"«Розкуркулювання» по-кримськи"

14 червня 2014

Унаслідок збройної агресії Росії нині в тимчасово окупованому Криму системно порушуються права звичайних українців, вітчизняних компаній, підприємств та, власне, й безпосередньо нашої держави. У результаті від збитків потерпають усі. Незаконній експропріації піддає все, що вважає за потрібне, так звана влада Криму: за період окупації вона видала понад 10 рішень про націоналізацію 700 з лишком державних підприємств. Сума збитків, завданих Україні тимчасовою окупацією Криму, становить 1 трильйон 80 мільярдів гривень. І це ще без урахування втраченої вигоди від користування об’єктами, вартості корисних копалин тощо.

Було ваше — стало наше

Здавалося б, такі поняття, як експропріація та націоналізація належать до далекого минулого і нині вже не актуальні. Проте незаконна влада Криму вважає інакше, тому своїми останніми рішеннями вона багато чого привласнила.

— Ми зафіксували чимало юридичних рішень як центральних органів Російської Федерації, так і місцевих псевдоорганів АРК, пов’язаних з націоналізацією українського майна, — розповідає міністр юстиції України Павло Петренко. — Йдеться про так зване рішення Ради Республіки Крим від 30 квітня нинішнього року, яким націоналізували все майно держави Україна та безхазяйне майно Республіки Крим. Крім того, прийняли близько 10 рішень щодо націоналізації конкретних державних підприємств. Дивує наступне: центральна влада Росії підтвердила, що погоджується з цими рішеннями.

Нагадаємо: одне з найбільш цинічних рішень центральної влади — передача Центральному банку Російської Федерації золотовалютних резервів, грошей і активів, вкрадених у Національного банку України. За інформацією, наданою НБУ, йдеться про майже 700 мільйонів гривень, які були на балансах головної фінансової установи країни у вигляді активів. Приблизно 1,2 мільярда гривень іпотечних зобов’язань перед Національним банком та 4 мільярди гривень готівки, які містилися у сховищах цієї установи на території Криму.

Ще одне досить неоднозначне рішення Центробанку РФ — зарахування всіх вкрадених коштів (приблизно 6 мільярдів гривень) до своїх золотовалютних резервів. Так само через протиправні дії державних банківських установ РФ було втрачено чисті активи комерційних і державних банків на території Криму на загальну суму близько 17 мільярдів гривень. Окупаційні сили примудрились навіть видавати відповідні юридичні акти про ліквідацію філії Ощадбанку з наступною передачею активів цих фінансових установ відповідним новоствореним державним банкам Росії. Існує таке унікальне рішення банку РФ, яким фактично узаконено крадіжку майна і активів Державного ощадбанку. Також було зафіксовано факт викрадення зі сховищ Ощадбанку на території Криму 300 кілограмів золота і дорогоцінних металів, які там перебували на зберіганні в рамках кримінальної справи.

Таким чином, тамтешня незаконна влада швидко «організувала» відповідні рішення місцевих судів і органів влади, завдяки яким було фактично викрадено ці кошти та цінності. Подібних фактів чимало, і продовжувати цей перелік можна ще дуже довго. А якщо врахувати втрачені вигоди від користування об’єктами та майном, розташованими на території Криму, то, звісно, сума завданих нашій державі збитків зростатиме.

— Російська Федерація несе повну відповідальність за націоналізацію майна держави Україна та завдану їй шкоду — зазначив Павло Петренко. — А згідно з українським законодавством, як співучасники злочинів можуть бути притягнуті державні установи та посадовці РФ, котрі причетні до незаконної окупації та військових злочинів на території Криму, збройні сили РФ, які здійснювали військову агресію, Чорноморський флот РФ, який усупереч договорам покинув свої бази та брав участь у захопленні території України.

Фото Андрія НЕКРАСОВА

Без права на право

Ще один дуже важливий аспект полягає в тому, що згідно з українським законодавством всі рішення і дії псевдоорганів, які створюють на території Криму, — незаконні та нікчемні. А майнову відповідальність за всі ці дії несе Російська Федерація як країна-окупант, яка тепер здійснює військовий контроль за частиною території України.

З дотриманням багатьох прав людини, закріплених міжнародними конвенціями, на півострові нині чимало проблем. Серед них — побиття священиків, напад на парафіян Української православної церкви так званою самообороною Криму. Особливо цинічною стала поведінка незаконної влади стосовно лідера кримських татар Мустафи Джемілєва, якого не пустили додому. А тих 2 тисяч його співвітчизників, які приїхали на кордон підтримати свого лідера, місцева псевдовлада вирішила оштрафувати на 15 тисяч рублів кожного за, так би мовити, незаконний мітинг.

— Ці та ще багато інших фактів і слугують тією доказовою базою, яка лягла в основу доповнень до заяви України проти Росії до Європейського суду з прав людини, — зазначає Павло Петренко. — До речі, ці доповнення вже готові. Нагадаю, що в першій заяві йшлося про порушення права на життя, особисту недоторканність, свободу слова, вірносповідання, права журналістів та релігійних громад, побиття священиків, незаконні арешти тощо. Ми всі пам’ятаємо, як ще на початку окупації викрадали звичайних українців та військовослужбовців і утримували їх незрозуміло де.

