Згідно із затвердженими нещодавно в Польщі змінами до закону про іноземців, із другої половини січня громадяни шістьох країн, зокрема й України, тепер мають право працювати в цій країні не пів року, а два. І це ще не всі пряники, які пропонують там українським трудовим мігрантам. Зокрема, не потрібно, як раніше, мати спеціальний дозвіл на роботу, а для отримання наступної роботи не треба чекати пів року.

Також передбачено спрощення процедури отримання дозволу на тимчасове чи постійне проживання. Більше ніхто не вимагатиме задокументованого місця проживання в Польщі та постійного джерела доходу, достатньо просто інформації про те, що заробіток не менший від мінімальної зарплати в цій країні. Для підтвердження свого соціального забезпечення громадянинові України достатньо лише надати договір працевлаштування із вказаною заробітною платою. Так поляки сподіваються, що після початку коронакризи, коли чимало українців стали виїжджати з Польщі додому, зможуть знову переманити їх.

Трохи історії

«Урядовий кур’єр» вирішив з’ясувати, які нині умови для українських трудових мігрантів у цій дружній та сусідній з нами країні й чи слід полишати рідні пенати, щоб знайти найкращу долю у Польщі 2022 року.

Спочатку трохи допандемійної історії. Наприкінці 2019 року польські роботодавці, вже знаючи про працьовитість та дисциплінованість українських працівників, пропонували їм, крім офіційного заробітку, всілякі привабливі бонуси: часткова або повна оплата житла, обіди, безплатне підвезення від місця проживання до місця роботи. Дехто сплачував навіть медичну страховку, пропонував безплатні курси польської мови й навіть кар’єрне зростання.

Наприкінці 2019-го українці в Польщі здебільшого заробляли такі гроші: в середньому (висококваліфікована робота) — 10—13 злотих за годину (тоді це було 65-105 гривень), низькокваліфіковані працівники — 9—11 злотих за годину. Тоді експерти зазначали, що зарплати українців у Польщі були на рівні 500—800 гривень на день, тоді як у великих містах України можна було заробляти до 600 гривень на день (або 12 тисяч гривень на місяць). Тож людям, які працювали за такі гроші в Україні, тоді не було сенсу їхати до Польщі. Звісно, виїжджали ті, хто мав значно менші статки.

Більше пільг

Що мають українські трудові мігранти у цій країні нині?

За інформацією Томаша Дудека, керуючого директора компанії Otto Work Force  в Центральній Європі, цікавими виявилися підсумки опитування українських трудових мігрантів наприкінці 2021 року. Вони свідчать, що понад 70% українців у Польщі живуть у помешканнях цілком безплатно, тобто за це сплачують роботодавці. Такого високого відсотка справді не було ще два роки тому і в цьому сенсі ситуація  докорінно поліпшилася.

«Обираючи пропозиції роботи, українці звертають особливу увагу на такі пільги: безплатне житло, безплатний проїзд до місця роботи або пільгове харчування. Це цілком зрозуміло, адже вони намагаються зекономити якомога більше та віддати частину коштів родичам в Україні», — зазначає він. Пан Дудек наводить красномовний приклад, що

такі пільги дають змогу українцям у Польщі істотно економити: кожний другий респондент, який брав участь в опитуванні, зазначив, що він тратить щомісяця не більш як 600 злотих (4 тисячі гривень), кожен п’ятий — тисячу злотих (6,7 тисячі гривень).

Погодьтеся, це навіть для України незначна сума. Щоправда, не зрозуміло, наскільки українці у Польщі ощадливі. Можливо, дехто аж занадто. І слід додати, що більшість українських трудових мігрантів мешкають у польських гуртожитках. А там умови наближені до українських. Це не окремі квартири, оренда яких недешева.

Зарплати порівнянні 

А тепер щодо самих заробітних плат. Із 2022 року Польща підняла мінімальний розмір оплати праці. За довгостроковими конт­рактами мінімальну оплату підвищено до 2363 злотих (16,1 тисячі гривень). Мінімальна погодинна праця в цій країні тепер становить 13,91 злотого (95 гривень).

Це вище, ніж було 2019 року. І це лише мінімальна оплата праці.

«Урядовий кур’єр» з’ясу­вав, скільки заробляють нині в Польщі у наймасовіших професіях будівельного напряму. Різноробочий без досвіду роботи отримує в середньому до 2950 злотих (20,1 тисячі гривень), різнороб з досвідом — 3350 злотих (22,9 тисячі гривень), муляр — 3920 злотих (26,8 тисячі гривень), штукатур — 4100 злотих (28 тисяч гривень).

Цікаво, що заробітні плати на відповідні посади в Києві не нижчі, а часто навіть вищі, ніж у Польщі. Згідно з інформацією сайту пошуку роботи Jooble, різноробочим у Києві пропонують зарплати 12—20 тисяч гривень, каменярам — 18—30 і вище, штукатурам — 15—30 тисяч гривень і більше.

Чимало роботодавців задля залучення працівників в Україні на ці спеціальності теж повністю або частково оплачують проживання в гуртожитках. Щоправда, не відомо, чи годують вони безплатними обідами своїх працівників.

Польща посилює боротьбу із заробітними платами в конвертах та нелегальним працевлаштуванням. Віднині інспекція може прийти на підприємство без попередження й перевірити, чи всі закордонні працівники працевлаштовані легально і чи всі отримують легальну заробітну плату. В Україні це питання вирішують гірше, ніж у Польщі, проте останніми місяцями Держ­праці влаштовує чимало таких перевірок і штрафує підприємства за порушення трудового законодавства на великі суми.

Потенційні страхи

Але в українців чимало небезпідставних страхів. Як зазначає директор департаменту рекрутації Gremi Personal Ганна Джоболда, люди бояться, що їх обмануть агенції з пошуку роботи та роботодавці й вони залишаться зовсім без заробленого.

Найпоширеніший варіант обману — ситуація, коли агенція з найму обіцяє зустріти кандидата в Польщі після приїзду, провести його до місця проживання, допомогти відкрити рахунок у банку тощо. А виявляється, що ніхто його не чекає.

Почастішали випадки, коли навіть за умови легального працевлаштування в Польщі працівникам можуть не виплатити чесно зароблених грошей. Українці з цього приводу вже перестали боятися і більш масово подавати на таких роботодавців до суду. Адже якщо людину працевлаштовано офіційно, то їй і боятися нічого.

Трапляються ситуації, коли начебто за трудового мігранта не платили належно податків, і виникають проблеми під час оформлення чергового дозволу на роботу в Польщі.

Тож підводних течій на польському ринку праці чимало. Утім, аналізуючи польські й українські реалії, ми оперували лише фактами й цифрами, а  їхати на заробітки чи ні, кожен має вирішувати сам.