ПЕРСПЕКТИВА
Держава віднайшла спосіб залучити масштабні приватні кошти для розвитку вуглепрому
Таким способом стала концесія -договір про передачу підприємств, що належать державі, в тимчасову експлуатацію з умовою покращення державного майна. Днями міністр енергетики та вугільної промисловості України Юрій Бойко підписав накази №742 та №741 про затвердження результатів і переможців конкурсів щодо концесії цілісних майнових комплексів державних підприємств «Ровенькиантрацит» і «Свердловантрацит».
Конкурс і переможці
Конкурсні комісії віддали перевагу пропозиціям ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» та ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит», яких визнано кращими за 14 з 16 критеріїв, що застосовувалися під час оцінки інвестиційних пропозицій. Незабаром із переможцями мають бути укладені концесійні угоди з терміном дії 49 років. Голова конкурсних комісій заступник міністра енергетики та вугільної промисловості Сергій Чех заявив, що капітальні інвестиції у «Ровенькиантрацит» у 2012-2016 роках становитимуть
2 млрд 998 млн грн, «Свердловантрацит» — 2 млрд 729 млн грн, і за цим показником сукупна пропозиція переможців на 434 млн грн більша та привабливіша за термінами освоєння інвестицій.
Вимоги до конкурсантів були суворими. Скажімо, компанія Coal Energy (колишній НВО «Механік») не змогла піти далі подачі заявки, оскільки не відповідала вимогам конкурсу — її річний обсяг видобутку нижчий за необхідний від його умов
2 млн тонн. До останнього конкурувало з переможцями ПрАТ «Донецьксталь — металургійний завод».
Виконавчий директор «Донецьксталі» Олександр Шаповалов, негативно оцінюючи програш у конкурсі, підкреслив про відсутність претензій до нього. «Участь у цьому тендері дозволила нам досконально вивчити процедуру, — зауважив він, — цей досвід стане в пригоді надалі». Олександр Шаповалов не став розкривати карти, які об’єкти спробує взяти в концесію його компанія, але відомо, що затверджений урядом їх перелік нараховує 140 підприємств вугільної промисловості.
Відсутність претензій у сторони, що програла, це висока оцінка прозорості нинішніх приватизаційних процесів і всього процесу реформ. Рішення про необхідність залучення інвестора на умовах договору концесії було прийнято за ініціативою самих підприємств та за підтримки Ровеньківської і Свердловської міських рад, а також Луганської обласної державної адміністрації, представники яких увійшли до складу конкурсних комісій. До розробки концесійних умов були залучені представники профспілок обох підприємств.
З метою об’єктивної та незалежної експертизи пропозицій претендентів конкурсні комісії залучили одну з провідних світових аудиторських компаній — PricewaterhouseCoopers щодо фінансових питань, державний інститут ПАТ «Луганськгіпрошахт» стосовно технічних питань, а також громадську організацію Спільнота Соціально Відповідального Бізнесу щодо питань соціальної сфери.
З приводу переможців, то їм слід не святкувати, а засукувати рукави і до роботи. Як наголосив Сергій Чех, окрім капітальних інвестицій, щоквартальний концесійний платіж становить 17 млн грн за «Ровенькиантрацит» та 13 млн грн за «Свердловантрацит». «Лише переможець погодився відремонтувати об’єкти житлового фонду ДП «Ровенькиантрацит» і «Свердловантрацит» та передати їх на баланс міст Ровеньки та Свердловськ, що покращить умови життя містян, — зауважив він.
Концесія — перспективний шлях розвитку українських шахт. Фото з сайту polbilding.com
Ровеньки і Свердловськ
Наміри поповнити свої активи луганськими шахтами, які видобувають вугілля антрацитових марок, представники ДТЕК озвучували з 2008 року, пропонуючи профільному міністерству різні форми інвестування у вугільні підприємства — приватизацію об’єднання або окремих шахт, оренду, спільну господарську діяльність чи концесію. Але, очікуючи вирішення цього питання на державному рівні, активно реагували на пропозиції держави, зокрема на ідею державно-приватного партнерства.
— Наші базові шахти «Довжанська-Капітальна» і «Червоний партизан» посідають перші два місця з вуглевидобутку в Міністерстві енергетики та вугільної промисловості, — повідомляє генеральний директор ДП «Свердловантрацит» Олександр Коваль. — Ідея державно-приватного партнерства врятувала держпідприємство від закриття і дала змогу йому розвиватися, добиватися нових виробничих досягнень.
Високий результат досягнуто завдяки тому, що в 2010 році ми вчасно визначили необхідність інвестицій, уклали договір фінансової допомоги з компанією ДТЕК, — підкреслює він. — Загалом ми отримали від інвестора понад півмільярда гривень. Без них, без застосування нової сучасної техніки, ми б просто не вижили і такі гідні результати ми б не показали.
Якщо говорити про державні інтереси, то доречно нагадати нову Енергетичну стратегію України до 2030 року, яка передбачає поступову відмову від споживання імпортного газу і збільшення споживання вугілля (у Міненерго планується, і на цьому наголошував Президент України Віктор Янукович, наростити обсяг вуглевидобутку з 70 до 100 млн т на рік), для чого, потрібно понад $15 млрд інвестицій.
