Європейський парламент стурбований останніми подіями у Грузії, де після кількох днів масових протестів було відкликано законопроєкт про «іноагентів», і в Молдові, де, за словами президента Маї Санду, нещодавно вдалося запобігти сценарію повалення уряду. На думку євродепутатів, до всього, що відбувається в цих двох країнах, безпосередньо причетний кремль, який намагається активно перешкоджати інтеграції Тбілісі та Кишинева в ЄС. Ситуація у Грузії та виклики, з якими зіткнулася влада Молдови, стали предметом дебатів, що відбулися в Європарламенті.
російська влада почала робити спроби дестабілізувати ситуацію в Молдові відразу ж після початку широкомасштабного вторгнення в Україну. Про це заявив єврокомісар з питань розширення та сусідства Олівер Варгеї, який відкрив дебати.
«Молдова повною мірою відчуває на собі всі наслідки війни, яка триває всього за кілька кілометрів від її кордонів: інфляція, що зростає, високі ціни на енергоносії, інсценовані протести», — перелічив єврокомісар, зазначивши, що всі труднощі Молдові вдається долати із твердою підтримкою і завдяки солідарності з ЄС. І попри ці проблеми Кишинів продовжує працювати над реформами та зближенням з ЄС.
Частина Молдови Придністров’я вже тривалий час перебуває під російською окупацією, і було б наївно вважати, що нині росія сконцентрує свої дії лише в Україні, вважає хорватський депутат-соціаліст Тоніно Піцула. «Непокоїть, що росія намагається дестабілізувати політичне керівництво країни. Те, що російські та молдовські олігархи намагаються запровадити сценарій, який зіб’є Молдову з її європейського шляху», — зазначив євродепутат.
Ніхто із промовців не висловлював сумнівів щодо намірів російської влади розхитати внутрішньополітичну ситуацію в Молдові, щоб зупинити її євроінтеграційний курс.
«Мая Санду і самі молдовани обрали свій шлях і суспільство, побудоване на основі свободи і демократії, але ця модель різко контрастує з баченням путіна», — зазначив румунський депутат від групи лібералів Драгош Тудораке.
На думку євродепутата з Німеччини від групи зелених Віоли фон Крамон-Таубадель, «на всьому сценарії з повалення молдавського уряду видно відбитки пальців путіна. Це старий кадебістський прийом: скористайся моментом, коли людям важко живеться, пришли своїх навчених тітушок і керуй процесом повалення уряду. Тому що путін найбільше боїться демократичного, прозахідного уряду». Віола фон Крамон-Таубадель закликала пришвидшити євроінтеграцію Молдови, «щоб її люди могли скористатися всіма свободами ЄС».
Як відомо, торік у червні Молдова, як і Україна, набула статусу країни-кандидата на вступ до ЄС. Єврокомісія так само, як і Києву, представила Кишиневу для виконання список рекомендацій. Багато промовців висловлювалися за те, щоб Брюссель якнайшвидше відкрив переговори про вступ Молдови в ЄС.
«Щоб допомогти Україні, маємо давати їй зброю. Щоб допомогти Молдові, маємо застосувати нашу найефективнішу геополітичну зброю — розпочати переговори про вступ у ЄС уже цього року. Потрібно показати кремлю, що він зазнає поразки в обох країнах: і в Україні, і в Молдові», — заявив литовський депутат від Європейської народної партії Андрюс Кубілюс.
Щодо Грузії. Хоч протестувальникам і вдалося зупинити ухвалення скандального антидемократичного законопроєкту про «іноагентів», ситуація в цій країні викликає дедалі більше занепокоєння Європарламенту.
«Маємо бути пильними: боротьба не закінчилася», — констатувала євродепутат із Латвії від консервативно-центристських сил Сандра Калнієте. Вона закликала грузинів «посилювати тиск на свою владу і вимагати від неї зміни політики, щоб Грузія отримала статус країни-кандидата на вступ у ЄС».
Для набуття статусу кандидата Єврокомісія висунула Тбілісі 12 умов. Литовський депутат-ліберал Пятрас Ауштрявічюс закликав грузинську владу якнайшвидше виконати ці умови. Він нагадав, що «збереження здоров’я та життя отруєного та ув’язненого» експрезидента Грузії Михаїла Саакашвілі — частина цих умов.