Наша газета вже повідомляла про непросту ситуацію з новітнім свинокомплексом біля селища Білики Кобеляцького району. Стаття «Урок для інвестора» «УК» №85 закінчується тим, що солідне, проектною потужністю на 50 тисяч голів свиновиробництво хочуть закрити, бо воно збудоване з порушенням санітарних норм і правил.
Нагадаю, власник комплексу — ТОВ «Бєлгранкорм-Полтавщина» — розмістив живність у приміщеннях колишнього комплексу для відгодівлі ВРХ на околиці селища, а за чинним законодавством міг зробити це лише на відстані мінімум 5—6 кілометрів від населеного пункту. Місцеві депутати свого часу закрили на це очі й під тиском Полтави дали згоду на розміщення свинокомплексу неподалік своїх домівок. Кажуть, не знали, чим це закінчиться в майбутньому і більше думали про додаткові надходження у бюджет селища. Та й повірили власнику, який пообіцяв встановити на свинокомплексі німецькі вакуумні системи вентиляції з фільтрами, аби від свиней якомога менше пахло.
Проект стартував, хліви оперативно реконструювали, надавши комплексу європейського вигляду. За словами гендиректора ТОВ Ігоря Михайлюка, вже у грудні 2011-го туди завезли перших продуктивних свиноматок породи «дамбрет» з Данії, а наприкінці жовтня 2012 року вже мали першу товарну партію свиней на реалізацію.
Про неприємні запахи і дорогі біопрепарати
Підприємство ставало на ноги, у бюджети району й селища у вигляді податків та зборів надійшли перші тисячі гривень. Але заклопотані своїми виробничими справами інвестори не поспішали виконувати обіцяне — вдосконалювати очисні комунікації комплексу. Бо це — річ витратна. Подейкують, вони на цьому зекономили. Як наслідок — дуже скоро жителі Біликів, особливо їх околиць, відчули всю «безмежну радість» такого сусідства. Дійшло до того, що в селищі випрану білизну не можна залишати у дворі на ніч, бо пахнутиме свинячими «парфумами», а у селищі з невідомих причин почали хворіти на астму. Неодноразові спроби створити селищну комісію з цього питання були невдалими. Нарешті таку комісію, до складу якої увійшли депутати і представники політичних партій, у селищі вдалося створити. Завдяки змінам, що сталися останнім часом у суспільстві. Але й до її створення можливість закриття свинокомплексу вже обговорювали на сесії селищної ради.
Збиралися з цього приводу в місцевому БК, депутатам було дано завдання обійти кожен двір на своїх округах, щоб визначитися нарешті з подальшими діями щодо «джерела захворювань». Керівництву ТОВ «Бєлгранкорм-Полтавщина», яке за ці два з половиною роки встигло «прирости» м’ясопереробним підприємством біля Решетилівки та ще одним, з виробництва кормів, але продовжувало ігнорувати законні вимоги білицької громади, поставили вимогу. Або вони вживають заходів, щоб від комплексу не пахло, або їм доведеться перенести його на належну відстань від Біликів, чи взагалі — перепрофілювати виробництво. Фактично товариство визнали забруднювачем довкілля. Але й за таких «обтяжливих» обставин, інвестори за інерцією не поспішали, пояснюючи, що шукають іноземну фірму, яка може це зробити.
— Але для чого вам когось шукати, якщо у вас німецьке чи данське обладнання? — не второпають біличани.
— Воно недостатньо потужне, ми не врахували, що комплекс розташований в ямі, — кажуть їм, — потерпіть іще трохи. Ми знищимо запахи дорогими біопрепаратами.
— А з надлишком гною що робитимете?
— І це питання вирішимо через кілька місяців.
Громадські активісти й депутати вирішили не чекати. Вони ініціювали скликання позачергової сесії селищної ради, на якій закриття свинокомплексу було основним питанням порядку денного.
