Продовження діалогу про українські реформи, підтримку наших суверенітету й територіальної цілісності задля припинення війни на Донбасі, невизнання Німеччиною окупації Криму Росією, підтримка європейських і євроатлантичних прагнень — усе це можна зарахувати до позитивних вражень від робочого візиту Президента Володимира Зеленського у ФРН.

«Можемо констатувати, що відносини між нашими країнами протягом багатьох років дружні, міцні, а головне — незмінні», — сказав глава держави після завершення двосторонньої зустрічі з канцлером Німеччини Ангелою Меркель.

Бездіяльність гальмує стабілізацію

Процес мирного врегулювання на Донбасі став ключовою темою переговорів з нею. «Хочу подякувати за незмінну підтримку нормандського формату пані Меркель і президенту Французької Республіки Макрону. Вважаю прекрасним проєкт, який готувала німецька сторона спільно з французькою з назвою «Ключові кластери з виконання мінських домовленостей». Ми, Україна, підтримали цей проєкт, і він перебуває в російської сторони, і тільки Росія сьогодні не акцептувала ці кроки закінчення війни на Донбасі», — наголосив Володимир Зеленський.

На спільній пресконференції з німецьким лідером він закликав до посилення тиску на Росію задля виконання її зобов’язань щодо встановлення миру. Хоч, будемо відвертими, не для того РФ ініціювала й досі розпалює свою агресію, щоб миттєво припинити все й сісти за стіл переговорів, нібито прагнучи миру. Усі дії й бездіяльність Кремля доводять протилежне, зокрема протидія РФ новій зустрічі в нормандському форматі.

«Мені здається, ми всі, всі країни маємо звертатись до російської сторони, тиснути з тим, щоб була зустріч у нормандському форматі, і все-таки ми закінчили війну на сході України й повернули наші незаконно окуповані території», — щиро сподівається Володимир Зеленський, прагнучи долучити до цього формату й президента США Джозефа Байдена.

Ангела Меркель констатувала низький прогрес у реалізації мінських угод з боку сепаратистів у Луганській і Донецькій областях, зокрема щодо роботи КПВВ. Проте оптимістично прозвучало її запевнення в тому, що будь-який новий федеральний уряд Німеччини виступатиме за досягнення прогресу в реалізації мінських домовленостей.

Залежність vs бізнес

Ще один життєво важливий елемент політики та економіки — подальша доля газогону «Північний потік-2». Від його реалізації залежить національна безпека України. «Для мене пріоритет — безпека у країні. Це Донбас. Це Крим. Це «Північний потік-2», який ми вважаємо великою загрозою, що вміло ховається під маскою економічного проєкту», — сказав Володимир Зеленський.

Прессекретар Президента Сергій Никифоров запевнив журналістів, що Володимир Зеленський привіз на переговори до Німеччини вагомі аргументи проти будівництва газогону, який становить економічні й безпекові загрози.

«Президент не втомлюється говорити, що ця шкода буде не тільки економічна, а й безпекова, і що багато країн потраплять у залежність від російського газу, — наголосив Сергій Никифоров. — Володимир Зеленський завжди повторює, що він намагатиметься зупинити будівництво «Північного потоку-2» аж до моменту, поки по ньому не піде газ, і навіть після цього. Думаю, що це програма-максимум».

Нинішній маршрут транспортування газу до Європи слугує вагомим стримувальним чинником, а запуск «Північного потоку-2» становить потенційну загрозу для безпеки в усьому регіоні. Свідчення цього — концентрація російських військ на українському кордоні.

«Вважаю, що питання «Північного потоку-2», і я сказав про це відверто пані Меркель, всі мають розглядати з Німеччиною і Францією й іншими учасниками нормандського формату, оскільки це невід’ємне питання безпеки в Україні», — зазначив журналістам Президент.

Він висловив переконання, що Німеччина справді опікується питанням енергетичної безпеки не лише всієї Європи, а й України. Приміром, наприкінці 2019 року Німеччина допомагала Україні тиснути на Росію задля повернення нашій країні коштів за рішенням Стокгольмського арбітражу.

«Тому якщо ми говоримо про енергетичну безпеку, ми повинні мати гарантії Європейського Союзу, гарантії Німеччини, гарантії Франції», — цитує пресслужба ОПУ слова Володимира Зеленського.

Загалом Президент задоволений тривалою зустріччю з канцлером ФРН, про що він згодом розповів під час пресконференції в межах форуму «Україна 30. Гуманітарна політика». І це попри те, що обидві країни мають різні погляди на газогін. Але, на його думку, Україна не втратить позицій після добудови і введення його в експлуатацію. Тому й має сподівання на отримання Україною пропозицій ФРН щодо безпекових гарантій.

Влада ФРН вперто підтримує цей російський проєкт, насамперед дбаючи про власний інтерес. Він полягає у перетворенні Німеччини на такий собі головний газовий хаб Європи. Усередині країни керуються власними потребами й перспективами, особливо не зважаючи на протилежні аргументи. Надто що ось-ось проєкт буде завершено.

Напередодні Володимир Зеленський зустрівся із прем’єр-міністром федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія. «Ця земля — п’ята частина німецької економіки. Це дуже важливий регіон — там розташовані компанії, які найбільше інвестують в Україну», — розповів Сергій Никифоров, додавши, що прем’єр-міністр федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія, голова Християнсько-демократичного союзу Армін Лашет — основний кандидат у канцлери Німеччини. Тому під час розмови сторони зачепили весь спектр політичних питань.

Володимир Зеленський зустрівся з федеральним президентом ФРН Франком-Вальтером Штайнмаєром.

Відділ новин
«Урядового кур’єра»