Як зазначають різні джерела, незабаром Національний банк України може отримати розширені права щодо націоналізації та закриття окремих вітчизняних банків. Є думка, що чимало з них ухилялися від сплати податків. Ці ризики притаманні фінустановам, які потрапили чи потраплять під певні санкції.

Що чекає на ринок далі та як буде захищено права вкладників банків? На ці й інші запитання «Урядовий кур’єр» шукав відповіді разом з експертами.

Стовідсоткове відшкодування буде

Із початку повномасштабного вторгнення Національний банк України ухвалив рішення про виведення з ринку шести банків: ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» («Промінвестбанк»), АТ «Міжнародний резервний банк» («МР Банк»), АТ «Мегабанк», АТ «Банк Січ», АТ «Банк Форвард», АТ «Айбокс Банк».

«Не всі із закритих протягом воєнного стану шести банків належали росіянам, а лише три, два з них — російському державному капіталу, один — приватному.  Це, до речі, свідчення того, що банківський сектор до початку війни не надто дистанціювався від росії», — зазначає президент Асоціації українських банків Андрій Дубас. 

Щодо клієнтів банків, зокрема вкладників — фізичних осіб, то всі вони захищені законодавством, переконаний експерт. Згідно із Законом України від 1 квітня 2022 року № 2180-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення стабільності системи гарантування вкладів фізичних осіб», кожен вкладник отримає від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відшкодування в повному розмірі вкладу разом з відсотками, нарахованими станом на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення банку з ринку.

Норма про відшкодування вкладів фізичних осіб у повному розмірі чинна протягом дії воєнного стану в Україні та трьох місяців з дня його припинення. 

«Тепер на сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб можна побачити оголошення про виплати вкладникам усіх цих банків. Роботу фонду можна відзначити як якісну, системних проблем у питаннях виплати ми не спостерігали», — додає Андрій Дубас.

Іван Нікітченко, директор Crane IP Law Firm, вважає, що такі закриті установи були в нормальному фінансовому стані, їх вивели з ринку через власників. Тобто активів банків, на його думку, достатньо для розрахунків за зобов’язаннями. Особливо хвилюватися із цього приводу не варто.

Обсяги вкладів зросли на 40%

«Національний банк застосовує заходи впливу до банку та приймає рішення про визнання його неплатоспроможним або відкликання банківської ліцензії з підстав, визначених Законом України «Про банки та банківську діяльність», з урахуванням особливостей через запровадження в Україні воєнного стану та відповідних змін до законодавства. Рішення про визнання банку неплатоспроможним або відкликання банківської ліцензії з обґрунтуванням обов’язково оприлюднюють на офіційному сайті НБУ», — зазначають у головному фінансовому регуляторі.

Іван Нікітченко повністю підтримує думку фахівців Нацбанку, особливо в питаннях захисту прав фізичних осіб — вкладників таких банків. Проте експерт зазначає, що з юридичними особами все не так просто, і їм треба бути уважнішими у виборі фінансової установи й уникати потенційно проблемних банків. Для цього треба відстежувати їхні можливі зв’язки з росією.

«Чинні норми закону, якими передбачено відшкодування 100% коштів у період дії воєнного стану та до 600 тисяч гривень після його завершення, — вагомі інструменти захисту вкладників. Монетарна політика НБУ на цьому етапі стимулює банки до підвищення ставок за строковими вкладами у гривнях», — зазначає голова ради Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова.

Експерт стверджує, що обсяги коштів клієнтів у банках зростають. І це справді так. За останні кілька місяців простежується тенденція до зростання обсягів строкових вкладів населення у гривнях (з 179 мільярдів на 1 листопада 2022 року до 192,5 мільярда на 1 березня 2023-го, або на 7,5% впродовж чотирьох місяців).

Не переборщити з державною часткою

Чи справді Нацбанк незабаром отримає розширені повноваження щодо закриття та націоналізації фінустанов і як це позначиться на вкладниках?

В НБУ на це запитання відповідають так: усі розширені повноваження насамперед спрямовано на захист вкладників. Там конкретизують, що для системного банку через його важливе значення для стабільності банківської системи передбачено перехід під контроль держави (у разі законних підстав), щоб працювати як повноцінна фінансова установа. 

Для невеликого банку, переконані в НБУ, це означатиме виведення з ринку за чинними правилами, тобто з виплатами гарантованого відшкодування вкладникам.

Але й тут має бути конструктивна виважена позиція. Хоч, звісно, під час війни політика держави загалом та державна економічна політика зокрема не можуть бути надто ліберальними. А точніше, вони мають бути жорсткими до фінустанов. Іван Нікітченко переконаний, що дуже важливо не переборщити із часткою держави в економіці. А нині вона в банківському секторі становить понад 50%.

«До початку повномасштабної війни було завдання знизити частку до 25%. Звісно, в нинішніх умовах це виконати неможливо, під час війни приватизації держбанків не буде», — додає він.

Олена Коробкова вважає, що виведення з ринку та ліквідація банків відбуватиметься за двох умов: до банку або його власників застосовано санкції, що блокують фінансову підтримку банку в разі потреби; є загроза інтересам вкладників та інших кредиторів банку.

В АУБ поділяють  принципову позицію уряду й НБУ щодо того, що банк, власники якого — підсанкційні особи, не може працювати в Україні, і подальша його доля —  націоналізація чи продаж — питання технічне.

«Продаж банку можна розглядати як частину політики примусової компенсації на користь України. Що стосується поняття ліквідації, ми переконані, що таке рішення має бути виваженим та обдуманим. Адже якщо у разі націоналізації банк працює, зберігає робочі місця, сплачує податки та генерує прибуток, то в разі ліквідації цього немає», — зазначає Андрій Дубас.

Як банки та регулятор мають заохочувати в цей період потенційних вкладників, щоб вони, не остерігаючись, зберігали в них депозитні вклади?

На думку президента АУБ, українські банки проводять відповідну тарифну політику, формують відсоткові ставки за депозитами. «Як представник об’єднаної банківської спільноти зазначу: вони це роблять  з максимальною віддачею, такою, яку дозволяє нинішня кон’юнктура. Щоб вкладники несли кошти в банк, ставки мають бути привабливими. Але це питання не лише комерції та міжбанківської конкуренції», — наголошує він. Проте, на його думку, збільшення привабливості гривневих активів тісно пов’язано з питанням зміцнення національної валюти.