Про курку, яка несе золоті яйця
Такої бурхливої сесії я не пам’ятаю. Емоції присутніх там аж зашкалювали. Дісталося на горіхи авторитетному Білицькому селищному голові Ользі Киричко за те, що прохала громаду не поспішати «різати курку, яка несе золоті яйця». Й Ігореві Михайлюку, який, на думку більшості, не може їх зрозуміти, бо живе з родиною в Полтаві, а не в Біликах. Відповідно — не вдихає повсякчас свинячих «ароматів». І представникам м’ясопереробного підприємства з-під Решетилівки. На всі їхні аргументи у більшості був свій залізний контраргумент: «Чого до нас не прислухалися раніше? Тепер пізно. Нехай буде як є!»
— Усе, що відбувається, має стати уроком для влади Біликів, Кобеляк і Полтави, як треба працювати з інвестором. Має бути контроль за кожним його кроком, — вважає депутат районної ради, білицький підприємець Олександр Бажан. А секретар селищної ради Наталія Левонтівцева наголосила: «Інколи такі радикальні заходи оздоровлюють суспільство. Ми хочемо почути реального власника ТОВ з Росії, а не пусті обіцянки функціонера Ігоря Михайлюка».
— Але ж свинокомплекс — це виробництво, а де виробництво — там розвиток! — апелювали до громади одні.
— Не треба нам ваших мільйонів, здоров’я наших дітей важливіше за гроші! — відповідали їм опоненти.
Слово взяв і присутній на зібранні перший заступник голови Полтавської облдержадміністрації Олег Пругло. — Країна стоїть на порозі війни з Росією, в області вдвічі зросла заборгованість із зарплат, зростає й безробіття, — так розпочав він свій виступ. — А в Біликах маємо підприємство, яке дає робочі місця. Та якщо громада невдоволена його роботою, якщо ви за кардинальні зміни — завтра тут працюватимуть і прокуратура, і екологічна та податкова інспекції, — пообіцяв посадовець. — Я також живу в приватному секторі, і мій сусід тримає п’ять свиней. Тож не можу у власному дворі навіть шашлики смажити — виїжджаємо на природу. Тому добре вас розумію.
У результаті 23 із 29-ти депутатів селищної ради, а також селищний голова проголосували за припинення в місячний термін діяльності ТОВ «Бєлгранкорм-Полтавщина» як такого, що може призвести до екологічної катастрофи в селищі, а також за подання позовної заяви до Господарського суду Полтавської області у зв’язку з тим, що підприємство не виконало зобов’язань щодо пайової участі у створенні інфраструктури Біликів. Двоє депутатів за це рішення не голосували.
— Маєте розуміти, що селищна рада не є тим дозвільним органом, який дає можливість чи забороняє підприємству працювати. Проте ваша думка буде врахована, і органи, в компетенції яких закриття підприємства, від завтра розпочнуть цю роботу, — запевнив громаду Олег Пругло. Відповідну позовну заяву до Господарського суду направило і керівництво товариства. Тож нині Білики перебувають в очікуванні розв’язки.
ДУМКА ФАХІВЦЯ
Владислав ЛЕЩЕНКО,
начальник свинокомплексу,
головний технолог ТОВ «Бєлгранкорм-Полтавщина»:
— Проблема дещо перебільшена. Я три роки пропрацював на свинокомплексі в Данії. У цій країні, яка завбільшки з Полтавщину, 25 мільйонів свиней, а майданчики, на яких розташовані потужні свиноферми, — чи не в кожному селищі. ВВП у Данії формується за рахунок експорту свинини. А найбільші імпортери данської свинини — Великобританія, Японія, Франція та багато інших країн. Фермер, в якого я працював, має трьох дітей — 9, 12 та 16-ти років. А запах у його дворі стоїть такий самий, як тут. І сусіди це розуміють, не скаржаться. Кажете, діти хворіють? Мільйони людей хворіють у всьому світі, так що, наше підприємство у цьому винне? Погодьтеся, обвинувачення мають бути обгрунтованими, а не голослівними. Якщо присутність нашого підприємства шкодить здоров’ю людей, це потрібно ще довести.