Рівень безробіття 2023 року має знизитися до 19 відсотків, вважає перший віцепрем’єр-міністр — міністр економіки Юлія Свириденко. Це свідчить про позитивну тенденцію. Адже за підсумками 2022-го, за інформацією Нацбанку, цей показник становив 21,1%. А на початку цього року головний фінансовий регулятор прогнозував, що рівень безробіття в нашій країні становитиме 26%, тобто буде на 7% вищим, ніж нині заявляють в уряді.

Чимало фахівців ринку праці констатують, що в Україні істотно збільшується кількість різних вакансій. А багато роботодавців зазначають, що стикаються із проблемою нестачі тих чи тих фахівців.

«Урядовий кур’єр» вирішив ретельніше дослідити вітчизняний ринок праці.

Чоловіки не хочуть світитися

За інформацією Державної служби зайнятості, на 1 серпня 2023 року статус безробітного мали 112,3 тисячі осіб, торішній показник — 296,7 тисячі осіб. Фахівці ринку праці вказують на таку тенденцію: кількість зареєстрованих безробітних чоловіків становила 28% загалу (31,8 тисячі осіб), жінок — 72% (80,5 тисячі осіб).

Проте, на думку HR-експерта Тетяни Пашкіної, насправді все не так і добре. «За статистикою, яку надає Держслужба зайнятості, виходить, що ситуація з безробіттям у нас під час широкомасштабної війни ліпша, ніж, приміром, у ковідні роки. Але це не так. Щоб офіційно стати безробітним, людині треба прийти до центру зайнятості й подати всі необхідні документи, зокрема довідку з ТЦК, або колишніх військ коматів. Тому думаю, що у наведеній державній статистиці так мало чоловіків, бо вони вирішили не брати таку довідку. Якщо ж про аналізувати комерційні сайти із працевлаштування, то там немає такого перекосу. А співвідношення чоловіків та жінок приблизно 48 та 51%», — каже вона.

Є ще одна цікава тенденція: в нашій країні істотно зменшилася кількість людей, які отримували чи отримують допомогу у зв’язку з безробіттям. Якщо торік цей показник становив 244 тисячі осіб, то на середину 2023 року — лише 47,2 тисячі. На думку пані Пашкіної, це теж пов’язано з військ коматами, адже чимало чоловіків не хочуть світитися в державних центрах зайнятості.

Але це не єдина причина. Інша полягає в тому, що нині істотно скоротився термін отримання допомоги у зв’язку з безробіттям. Якщо торік він становив 10—12 місяців, то тепер не перевищує трьох місяців.

Є й позитивний факт: кількість вільних робочих місць, за інформацією Державної служби зайнятості, збільшилася на 9,9 тисячі до 47,5 тисячі. Після процедури набуття офіційного статусу безробітного людина може отримувати виплати в розмірі мінімальної заробітної плати, яка 2023 року становить  6,7 тисячі гривень. Якщо страховий стаж за рік до реєстрації в центрах зайнятості становитиме менше, ніж сім місяців, то такі виплати будуть не більшими за тисячу гривень.

Популярні вакансії та падіння айтівців

Як зазначає  PR-менеджер work.ua Вікторія Білякова, серед лідерів — вакансії з розділів «Роздрібна торгівля» (приріст у серпні — 9% порівняно з липнем 2023 року), «Продаж, закупівля» (1% приросту), «Робочі спеціальності, виробництво» та «Сфера обслуговування» (11% приросту), «Логістика, склад, ЗЕД» (9% приросту) та «Готельно-ресторанний бізнес, туризм» (14% приросту). Але безперечним лідером виявилася категорія «Освіта, наука» (37% приросту і 5,5 тисячі нових вакансій).

На ресурсі work.ua зазначають, що в серпні та вересні стала помітною тенденція до збільшення дефіцитності кадрів. Це яскраво виявляється в тому, що зросла частка вакансій для людей з інвалідністю (на 17%), студентів (на 18%), ветеранів (на 26%) та пенсіонерів (на 27%). Набагато частіше, ніж раніше, роботодавці готові працювати з кандидатами, які не мають досвіду роботи. Частка таких зросла на 19%.

«Конкуренція на ринку праці йде на спад, тож дефіцит кадрів стає дедалі гострішим. Роботодавці реагують на це збільшенням пропозицій для шукачів без досвіду, ветеранів, людей з інвалідністю, студентів, пенсіонерів. Така співпраця для багатьох може стати новим, проте позитивним досвідом. Протилежну ситуацію спостерігаємо в IT, де кількість кандидатів на одну вакансію в рази перевищує середню ситуацію на ринку», — зазначає Вікторія Білякова.

До речі, саме ринок IT 2023 року змінився докорінно у сенсі затребуваності фахівців. І це не лише українська тенденція, а й загальносвітова. Нині, на відміну від попередніх років, роботи для таких фахівців катастрофічно меншає. Це пояснюється тим, що торік айтівці допрацьовували за контрактами, які укладали до повномасштабного вторгнення московитських військ в Україну. А іноземні клієнти не поспішають укладати нових договорів з такими фахівцями в нашій країні. У глобальному сенсі це масштабне скорочення фахівців галузі в міжнародних компаніях, таких, як Amazon, Google, Microsoft. Як не одноразово писав «Урядовий кур’єр», ці світові монстри в перші роки пандемії COVID-19, користуючись нагодою, що більшість людей працювала вдома, почали значно розширювати штати співробітників, сподіваючись на швидкий і дуже значний економічний ефект, а саме зростання прибутків. Проте цього не сталося, й тепер IT-фахівці перетворилися із затребуваних на не дуже.

Дефіцитні професії та рівень зарплат

Які ще спеціальності в Україні популярні й навіть дефіцитні?

Про це можна дізнатися, аналізуючи державну підтримку, яку цього року надають під час вступу до вишів та середніх закладів освіти в Україні. Її надають 64 спеціальностям у 14 галузях знань. Серед них особливо популярні фахівці, яких готують до викладання в дошкільних закладах, закладах середньої та вищої освіти; механіки, матеріалознавці, металурги, електричні та енергетичні інженери, технологи з хімії  та біо технологи, харчові технологи, лісові інженери, гідротехніки, воєнні фахівці, фахівці з цивільної безпеки, фахівці з транспорту.

Але це на найближчу перспективу. А нині  найзатребуваніші робітничі професії: прибиральник, охоронець, бармен або бариста (що свідчить про відновлення ринку громадського харчування), комплектувальник.

Серед інтелектуальних професій, як і на початку літа («Урядовий кур’єр» писав про це), найбільш затребувані логістики, маркетологи, проджект-менеджери, лікарі, ветеринарні лікарі, фармацевти, вчителі шкіл та середніх закладів освіти і, зрозуміло, фахівці військового напряму.

Заробітна плата за останній місяць літа трохи зросла. За інформацією work.ua, вона підвищилася на 500 гривень і становила 17,5 тисячі гривень. Найвищі зарплати в Київській (19,3 тисячі гривень), Львівській (17,5 тисячі) та Одеській (17,5 тисячі гривень) областях.

Отже, український ринок праці наприкінці літа — на початку осені 2023 року значно активізувався. Йому притаманні цілком позитивні тренди, зокрема зростання кількості вакансій, заробітних плат тощо. Але подальша його доля цілком залежатиме від успіхів Збройних сил України.