Йдеться про єдині в Україні перегони крейсерських яхт, екологічну регату на «Кубок Кінбурнської коси» імені Сергія Шаповалова. Кінбурн давні греки називали країною Гілея. Саме з цим півостровом пов’язано безліч давньогрецьких легенд. Наприклад, про Ахілла та Геродота. Регата — нагадування і про історію, і про екологію, і про сучасні проблеми півострова.
Цього року в змаганнях взяли участь 66 екіпажів із семи міст України. Саме цей показник — широка географія учасників — став особливістю 21-ї за рахунком «екологічки». На жаль, була ще одна відмінність. Щороку екологічна регата відбувається одночасно з чемпіонатом України серед крейсерських яхт. За місяць до змагань «хтось» встановив нові правила обміру човнів, до чого українські яхтсмени були не готові. Чемпіонат скасували. Проте навіть чиновники не змогли скасувати свіжий вітер, драйв та дух змагань. А кореспондент «Урядового кур’єра» мала змогу дізнатися про деякі нюанси, які зазвичай приховують учасники.
«Трамвай» на Кінбурн
Отже, перегони традиційно проходять у три етапи. Перший день — старт у Миколаєві і фініш в Очакові (52 морських милі). Потім проходження 22 морських миль за маршрутом Очаків — Кінбурнська коса (Ягорлицька затока). Третього дня — ще 22 морські милі й остаточний фініш в Очакові. Капітан нашої яхти Олександр Михайлович Сагайдаков коментує ситуацію на старті: «Схоже, що буде «трамвай» — це коли яхти йдуть без лавірування, практично шикуються в одну лінію».
Однак вітер додає сюрпризів. І Олександр пояснює, що зав’язалося передстартове маневрування: «Кожен намагається підійти якомога ближче до суддівського катера для того, щоби з-під нього стартувати з гарною швидкістю та обрати якомога кращу навітряну позицію».
Спостерігаємо за подальшим перебігом перегонів. І ось найбільш видовищний момент — за поворотним знаком яхти піднімають спінакери. Вони «спалахують» на воді величезними райдужними кулями. Наше захоплення поділяє капітан і пояснює для нетямущих: «Спінакер — це велике легке вітрило, яке дає змогу захопити погожий вітер і вітер збоку, щоби ефективно збільшити швидкість. Він реально як частина повітряної кулі, яка тягне яхту вперед». На моє суто жіноче запитання, як обирають колір та малюнок спінакера (адже кожен особливий), Олександр і відповідає, як жінці: «Ви купляєте сукню. І бажаєте, щоби вона була особливою, не такою, як у подруги. Так само яхтсмени замовляють вітрила. Аби яскраво, аби видовищно, аби відрізнятися від інших». Тож «білявці» стало зрозуміло, чому серед яхтсменів небагато жінок. Купляти одночасно сукню та спінакер — справа хитромудра.
При вході в Дніпро-Бузький лиман розгорнулася справжня боротьба за першість. Билися буквально за міліметр вигідної для себе позиції. Все-таки справжнього «трамвая» на першому етапі перегонів ми не побачили. Він виник уже на другому і третьому, в морській частині, коли човни йшли з погожим вітром.
Не насліди!
Натхненником і організатором першої регати, що відбулася в 1994 році, був відомий яхтсмен, доцент Миколаївського кораблебудівного інституту Сергій Шаповалов. Коли проводилася десята, ювілейна регата, він пішов із життя, але його справа живе.
Про особливості екологічного аспекту регати розповів відомий в Україні еколог, учений, громадський діяч, співголова змагань Олег Деркач: «Змагання проходять на території трьох заповідних об’єктів. Це Національний природний парк «Білобережжя Святослава», Чорноморський біосферний заповідник та регіональний ландшафтний парк «Кінбурнська коса». Спортсмени намагаються привернути увагу громадськості до проблем охорони навколишнього середовища. Ще один момент — обов’язковою умовою для всіх екіпажів є дотримання екологічно-свідомої поведінки».
Під час перегонів човни йдуть без моторів, ніхто не засмічує довкілля, сміття збирають в окремі пакети і викидають уже «на материку», ніхто не лякає птахів і тварин, що водяться на косі. Олег Михайлович поетично розповідає: «Після екологічної регати ніхто не залишає на косі нічого, окрім своїх слідів».
«Ми визначаємо головні виклики, які стоять перед нами, — розповідає директор Національного парку «Білобережжя Святослава» Юрій Козловський. — Величезна проблема — сміття. Якщо буде сміття, то парк не відбувся. Ми провели кілька акцій, вивезли близько 50 кубів сміття, що прибирали разом із громадськістю. Намагаємося вирішити проблему навіть таким звичайним способом, як сортування сміття. Зробили прес для пластику. Підштовхуємо до розв’язання загальної проблеми і сільську раду. Запропонували «Спільну програму роботи з відходами на території Покрівської сільради», яку затвердили на сесії. Звісно, ми зацікавлені, щоби до нас приїжджали відпочивальники. Особливо у зв’язку з Кримом. Для цього у нас має бути, як мінімум, чисто».
Працівники парку гостинно зустрічають вітрильників. На березі для екіпажів готують ароматну юшку за стародавніми рецептами і шурпу. Самі ж спортсмени після виснажливих перегонів і смачної вечері ночують на яхтах в Ягорлицькій затоці.
Переможець виграв дві хвилини
Поверталися до Очакова із погожим вітром. Рівне розташування яхт може і не нагадувало «трамвай», але виглядало ефектно. Човни м’яко «парили» морем і, на погляд непрофесіонала, особливої ??боротьби не спостерігалося. Проте навіть за такого проходження кожен екіпаж боровся за кращий час, демонструючи майстерність і технічні переваги. Є таке поняття, як «свіже вітрило». В кого «свіже», той іде краще навіть у «трамваї».
Саме технічна готовність яхт і майстерність екіпажів, вважає головний суддя змагань Леонід Шумілов, визначили переможців. Незважаючи на те, що перегони проходили в середньому темпі, боротьба була потужна. «У нас, як завжди, розігрувався приз на абсолютну швидкість, — зазначає Леонід Володимирович. — Так, три яхти билися за Кубок Кінбурнської коси з різницею в 2-5 хвилин. Виграла «БОРА» зі Світловодська, випередивши суперників лише на дві хвилини»…
Насамкінець ще трохи вражень. Бачили рожевих пеліканів і білих лебедів, пташині острови і величезного ската. Навіть запах Кінбурна чули — суміш лоху, степових трав і соснового лісу. Що неприємно здивувало — старий причал, з якого обвалилася величезна плита, в сантиметрі від пришвартованої яхти. І так званий джипінг на краєчку коси. Заповідною територією, де гніздяться птахи, безкарно ганяють на квадроциклах і джипах «господарі життя». Може, є привід привернути увагу до нових проблем Кінбурну?