ДУМКА ФАХІВЦЯ
Заступник голови
Державного агентства
земельних ресурсів
України
Микола КАЛЮЖНИЙ
Розпаювання земель радості і добробуту селу не принесло. Ця акція не зміцнила економіку держави. Як показав час, проводилася вона, скоріше, не для блага, а для оббирання селян. Завдано величезних матеріальних і моральних збитків, адже на тлі розпаювання процвітала спекуляція, в багатьох випадках ігнорувалися закони. Доходило до того, що райдержадміністрації фактично ставали організаторами пограбування села і держави. Так було, приміром, у Макарівському районі Київської області, де розпайовували землі за підробленими документами.
Судова колегія Київського апеляційного адміністративного суду таке рішення скасувала. Але влада на це аж ніяк не відреагувала. Такі дії спонукали до того, що селяни правдами й неправдами продавали паї. Хто з цього має зиск? Спекулянти, які придбали землю для перепродажу. Отже, в Україні діє підпільний ринок землі. Він розбалансовує економіку, стверджує цинізм і недовіру до влади.
Скасування мораторію на купівлю-продаж землі неможливе без прийняття законів про Державний земельний кадастр і про ринок землі. Перший законопроект Верховною Радою прийнято за основу і рекомендовано профільним комітетом затвердити в цілому. Другий схвалено урядом і вноситься до Верховної Ради. На прохання оглядача «Урядового кур’єра» законопроекти коментує заступник голови Державного агентства земельних ресурсів України Микола Калюжний.
Визнаюча система
— Законопроект, — каже Микола Никифорович, — визначає Державний земельний кадастр як єдину державну (автоматизовану) геоінформаційну систему відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристики земель, їх оцінку, про розподіл між власниками та користувачами.
Ведення Державного земельного кадастру здійснюватиметься центральним органом виконавчої влади із земельних ресурсів та його територіальними органами з метою інформаційного забезпечення органів державної влади та місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб при володінні, користуванні, розпорядженні земельними ділянками, управлінні земельними ресурсами, здійсненні землеустрою, проведенні оцінки землі тощо.
.jpg)
Важливим досягненням законопроекту є запровадження принципу та дієвих механізмів обов’язкового внесення до Державного земельного кадастру результатів робіт із землеустрою та оцінки земель, без чого вони не набувають юридичного значення.
Земельній ділянці, відомості про яку внесено до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер, який підлягає обов’язковому зазначенню у рішеннях органів виконавчої влади та місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок у власність чи користування, зміну їх цільового призначання, визначення їх грошової оцінки тощо.
— Чи передбачається заміна державних актів, виданих раніше?
— Законопроект вносить зміни до Земельного кодексу України, зокрема до статті 126 щодо посвідчення з 1 січня 2013 року речових прав на земельну ділянку відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». При цьому державні акти, видані до зазначеної дати, залишаються чинними.
Земельні ділянки, право власності або користування якими виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.
У разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) в їх використанні зареєстровані до 1 січня 2012 року у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.
Багатство залишається народу
— Миколо Никифоровичу, супротивники зняття мораторію на купівлю-продаж землі висловлюють побоювання, що землі можуть скупити іноземці. Як цю проблему пропонується врегулювати?
— Відповідно до положень законопроекту, набувачами земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за цивільно-правовими угодами мають бути лише громадяни України, фермерські господарства, держава в особі Державного агентства земельних ресурсів України, територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування.
Виключається участь іноземного капіталу у придбанні земель сільськогосподарського призначення, що уможливить запобігти втраті Україною національного суверенітету у вирішенні питань виробництва продовольства через неспроможність вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників у найближчі 5–7 років на рівних конкурувати з іноземним капіталом.
— Що робитиметься для недопущення спекуляції землею?
— Запроваджуються диференційовані ставки державного мита за посвідчення угод, за якими відбувається перехід прав на земельні ділянки (від 60 % від нормативної грошової оцінки — при відчуженні на п’ятий, до 100 % — при відчуженні за перший рік).
— Чи сприятиме прийняття закону введенню в оборот земель, які тепер не використовуються?
— Гостро стоїть питання щодо управління землями сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі та резерві за межами населених пунктів, площа яких складає 2,9 млн га.
Необхідно забезпечити перехід у державну власність земельних ділянок, власники яких померли, за відсутності спадкоємців (відумерла спадщина), орієнтовна площа яких складає 1,8 млн га.
Є невитребувані земельні частки (паї) на площі 1,4 млн га (330 тис. земельних часток).
