ЗАСІДАННЯ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ
Прем’єр-міністр ініціював відставку керівника Укрдержреєстру за неспроможність налагодити ритмічну роботу
Добрі наміри далеко не завжди слугують поліпшенню життя, спрощенню механізмів управління, надання послуг тощо. Досвід упровадження багатьох перетворень укотре переконує в актуальності вислову останніх двох десятиліть: хотіли якнайкраще, а вийшло як завжди. Шкода, але ми звикли до таких вихилясів, сприймаючи мало не кожен рік як переламний. А випадків подібної турботи кожен із нас може навести безліч.
Одним із свіжих прикладів є, приміром, запровадження з першого дня цього року нової системи реєстрації майнових прав. Скільки нас переконували у неефективності сумнозвісних БТІ, їхньому монопольному становищі, обіцяли спрощення. Нарешті дочекалися нововведення, покликаного кардинально спростити процедуру, терміни реєстрації, зберегти нерви клієнтів, усунути корупцію.
За таку систему Прем’єр-міністр Микола Азаров голосує обома руками.
Адже для того й створювали Державну реєстраційну службу, щоб забути про масу процедур, довжелезні черги, тижні очікування. Одна дія, п’ять робочих днів — чудово, а згодом, з наповненням електронного реєстру, процедура взагалі займатиме лічені години. «Усе це добре задумано, але як виконується?» — добросердя у голосі Прем’єра дедалі меншало.
Реєстраційні висновки
Він висловив крайнє невдоволення помилками й недоліками, а іноді навіть організаційними прорахунками у ході запровадження нової системи. Зрозуміло, що перехідний період завжди супроводжується певними стартовими неузгодженостями. Главу уряду турбує, чому людям одразу створили незручності і що заважало уникнути їх, грунтовніше продумавши систему.
«У кількох обласних і районних центрах пункти реєстрації відкрилися у погано пристосованих, не дуже зручних для громадян місцях: на околицях чи у важкодоступних районах, — продовжив думку Микола Азаров. — У Києві, наприклад, — аж біля аеропорту Жуляни. Переконаний, цю справу можна було організувати краще». Обурила його і погана поінформованість громадян про місця й час роботи центрів реєстрації. Таким фактам, за його словами, взагалі немає виправдань. Не менші, ніж у БТІ, черги й численні нарікання людей красномовно проілюстрували неспроможність виконавців нововведення.
Фактично нема інформації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, який продовжує наповнюватися переважно за заявницьким принципом. Така ситуація виникла через те, що більшість БТІ вели відповідні реєстраційні справи в паперовому вигляді, тоді як реєстр являє собою електронну базу даних. «Чому інформацію з баз даних БТІ не було вчасно перенесено до реєстру? — звернувся до урядової зали Микола Азаров. — Чому приватні нотаріуси повноцінно не включилися у реєстрацію?»
Ось і довелося уряду терміново втручатися в ситуацію. «Я подав на звільнення керівника Укрдержреєстру. А також доручив віце-прем’єр-міністрові Олександрові Вілкулу разом із Мін’юстом та Мінрегіоном створити робочу групу, яка повинна в найкоротші терміни усунути всі проблеми і прорахунки в організації цієї роботи», — категорично заявив Прем’єр-міністр. І наголосив на актуальності максимального розширення інформаційного супроводу змін у сфері реєстрації майнових прав.
У київському реєстраційному центрі наші кореспонденти на власні очі побачили організаційні прорахунки
(докладніше читайте в «Урядовому кур’єрі» за 11 січня). Фото Oлександра ЛЕПЕТУХИ
Не план, а передбачення
Останні світові тенденції, підтверджені давоським форумом, не дають спочивати на лаврах оптимізму урядам у кожному куточку планети. Принаймні у 2013 році. Україна підготувала свою відповідь глобальним викликам у вигляді Державної програми активізації розвитку економіки на цей і наступний роки.
Умовно кажучи, «перше читання» у Кабміні документ уже пройшов. Триває предметне обговорення з представниками різних верств суспільства, яким невдовзі належить жити й працювати за цією програмою.
Наша газета вже неодноразово писала про діяльність уряду в цьому напрямку, втім, на увагу заслуговують кілька висновків, винесених із останньої такої події. Так, представники реального сектору економіки, організатори виробництва підтримують політику уряду на розвиток внутрішнього виробництва і внутрішнього ринку загалом. Вони готові пройти свою частину шляху в перспективних напрямках, визначених урядом.
Сприймати програму слід як зрозумілий і прагматичний бізнес-план. Тобто учасники ринку повинні побачити своє місце і зрозуміти свої майбутні маневри. Назвати це поверненням до планової економіки не зовсім доречно. Але на підставі такого спільного бачення уряд визначатиме розміщення нових виробництв, модернізацію чи реконструкцію тих, що існують, де і скільки товарів треба виготовити, яка для цього потрібна кількість робочих місць. І головне — вимальовуватиметься точна картина необхідних для вкладення інвестицій.
«Маючи таке бачення, уряд і Національний банк підуть на лояльнішу до виробництва монетарну політику, здешевлення кредитних ресурсів», — пообіцяв Микола Азаров.
Ефект і терміни
Прем’єр мріє про створення виробництв, заснованих на передових технологіях, у провідних галузях економіки: гірничо-металургійному комплексі, хімічній, нафтохімічній промисловості та агропромисловому комплексі. Саме там формується основа вітчизняної індустріальної бази. Тож від рівня їхньої конкурентоспроможності значною мірою залежить і конкурентоспроможність економіки загалом.
Заплановані заходи, на думку глави уряду, зумовлять створення в Україні, наприклад, конкурентоспроможного легкового автомобілебудування з рівнем локалізації приблизно 55%; модернізацію виробничих потужностей 35 підприємств сільськогосподарського машинобудування; підвищення технічного рівня та завантаження замовленнями підприємств суднобудування.
Шляхом організації Державного банку розвитку в уряді сподіваються усунути чиновників від розподілу фінансових ресурсів між суб’єктами господарювання. Крім того, Микола Азаров доручив робочій групі з доопрацювання документа визначити конкретний ефект і чіткі періоди реалізації кожного напрямку.
ЩО РОЗГЛЯНУТО НА ЗАСIДАННI УРЯДУ
♦ Про затвердження Порядку ведення Реєстру адміністративних послуг (постанова Кабінету Міністрів);
♦ Про затвердження Технічного регламенту безпеки машин (постанова Кабінету Міністрів);
♦ Про затвердження Порядку реєстрації отримувачів гуманітарної допомоги (постанова Кабінету Міністрів);
♦ Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я (постанова Кабінету Міністрів);
♦ Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції розвитку системи управління державними фінансами (розпорядження уряду).