Стосовно розгляду Європейським судом з прав людини заяви від України, то вже є подібна позитивна практика у справі Кіпру проти Туреччини, по якій суд за схожими фактами виніс рішення, яким встановив необхідність компенсації збитків, спричинених незаконним захопленням частини Кіпру силами, які підтримувала турецька сторона.

Знайти і покарати

Аби вчасно реагувати на всі порушення прав людини, які відбуваються на території окупованого Криму, в Міністерстві юстиції створили Експертну раду з питань окупованого Криму. До неї увійшли представники адвокатських компаній, правозахисних організацій та кримські татари.

Крім того, за дорученням Прем’єр-міністра в Мін’юсті було створено спеціальний департамент з питань тимчасово окупованої території АРК і повернення активів. Цим департаментом опікується заступник міністра юстиції. Нині працює міжвідомча робоча група, до якої входять представники Мін’юсту, Генпрокуратури, СБУ, податкової та фіскальної служб, інших силових відомств. У такому форматі група збирає докази. Потім їх подають у відповідні українські чи міжнародні суди, щоб притягнути до відповідальності всіх тих, хто причетний до тимчасової окупації Криму.

— Стосовно зрадників, які залишились на території Криму, то йдеться про суддів, співробітників правоохоронних органів, членів ради АР Крим, які приймають нікчемні рішення з націоналізації, обмежуючи права громадян України, — зауважує Павло Петренко. — За всіма цими фактами ми звернулися до Генпрокуратури щодо порушення кримінальних справ і оголошення цих осіб у розшук, щоб вони не могли вільно пересуватися світом. Адже кожна особа, яка вчинила злочин, повинна розуміти, що не сховається за військовими в Криму і рано чи пізно всі винні відповідатимуть перед законом.

НЕРУХОМІСТЬ

Як не втратити будиночок біля моря

Що буде з майном, яке розташоване на території тимчасово окупованого Криму? Це питання зараз турбує не лише кримчан, а й тих жителів материкової України, хто свого часу придбав квартиру чи будинок поблизу моря. Звісно, можна було б продати нерухомість. Але, по-перше, важко знайти покупця, а по-друге, де реєструвати цю угоду — на території Криму чи все-таки на материковій Україні?

— Варто знати, що будь-які правочини, скоєні на території окупованого Криму, — нікчемні, — наголошує адвокат, голова Експертної ради Міністерства юстиції України — радник міністра юстиції Георгій Логвинський. — Тобто якщо українець продав свою нерухомість громадянину Росії і не перереєстрував її на материковій частині України, то це майно не вважається відчуженим. Таким чином власник-продавець має право продати його іншій особі. Тому як звичайним людям, так і адвокатам украй важливо розуміти, що всі угоди потрібно реєструвати в реєстраційній службі на материковій частині України.

Багато питань у правників виникає і до осіб, які використовують нинішню ситуацію для отримання неправомірної вигоди. Наприклад, банки, які тепер функціонують в окупованому Криму і не використовують українських ліцензій та дозволів, проте працюють і отримують відповідні доходи. До керівників цих фінансових установ буде застосовано санкції. Адже вони, згідно з українським законодавством, є посібниками злочину.

— Ми розглядаємо питання щодо блокування та арешту коррахунків деяких банків за межами території України, — розповідає Георгій Логвинський. — І скільки б представники таких банків не розповідали, що можуть працювати в Криму, не використовуючи іноземну валюту, та я зауважу, що будь-яка людина з економічною чи фінансовою освітою знає — це неможливо. У такому разі ця установа вже не буде банком. Замислитись мають і підприємства, які працюють на ринку нерухомості та вважають, що нині вигідно будувати, адже потім у Крим прийде багато інвесторів. Так от, я б не був у цьому настільки впевненим.

Наприклад, інвестор, який бажає купити житло, повинен розуміти, що будівельну компанію можуть притягнути до відповідальності. Як наслідок, право власності на побудоване цією компанією житло буде складно довести. Також хочу нагадати, що згідно з українським Законом «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено заходи кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб, які є посібниками у скоєнні злочину. Тобто якщо певне російське підприємство починає щось будувати в Криму, маючи лише дозвіл від незаконної місцевої влади, то це вже є злочин. Адже вони без відповідних документів і здачі звітів до податкової служби України, без певних дозволів наших органів ведуть там злочинну діяльність.

Як це все кваліфікувати — уже залежить від конкретної ситуації. Це може бути як посадовий злочин, перевищення повноважень, невиплата податків. Тобто якщо людина, знаючи, що ця організація злочинна і почала фінансувати ці дії, наприклад будувати житло, то вона вже стає співучасником цього злочину. Тому якщо у компанії немає українських дозволів, я не радив би з нею мати бодай якісь стосунки. 

Сторінку підготувала Ірина ПОЛІЩУК «Урядовий кур’єр» 



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua