"Російський газ проти «мирного» атома Білорусі"

Олег ГРОМОВ
13 жовтня 2011

ПРОЕКТ

Мінськ  серйозно готується до будівництва атомної станції

Нещодавно Надзвичайний та Повноважний Посол України у Республіці Білорусь Віктор Тихонов від імені нашої держави висловив бажання вітчизняних спеціалістів брати участь у будівництві першої атомної станції (АЕС) на території нашого північного сусіда.

Слід сказати, що ця тема не нова. Ще 2008 року тодішній перший віце-прем’єр України Олександр Турчинов вів переговори стосовно цього питання з білоруським керівництвом. Тоді ж було підписано контракт на розробку проектної документації. У ньому як підрядник виступив інститут «Київенергопроект», який самі білоруси дуже хвалили і вважали одним з основних НДІ у сфері підготовки та розробки документації на подібні об’єкти у колишньому СРСР.

Однак сьогодні, крім участі у будівництві АЕС на території Білорусі, Україна може запропонувати нашим сусідам постачання ядерного палива. Отже, співробітництво у разі згоди білоруської сторони може бути вельми плідним.

Попри труднощі, йдемо до мети

Наскільки сьогодні готова Білорусь до початку будівництва своєї першої АЕС і яка буде участь в цьому українських спеціалістів? Чи піддають критиці такий проект цього року експерти, адже аварії на японських АЕС змусили  багатьох фахівців і керівників держав переглянути своє ставлення до «мирного» атома?

Згідно з повідомленнями білоруських джерел, країна має велике бажання будувати АЕС, попри всі економічні складнощі, які вона переживає нині.

Так, директор департаменту з ядерної енергетики Міністерства енергетики Білорусі Микола Груша вважає, що після введення в дію двох енергоблоків АЕС потужністю 2400 МВт обсяги закупівлі російського природного газу скоротяться на 5 млрд куб. м (нині країна споживає 22 млрд куб. м блакитного палива). «Наші дослідження свідчать, що собівартість електроенергії, яку вироблятиме АЕС, буде у 2-3 рази нижчою за цей показник для парогазових та вугільних станцій», — зазначив він.

Урядовець також заспокоє своїх співгромадян, які налякані «мирним» атомом Японії. За його словами, проект, який було ухвалено для будівництва атомної станції у Білорусі, якісно відрізняється від проекту АЕС «Фукусіма-1». Останній було зведено на початку 1960-х років. Так, слід вважати, що майбутня білоруська «атомка» буде надсучасною та безпечною.

Білоруські урядовці жодного слова про труднощі, пов’язані із фінансуванням, не кажуть.

Україну там не чекають

«Проект будівництва АЕС у Білорусі вже досить давно стоїть на порядку денному місцевої влади, але країна зараз має неабиякі проблеми фінансового характеру. Тому думаю, що наразі для цієї країни зведення атомних блоків не є першочерговим завданням», — вважає провідний експерт енергетичних програм інституту ім. О. Разумкова Володимир Омельченко.

Як він зазначив у розмові з кореспондентом  «Урядового кур’єра»,  також на заваді будівництву АЕС у Білорусі стоять Польща та Литва. Остання з них, як відомо, поступово закриває свою єдину Ігналінську АЕС. Відтак ці країни, як деякі інші у Європі, вирішили згортати всі ядерні програми і переходити на альтернативні джерела енергії.

Втім, експерт припускає, що бідна сьогодні Білорусь для будівництва своєї АЕС проситиме чималі кошти у Росії, і напевно, вона їх отримає.

Однак В. Омельченко не вірить у те, що Білорусь залучатиме до будівництва своєї атомної станції українських фахівців. «Якщо АЕС будуватимуть на російські гроші, то цілком природно, що саме фахівці з РФ і працюватимуть над її зведенням. Тим більше в Україні, хоча вона і є державою «мирного» атома, не виробляють блоків для станцій. А Росія має такі підприємства. Думаю, що українці якщо і долучатимуться до зведення АЕС, то лише як робітники», — наголошує він.

Затягнеться на 10 років

Але чимало фахівців вважають, що Білорусь так і залишить «під сукном» свій проект будівництва АЕС. Річ у тому, що нині ця країна виступає активним учасником Митного союзу, у рамках якого можна домогтися невисоких (майже російських внутрішніх) цін на газ. А якщо таке станеться, то країна зможе економити значно більше коштів на вироблення енергії, ніж у тому разі, коли працюватиме АЕС. До того ж процес будівництва станції може затягнутися на 7–10 років. А домовитися з Росією про значні знижки на блакитне паливо можна набагато швидше.

Втім, як повідомив М. Груша, нині триває будівництво та проектування інфраструктури АЕС. Уже зараз зводиться житловий фонд, інженерна та транспортна інфраструктури для нового селища, де житимуть майбутні атомники. Виходить, таки білоруська влада серйозно ставиться до зведення АЕС?! 



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua