Для переселенців з окупованих територій Криму й Донбасу із самого початку їх переміщення на території, підконтрольні українській владі, найпроблемнішими питаннями були житло і робота. Час минає, потік переселенців істотно зменшується, а з ним і гострота проблеми. Із житлом люди якось навчилися давати собі раду, а щодо роботи в них з’явилося чимало помічників, готових підставити плече і з пошуком вакансії, і з навчанням. Один з таких помічників — громадська організація «Центр зайнятості вільних людей» (ЦЗВЛ), яка виникла ще з часів Революції гідності. А коли після російського вторгнення ринула хвиля внутрішньо переміщених осіб, ЦЗВЛ переключив діяльність на них.
Міфи про те, що до переселенців з Донбасу на новому місці місцеві жителі ставляться якось «не так» — з підозрою чи відверто негативно, розвіюють самі внутрішньо переміщені особи. Зокрема, колишня донеччанка, а нині киянка Ольга Журавльова, родина якої переїхала до столиці з самого початку окупації Донецька, розповіла, що не відчуває жодних незручностей у спілкуванні з сусідами чи колегами.
Донеччани розвіюють міфи
— Ми багато чули про те, що місцеві до переселенців ставляться упереджено, але самі з таким не стикалися. Може, хіба щойно після переїзду, коли шукали житло: люди боялися здавати квартири приїжджим з донецького регіону та ще з двома малими дітьми. Але ми й нині живемо у тій квартирі, яку зняли із самого початку. Я познайомилася на дитячому майданчику з мамами, тут у мене багато приятелів, ми не бачимо до себе негативного ставлення. І хочемо назавжди залишитися в Києві, тут більше перспектив. Єдина проблема — нема власного житла. Я недавно з декретної відпустки і тільки в цьому році вийшла на роботу — трапилася вакансія в туристичній фірмі. Роботу знайти було непросто, але не тому, що я переселенка, а тому, що за кілька років, коли була в декреті, трохи втратила навички. Працевлаштувалася й сестра. Тут уже не дивляться, звідки ти, головне — бути хорошим спеціалістом.
З Ольгою я познайомилася в ЦЗВЛ під час майстер-класу з просування власної справи в соціальних мережах. Ольга розповідає, що крім роботи за наймом, має власний невеличкий бізнес, пов’язаний з дитячим одягом. «Прийшла сюди здобути знання про те, як просувати власний продукт».
Як розвивати власну справу з допомогою SММ
Із цікавістю сприймали інформацію й інші слухачі майстер-класу, а їх було понад два десятки. Такі майстер-класи — на різну тематику, орієнтовані на бізнесову ініціативу переселенців, стали тут традиційними. Зручність їх відвідування ще й у тому, що стати слухачем досить просто: достатньо зареєструватися на сторінці ЦЗВЛ у Facebook. Здобуті знання учасники можуть спрямувати на створення і розвиток своєї справи, застосувати їх для підробітку або ж просто послухати — може, знадобиться чи наштовхне на свіжу ідею.
У нинішню еру інтернету з’являються нові професії, які, можливо, не дуже відомі широкому загалу. Серед них та, про яку розповідали на майстер-класі, — просування бізнесу в соцмережах (SMM — Social Media Marketing).
— SMM — це нова професія для України, — зауважує SММ-фахівець і лектор Центру зайнятості вільних людей Людмила Цвєтаєва, яка й проводила майстер-клас. — Коли сама вчилася, зіткнулась із тим, що в інформаційному просторі недостатньо актуальної інформації. Оскільки напрям був новим для України, а фахівці не дуже хотіли ділитися по-справжньому ефективними механізмами. Навіть коли платиш за курси, не завжди отримуєш інформацію, яка тобі дасть змогу стати справжнім профі. Тому намагалася максимально втиснути в ці чотири години майстер-класу корисну інформацію й поділитися власним досвідом.
Здавалося б, соцмережі — це просто. Але щоб просувати там власну справу, треба знати багато нюансів. У нас же власники бізнесу здебільшого не мають досвіду роботи із соціальними мережами. І тому їм складно визначити, наскільки якісно виконує свої обов’язки SММ-співробітник. І як наслідок — нецільова аудиторія або ж контент, що не зможе зацікавити, нульовий результат та втрачені гроші й час.
На майстер-класі слухачі здобули необхідні знання з просування власної справи і зрозуміли, що варто зробити, щоб залучити потенційних клієнтів із соціальних мереж. А якщо зацікавляться і вирішать працювати в SMM, робитимуть справу професійно.
— Основна наша мета — дати людині не рибу, а вудочку. Насамперед допомогти визначитися за допомогою навчання, — розповіла координатор напряму працевлаштування ЦЗВЛ Оксана Сулич. — Проводимо тренінги, майстер-класи з пошуку роботи, написання резюме, проходження співбесід, тобто даємо саме ті знання, яких людині не вистачає під час пошуку роботи. Допоміжний напрям — вакансії.
Коли сюди стали масово приїжджати внутрішньо переміщені особи, вони гостро і терміново потребували роботи. Тоді ми всі зусилля спрямували на пошук і підбір вакансій для них. У нас є база лояльних роботодавців, які готової брати на роботу переселенців. Однак гострота проблеми зменшилась, і ми акцент робимо на те, щоб люди брали відповідальність за працевлаштування у власні руки. Для цього проводимо різноманітні навчання для здобуття знань і навичок. У цьому нам допомагають волонтери-тренери.
Цільові аудиторії
— На що орієнтована більшість тих, хто до вас приходить, — створити власний бізнес чи обійняти вакансію за наймом? — запитую.
— По-різному. Є ті, хто раніше був підприємцем і хоче продовжити справу на території України. Проте за статистикою, більше все-таки тих, хто шукає роботу за наймом. Бо у людей ще залишився острах починати тут щось нове. Загалом роботу знаходимо для 35% наших, скажімо так, клієнтів. У нас дуже велика кількість партнерів і вакансій. Найчастіше це або робітничі спеціальності, або вакансії середньої ланки. Щоправда, переселенців не завжди задовольняє заробітна плата. Адже більшість винаймає житло, і на це потрібні гроші. Однак вихід завжди є, і ми намагаємося показати людині варіанти спрямування її зусиль. Розповідаємо, як можна суміщати роботи. Приміром, крім основного заробітку, зайнятися додатковим. Для цього проводимо, як сьогодні, різноманітні майстер-класи.
Центр зайнятості вільних людей допомагає з працевлаштуванням не тільки переселенцям. Окрім цього напряму, існує ще кілька проектів. Серед них «Воїну — гідна праця», спрямований на підтримку в працевлаштуванні учасників АТО, працевлаштування людей з інвалідністю та бізнес-інкубатор. А з серпня стартує проект для людей, яким понад 40 років, «ДивоВік». Заплановано курси з SММ, школи з продажу і з HR-технологій, після яких слухачі отримають відповідні сертифікати.
Отже, ЦЗВЛ розширює сферу діяльності, беручи під опіку найвразливіші у плані працевлаштування категорії населення. Для багатьох з потенційних слухачів, вочевидь, дуже важлива можливість здобути знання і навички безоплатно, і добре, що така змога є. А далі все залежатиме від самої людини: наскільки ефективно вона зможе розпорядитись отриманою інформацією. Головне ж, що запропонованих вудок вистачить на всіх, кому вони потрібні.