На часі перерозподіл у процесі консолідації колишніх земель колективної власності (проектні польові шляхи, лісосмуги, господарські двори тощо) орієнтовною площею 550 тис. га.
Таким чином в активний господарський оборот будуть залучені 6,65 млн га сільськогосподарських земель, які у даний час не використовуються або використовуються без достатніх правових підстав.
— Які ще проблеми врегульовуються?
— Запроваджується переважне право на придбання земельних ділянок сільськогосподарського призначення приватної власності у разі їх продажу, що дасть можливість створити потужний регуляторний інструмент для подолання парцеляції земель як найбільш негативного наслідку проведеної в Україні земельної реформи. Задля мінімізації негативних наслідків подрібнення земельних фондів великих колективних сільськогосподарських підприємств проект врегульовує питання консолідації земель.
Проект закону передбачає регулювання земель, пов’язаних із земельними ділянками, на яких розташовані багаторічні насадження та меліоративні системи.
Врегульовано питання щодо обмеження можливості зміни цільового призначення земельних ділянок протягом 10 років після їх придбання.
Передбачаються системні заходи щодо запобігання тіньовим оборудкам із земельними ділянками, а саме:
- встановлюються обмеження щодо придбання земель пов’язаними особами, що додатково унеможливить надмірну концентрацію земель в одних руках;
- покупець ділянки буде зобов’язаний подавати декларацію про свою непов’язаність із суб’єктами господарювання, які вже володіють землями сільськогосподарського призначення;
- у разі придбання земель вартістю понад 150 тис. грн (25–30 га) покупець зобов’язаний буде декларувати джерела відповідних доходів (згідно із Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму»).
Очікується, що закон України «Про ринок земель» буде прийнятий та введений в дію восени 2011 року, що дозволить запровадити ринковий обіг земель сільськогосподарського призначення з 1 січня 2012 року.
Проектом Закону пропонується внести зміни до Земельного, Цивільного, Бюджетного та Податкового кодексів України, Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», Законів «Про оренду землі», «Про фермерське господарство», «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», «Про оцінку земель», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», «Про іпотеку», «Про землеустрій», «Про захист економічної конкуренції».
Міністерство аграрної політики та продовольства України, Держземагентство для прискорення запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення на доручення Президента та реалізації урядових рішень працює над удосконаленням законодавчої та нормативної бази з цього важливого питання.
Ключ до піднесення ефективності
— Які проблеми дасть змогу врегулювати запровадження повноцінного ринку земель?
— Насамперед повноцінну реалізацію права приватної власності та інших прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення усіма суб’єктами земельних відносин. Створення сприятливого ринкового середовища, що забезпечує постійний перехід речових прав на нерухоме майно до найефективніших власників. Кардинальне підвищення інвестиційної привабливості сільського господарства. Раціональний перерозподіл та оптимізацію використання земель сільськогосподарського призначення. Встановлення об’єктивної ринкової вартості земельних ділянок сільськогосподарського призначення у процесі їх економічного обороту. Підвищення ефективності використання природно-ресурсного потенціалу земель сільськогосподарського призначення та забезпечення стратегічної продовольчої безпеки держави. Безперешкодний доступ громадян до землі як ресурсу людського розвитку. Збереження та створення робочих місць у сільській місцевості. Покращення транспарентності земельних відносин. Стимулювання розвитку інститутів громадянського суспільства у питаннях захисту прав власників земельних ділянок.
Прийняття закону «Про ринок земель» розблокує проведення земельних торгів щодо вільних земельних ділянок та прав оренди на них, створить законодавчі умови для зняття мораторію, сформує коло набувачів земельних ділянок сільськогосподарського призначення: громадяни України, фермерські господарства, держава та органи місцевого самоврядування; обмежить участь іноземного капіталу; припинить спекуляцію земельними ділянками сільськогосподарського призначення; встановить заборону надмірної концентрації земельних ділянок; визначить державний орган з управління землями сільськогосподарського призначення державної власності (Державне агентство земельних ресурсів); забезпечить стале землекористування через визначення механізму консолідації земель сільськогосподарського призначення.
Микола ПЕТРУШЕНКО,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Микола КАЛЮЖНИЙ. Народився 1952 р. в с. Калюжне Лебединського району Сумської області. Закінчив Харківський сільгоспінститут за спеціальністю «Землевпорядкування». Працював у землевпорядних організаціях та Міністерстві аграрної політики. Очолював «Землевпорядну спілку України». З 11 грудня 2010 р. — заступник голови Державного агентства земельних ресурсів України.