СВЯТО
Як створюють новорічний настрій у Європі та СШA
Польща: стілець для нежданого гостя
У Польщі Різдво - це одне з найулюбленіших свят. На вечерю збирається вся родина. Ось що розповідає директор Аналітично-дорадчого центру Блакитної стрічки ПРООН Марчін Свєнчіцкі:
- Ця особлива атмосфера зустрічі рідних людей дарує кожному добрий настрій, заздалегідь налаштовує на приємні несподіванки, жарти, веселощі. З'їжджаються, зазвичай, до оселі найстарших, тобто аж три покоління - від дідусів, бабусь до внуків. І з самісінького ранку гуртом прикрашають ялинку. Заздалегідь купують подарунки. Це можуть бути светри, краватки, шарфи - для дорослих. Та іграшки, одяг, книги - для дітей.
Цього дня на вечерю готують 12 страв, а під скатертину обов'язково кладуть сіно (у пам'ять про те, як і де народився Ісус Христос). Перед тим як розпочати трапезу, читають фрагмент із Євангелія. А потім бажають щастя, здоров'я, успіхів усім і удачі.
Традиційно за столом завжди залишається вільне місце для нежданого гостя. Крім того, поляки часто запрошують і далекого самотнього родича, особливо з бідної родини. Починається вечеря із холодних закусок - риби, салатів, кручеників... Подається борщ з пампушками (він відрізняється від українського і кольором, і закладеними продуктами), а називається він "чистим", варять його обов'язково без м'яса. Також на столі вдосталь капусти з грибами, макових тістечок, киселю із журавлини. До речі, вранці і вдень 24 грудня їдять мало, не досхочу, а вже ввечері дозволяють собі влаштувати свято шлункові.
Добре повечерявши, гості співають колядки. І тоді обмінюються подарунками. У мене три сини, які вже одружені, невістки, п'ять онуків і незаміжня донька та ми з дружиною. Отож за столом буде аж 14 чоловік та ще, може, хтось завітає. Особисто я вже приготував родині подарунок -українські колядки - платівку з чудовою музикою українського камерного хору. Чимось ці колядки нагадують польські, але тут музика просто зачаровує. Гадаю, вона сподобається моїм рідним. А в ніч з 24 на 25 грудня ми всі родиною йдемо у католицьку церкву. Там священик править месу і панує особлива атмосфера. Відчути її - це велике щастя.
- Який подарунок на Різдво вам запам'ятався? - запитую пана Марчіна.
- У дитинстві мені подарували пожежну машину з драбиною, шлангом, через який подається вода. Одне слово, не відрізниш від справжнісінької. Я дуже радів їй, набирав води, але пожежі гасити не доводилось. І слава Богу.
По-різному можна провести різдвяні дні. Для багатьох це можливість провідати друзів, родичів або просто відпочити вдома.
А ті, що втомилися від натовпу, суєти, можуть зустріти свято у родинному колі.
Данія: украсти подарунок
Найпростіша "шкільна" новорічна прикраса - паперова сніжинка. Мабуть, кожен виривав аркуш із зошита, ножицями чик-чик - і вже чи до гірлянди кріпиш, чи ліпиш на віконну шибку.
Досить популярні новорічні витинанки і в Данії. Вони називаються "юлескліпи". Перед Різдвом у деяких школах відводиться навіть цілий день, аби учні їх "накліпали" ("кліп" - вирізати) побільше. На відміну від нашої "грози для зошитів" вони рідко бувають у формі сніжинок. Зазвичай це різноманітні фігурки тварин тощо.
Експрес-майстер-клас із "кліпання" є в несподіваному для цього місці - середньовічному замку Колдінгхус, де можна ознайомитися з історією міста Колдінга і південної Данії загалом, помилуватися предметами старовини. Так ось, посеред зали на другому поверсі стояв величезний стіл, а на ньому - стоси паперу і з десяток ножиць. Ми здивувалися - що за острівець сучасності в замку? Тут підійшла пані й запропонувала нам навчитися робити данські витинанки. Цікаво, що кілька століть тому на "кліпах" писали любовні листи. По краях аркуша робили витончене мереживо, а посередині виводили слова кохання. Тут же, у вітрині, - пожовклі від часу листи, написані каліграфічним почерком в обрамленні ажурних візерунків. У Колдінгхусі давню традицію перенесли на сучасність: на "кліпах", як у книзі відгуків, можна написати враження про замок.
