Домовленість про припинення вогню на Донбасі поки що працює. Проте до остаточного відновлення суверенітету України на сході країни ще дуже далеко. На цьому наголошували учасники відеоконференції «Мінський процес: поступовий успіх чи глухий кут», яку організувала Місія України при ЄС за сприяння Світового конгресу українців. Вона була присвячена останнім домовленостям про припинення вогню, досягнутих у межах Тристоронньої контактної групи з врегулювання на Донбасі.
Безпековий чинник домінує
27 липня на лінії розмежування набув чинності повний і всеосяжний режим припинення вогню. Проте фактично одразу після того, як він став діяти, підрозділи українських військових обстріляно зі стрілецької зброї, ручних протитанкових гранатометів і великокаліберних кулеметів.
«Я переконаний, що це є порушенням режиму тиші, але не є порушенням режиму перемир’я», — заявив під час відеоконфереції віцепрем’єр-міністр — міністр з питань тимчасово окупованих територій Олексій Резніков. Він наголосив, що на сьогодні вперше за тривалий час із зони бойових дій не надійшли повідомлення про кількість загиблих і поранених. Олексій Резніков вважає, що нарешті за останні роки у мінському процесі домінує безпековий чинник. Адже без безпеки на сході не може йтися про жодні правові та політичні моменти мирного врегулювання.
Головні кроки до перезавантаження мінського процесу було зроблено під час саміту глав держав нормандського формату, який відбувся в Парижі торік у грудні. Серед них припинення вогню, встановлення перемир’я, визначення трьох нових ділянок розведення сил та ділянок для розмінування, продовження взаємного звільнення осіб за принципом «всіх на всіх».
«На мій погляд, нам вдалося повернутися до домінуючого наративу, коли безпекові завдання стали номером один», — сказав віцепрем’єр. Він наголосив, що ЗСУ має право вести вогонь у відповідь згідно з міжнародними документами у разі порушення перемир’я.
Чинність мінських угод, укладених під час гарячої фази війни, завершилася у 2015 році, проте іншого формату для переговірного процесу щодо Донбасу не існує.
«Це безальтернативний майданчик, який дає можливість припинити війну та встановити мир на окупованих територіях і прийти до фіналу політичного врегулювання», — наголосив Олексій Резніков.
Пропагандистські заяви Кремля
Коментуючи заяви прессекретаря президента Росії Дмитра Пєскова про те, що РФ не може гарантувати дотримання режиму припинення вогню на Донбасі, оскільки не є стороною конфлікту, Олексій Резніков пояснив: ці заяви адресовані не Києву, «а російському суспільству та європейським країнам». За його словами, так Москва намагається переконати їх, що з Росії треба знімати санкції, бо вона не бере участі у збройному конфлікті й не несе відповідальності за перемир’я. Урядовець наголосив: для міжнародних партнерів та «для лідерів нормандського формату не є секретом», що на Донбасі воюють військові формування збройний сил РФ.
Слова українського віцепрем’єра підтвердив заступник генерального секретаря Європейської служби зовнішньої діяльності — політичний директор Енріке Мора. «Для нас роль Росії зрозуміла. Вона не посередник у цьому конфлікті, а його сторона», — сказав дипломат. Він наголосив, що РФ «повинна стати частиною врегулювання» конфлікту на сході України, «якщо хоче, щоб ЄС зняв санкції, накладені на неї після анексії Криму та перед початком бойових дій на Донбасі. Це наша позиція, і вона буде незмінною доти, доки не побачимо прогресу в цьому питанні». Енріке Мора запевнив, що ЄС чудово розуміє: конфлікт на Донбасі не можна виокремити із ширшої геополітичної картини стратегічних намірів Росії.
У Брюсселі визнають, що Президент України Володимир Зеленський виявив «політичну сміливість», бо заручився «інклюзивним підходом у врегулюванні ситуації на Донбасі із залученням обох сторін» конфлікту. Підсумком цього стали домовленості саміту в нормандському форматі, який відбувся в Парижі торік у грудні.
За словами Енріке Мора, «Україна зробила сміливий крок», але Росія його не підтримала. Тільки на те, щоб домовитися про припинення вогню та перемир’я, «пішло сім місяців». Європейський чиновник наголосив, що політична сміливість Володимира Зеленського у врегулюванні конфлікту на Донбасі «має супроводжуватися такою самою рішучістю у проведенні реформ. Гарантування верховенства права, модернізація, функціональна ринкова економіка — це найголовніше, чого має досягти Зеленський для того, щоб урегулювати цей конфлікт».