Щодо ДП «Свердловантрацит» і «Ровенькиантрацит» аналітик інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій вважає: загальний обсяг видобутку вугілля там може бути збільшений на 17-20%. «Насправді у цих підприємств дуже високий потенціал і за рахунок модернізації, закупівлі нової високотехнологічної техніки у того ж Китаю можна досягти таких результатів», — каже він.
Як заявив директор ДТЕК з видобутку і збагачення вугілля Андрій Смирнов, його компанія підписала меморандум про закупівлю гірничо-шахтного обладнання у найбільшого китайського виробника — SANY Heavy Equipment, який, таким чином, стане другим за обсягом постачальником для корпорації після українських виробників. ДТЕК уже придбала в китайців для своїх шахт вісім комбайнів - на «ДТЕК Павлоградвугілля», «ДТЕК Добропіллявугілля» і на «ДТЕК «Шахта «Комсомолець Донбасу».
Андрій Смирнов зазначив, що хоча обладнання китайського виробництва на третину дорожче за вітчизняне (середня вартість комбайна — до $700 тис.), але воно дає змогу значно збільшити темпи видобутку вугілля на шахтах, і тому корпорація планує до 2014 року закупити у китайської сторони ще не менше 30 гірничо прохідницьких комбайнів й очисну техніку. Нове обладнання буде розгорнуто на шахтах ДП «Ровенькиантрацит» і «Свердловантрацит».
«Фішка» концесії ще й в тому, що все це нове обладнання врешті-решт залишиться державі. Директор з економічних питань шахти «Білоріченська» холдингу «Луганськвугілля» Сергій Халаджи вважає, що передача державних шахт у концесію стане основним способом залучення інвестицій.
— Плюс у тому, що держава отримує більше грошей за об’єкт за підсумками концесії, ніж від приватизації, — підкреслює він. — А також зберігає за собою власність, яку зможе приватизувати за вигіднішою ціною по закінченні її терміну. До того ж державі залишається все нове обладнання, яке поставить інвестор.
Експерт не вбачає ризиків і для бізнесу інвестора. Для приватного власника, на його думку, концесія вигідніша, оскільки дає можливість краще вивчити підприємство і зрозуміти, наскільки доцільно його придбавати.
Соціальний блок
А ще переможці зобов’язалися забезпечити збереження передбачених чинним законодавством, галузевою угодою, колективним договором існуючих на момент укладання концесійного договору соціальних гарантій для працівників підприємств, що передаються в концесію. Вони також погодилися забезпечити у порядку, встановленому чинним законодавством, працевлаштування працівників, які на момент укладення концесійного договору перебувають у трудових відносинах з ДП «Ровенькиантрацит» і ДП «Свердловантрацит» та виявлять бажання бути прийнятими на роботу до ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» і ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит».
— Високі бали від профспілок ДТЕК одержав завдяки тому, що, на відміну від «Донецьксталі», його інвестиційна пропозиція включала стовідсоткове збереження зайнятості, — розповідає голова Незалежної профспілки гірників, народний депутат і член конкурсної комісії з концесії Михайло Волинець.
А заступник голови Профспілки працівників вугільної промисловості Валерій Марченко доповнив колегу: варіанти щодо розвитку підприємств, запропоновані переможцем конкурсу, були кращими не тільки з фінансового, економічного, але й з соціального боку. За його словами, для профспілок важливо, що ДТЕК узяв на себе зобов’язання прийняти на роботу всіх охочих, які нині працюють на ДП, тоді як «Донецьксталь» зобов’язалася це зробити на 80%. Звільнення 8 тис. осіб, переконаний Валерій Марченко, — «це був би соціальний вибух для таких міст, як Свердловськ і Ровеньки».
Представник переможця — виконавчий директор ДТЕК Юрій Риженков — прокоментував подію буденно: «З нетерпінням очікуємо підписання договору про концесію, щоб взятися за програму розвитку виробництва та безпеки праці на ДП «Ровенькиантрацит» і «Свердловантрацит».
ДОВІДКА «УК»
11.12.1999 р. Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №2293 «Про затвердження Переліку об’єктів права державної власності, які можуть надаватися в концесію». 12.04.2000 р. прийнята постанова уряду №642 «Про затвердження Положення про проведення концесійного конкурсу та укладення концесійних договорів на об’єкти права державної і комунальної власності, які надаються у концесію». 04.04.2011 р. постановою №443 Кабмін дозволив передати в концесію цілісні майнові комплекси вугледобувних підприємств «Свердловантрацит» і «Ровенькиантрацит». 18.07.2011 р. Міненерговугілля видало наказ №300 «Про проведення концесійного конкурсу ДП «Ровенькиантрацит» і ДП «Свердловантрацит», а 11.08.2011 р. було оголошено проведення конкурсів.
ДОВІДКА «УК»
У рамках державно-приватного партнерства ДТЕК інвестував у «Свердловантрацит» майже 260 млн грн, у «Ровенькиантрацит» — 300 млн грн. Завдяки цьому ДП «Свердловантрацит» збільшило видобуток вугілля в 2010 році на 10%, довівши його до 6,4 млн тонн. ДП «Ровенькиантрацит» минулого року збільшило вуглевидобуток на 22%, довівши його до 6 млн тонн.