести серйозність і щирість наших намірів і залучити до цієї справи реальних інвесторів», — стверджує Андрій Коболєв і додає: існує висока ймовірність, що Україні буде запропонована участь в Енергетичному союзі з усіма позитивними наслідками.
Все ж таки реформи треба проводити
На думку експерта з питань енергетики Центру Разумкова Михайла Гончара, нам потрібно пам’ятати, що наш газовий ринок, наша газотранспортна система за масштабами не мають аналогів в ЄС. «Але завтра інвестори не з’являться. Ті, у кого вже є досвід роботи в Україні, знають, що ухвалений в Україні закон автоматично нічого не вирішить. Інвестори будуть чекати, поки не ухвалять всі нормативно-правові акти, щоб переконатися, що енергетична галузь реформується не тільки на папері», — констатував експерт. При цьому він зазначив, що закон відповідає вимогам третього енергетичного пакета Європейського Союзу. Хоча, за його словами, колишній закон від 2010 року, який відображав другий енергопакет ЄС, теж був непоганим.
Загалом було прийнято й затверджено один із найважливіших законів на енергетичному ринку, який дасть змогу його деолігархізувати і демонополізувати, відкрити для конкуренції.
КОМПЕТЕНТНО
Валентин ЗЕМЛЯНСЬКИЙ,
експерт з питань
нафтогазової галузі:
— З документом я добре ознайомлений, навіть більше — бачив план «Нафтогазу» щодо імплементації положень цього закону. Він складається з 30 пунктів втілення його в життя. Але якби все, що написано в українському законодавстві, виконувалося, ми б з вами жили в найпрекраснішій країні на світі. Тож питання в тому, наскільки закон буде виконуватися. І наскільки оперативно будуть імплементовані ті норми, які прописані в законі. Крім того, я не бачу можливості для появи альтернативних гравців на цьому ринку, тому що в Україні існує монополіст-імпортер. І у нас не вирішені самі елементарні речі. Ось у цих планах, до речі, йдеться про необхідність встановлення приладів обліку, тобто у нас з обліком і контролем все досить сумно. Для початку вирішити б ці питання, а потім уже говорити про можливість повної імплементації цього законопроекту й функціонування норм третього енергопакета в Україні.