«Україна стане лідером у розвалі російської імперії». Ця думка стала лейтмотивом презентації.
Автор дослідження — постать неординарна. Американський політолог і експерт, до якого по професійні консультації звертаються Держдеп та Міноборони США, інші поважні інституції, автор 22 книжок, дослідник, науковець, журналіст. І хоч Януш Бугайський народився у Великій Британії, коріння його родини на Рівненщині.
«Мій тато народився у Львові. Мама родом з Рівного. Її сім’я жила в Томахові неподалік міста. Саме із цього села мою родину тодішня імперія депортувала на сибір. Пригадую, як у травні 1990-го вперше приїхав у Томахів, щоб відшукати людей, які пам’ятають мою сім’ю. «То ви син Ядвіги? Ви перший нащадок депортованих польських сімей, який повернувся в село», — заплакала найстарша жінка з Томахова. А в серпні розпався срср. Тепер травень 2023-го, і я знову тут. Це символічно. Гадаю, до розвалу росії залишився рік», — ризикнув спрогнозувати Януш Бугайський.
Книжку «Неспроможна держава. Інструкція з розшматування Росії» він завершив до 24 лютого 2022-го. А вже після повномасштабного вторгнення трохи відредагував. Її переклали й видали українською, тож придбати міг кожен.
Захищаючи себе від імперії й долаючи імперію в нерівній боротьбі, Україна робить неоціненний внесок у глобальну світову безпеку. Безпеку ж самої України гарантуватимуть лише членство в НАТО та розвал росії. А він неминучий. Адже за 33 роки вона не розвинулася навіть у стабільну імперію, там немає самоідентифікації, там покладаються на чужу історію й культуру.
Під тиском санкцій та відмови від енергоносіїв знесилюється російська економіка. На цьому тлі країну роз’їдає корупція, яка пронизує всю структуру влади. Додайте боротьбу за владу всередині їхніх еліт, яка вже почалася. Приклад — конфлікти між міноборони та приватними арміями. Ось вам політично-безпекова складова розвалу імперії.
«Описую сценарій розвалу. Він не буде таким мирним, як розпад срср, а нагадуватиме югославський варіант. Ми побачимо заворушення в регіонах, їхні лідери робитимуть вибір, з ким вони: з москвою чи зі своїми людьми», — каже Януш Бугайський.
На пересторогу, чи не станеться так, що росія розпадеться на багато авторитарних режимів, відповідає: частина з новоутворених держав справді будуть авторитарними, якісь — квазіісламістськими, федераціями й конфедераціями. Але будуть і демократичні. Як після розпаду срср країни Балтії та Україна пішли шляхом демократії, а Азербайджан і Казахстан стали авторитарними.
І ключове: світ не був готовий до розпаду срср. Згадаймо, як 1 серпня 1990-го Джордж Буш із трибуни Верховної Ради УРСР закликав не виходити зі складу наддержави, якої не стало вже через три тижні.
«Вторгнення росії в Україну — теж наслідок неготовності світу до розпаду союзу. Тому цього разу він має підготуватися до розвалу імперії. Усі 14 країн, у яких є кордон з росією, мають розробити стратегії власного зміцнення. Адже будуть наслідки, пов’язані з гуманітарними катастрофами, біженцями й таке інше.
Маємо демократизувати нинішню росію, знайшовши механізми впливу на людей, частина з яких, як-от тувинці, котрі мали власну державу, шукають свою ідентичність.
У 1970—1980 роки, працюючи на радіо «Вільна Європа» та «Голос Америки», я доносив правдиву інформацію зокрема до українців та росіян. Коли розпався союз, 40 республік у росії одразу проголосили суверенітет, але Єльцин тут-таки повернув їх в імперію.
Отже, історія свідчить, що такі рухи виникають, коли слабшає центр. А в часи криз посилюється національна ідентичність. І нині, в еру цифрових технологій, можливостей доносити інформацію до поневолених народів росії значно більше, ніж у минулому сторіччі», — каже автор.
Роль Китаю у розшматуванні росії Януш Бугайський бачить так: Дракон танцює з Ведмедем, але не одружується з ним. Бо на обрії в нього — новий біполярний світ, у якому сам хоче бути нарівні зі США. Отже, мета Піднебесної — мати доступ до ресурсів росії (алмази, золото) й успішно вести бізнес зі США.
Натомість уже вимальовуються обриси нового безпекового союзу, схожого на НАТО, — Тихоокеанського. Адже в басейні Тихого океану є країни — стабільні демократії (Японія, Австралія, Нова Зеландія, Південна Корея, Канада, Філіппіни). Тобто війна в Україні на очах змінює алгоритми світової безпеки.
Чи не стане війна чинником згортання демократії в самій Україні (зокрема, вчасно не відбудуться вибори — від президентських до місцевих), Януш Бугайський відповів:«Кожна демократія має виклики, навіть, здавалося б, найпрогресивніша американська. Але ви з ними впораєтеся: воєнна ситуація довго не триватиме, а вибори відбудуться, нехай і з невеликим зміщенням у часі. Бо свідоме громадянське суспільство не сприйме повернення до авторитаризму.
До того ж не влада, а українці визволяють свою країну від ворога. Тож саме вони мають вимагати від влади такої системи організації життя, яка стимулювала б інвестиції в розвиток.
Україна має всі шанси стати майданчиком нового будівництва, технологій, нової якості життя. І все це приведе Україну до повноправного членства в Євросоюзі».