Пані показала нам, як вирізати кролика. Взяла ножиці, раз-два - і силует вухатого готовий. Та ми вирішили продемонструвати власне вміння - дарма чи що перевели стільки зошитів?! Постаралися зробити якнайкращі сніжинки, хоч до новоріччя було ще довгенько. "Кліпнулось" не дуже -вочевидь, за доросле життя дискваліфікувалися. Зате побажання гостинним данцям написали найщиріші.
У різдвяні дні данці люблять грати "у згортки". Зіна, українка, яка зараз живе в Данії, у захваті від цієї гри.
- Це своєрідний розіграш маленьких подаруночків-сюрпризів, - розповідає вона. - Перед Різдвом ми купуємо побільше різних дрібниць, зазвичай, у магазинах "Все по 10 крон", і обов'язково загортаємо так, щоб не було видно, що ж там таке. Потім збираємось удома в когось з колег нашої фірми. Складаємось грошима на їжу, її купує господар помешкання. А ще він може приготувати й страву від себе. Випивку кожен приносить із собою і сам п'є те, що приніс. Немає такого, як у нас, коли весь алкоголь ставиться на стіл і кожен наливає що хоче.
Вечір починається із частування, а згодом переходимо до сюрпризів. Кидаємо звичайні кубики-шестигранники, і в кого яке число випаде, той стільки подарунків собі забирає. Коли згортки закінчуються, кожен намагається вкрасти в іншого. Це дуже весело й смішно, дорослі розважаються як діти. Буває, під кінець гри в одного з десяток згортків, а в іншого -взагалі жодного. Але найсмішніше починається, коли розгортаємо ці згортки. Бо там виявляються такі кумедні дрібнички! Від упаковки зубочисток чи коробки скріпок до... рулону туалетного паперу. За бажанням, подарунками можна обмінятися. Зазвичай, усе найцікавіше в Данії відбувається на Різдво.
США: найкраща іграшка - саморобна
Валерія потрапила в США за однією з молодіжних програм, кілька місяців жила в американській родині, з нею святкувала Різдво.
- Я була приголомшена тим, як ці люди готуються до Різдва (Новий рік тут не святкують так помпезно). Як вони бігають по магазинах, купуючи і вибираючи подарунки, як за кілька днів до свята ми всі разом складали довжелезний список продуктів і майже урочисто їхали за ними в супермаркет. До речі, у нас такий список - річ умовна. Записуємо до нього небагато, бо чи не більшість продуктів купуємо по факту: побачив - сподобалося - взяв... Там ніяких відхилень не допускають. Я дивувалась, чому такий великий список, а виявилось, що нічого, окрім того, що записано, не беруть.
Але найбільший мій захват викликало те, як вони прикрашають будинок. У нас для цього йде мало часу. Поставив ялинку, почепив іграшки, ну, може, ще якусь гірлянду на стіну - і досить. Моя американська родина грунтовну підготовку починала мало не за місяць до свята із... пошиття ялинкових іграшок! Уявіть собі, купували заготовки, до них, додавалось щось із фольги, якихось клаптів тканини, що були вдома, і от ми сідали й шили: будиночки, багато чого іншого. Найпростішими були яблучка: брали шматок поролону, загортали його в червону тканину, робили такий собі мішечок, а до нього пришивали два листочки з паперу. До речі, такі яблучка я роблю і тут, в Україні. Найскладніше пошити будиночок: за спеціальною викройкою виготовляли деталі, потім усе це склеювалося чи зшивалося... Ми всі разом робили його цілий вечір.
Уявляєте, так було приємно вовтузитися з цим, щось своє робили і дорослі, й діти, це було так тепло, затишно, по-домашньому і по-дружньому, що я подумала: шкода, що в нас такої практики немає. Хоча коли мені запропонували долучитися до "домашньої майстерні", я спочатку дивувалась - невже економлять на іграшках? Виявилося, ні. Вони їх і купують, але саморобні - найбільший шик. Друзям, які приходять в різдвяні дні в гості, можуть подарувати одну з таких "саморобок", і це вважається найвищим виявом симпатії.
Сторінку підготували
Валентина КOКІНA, Інна КOСЯНЧУК