Нещодавно Кабінет Міністрів України затвердив Порядок надання допомоги на здобуття економічної самостійності малозабезпеченої сім’ї, що набуде чинності 1 січня 2022 року. 

Це продовження пілотного проєкту Міністерства соціальної політики України «Рука допомоги», який реалізували за підтримки Світового банку у 2017—2019 роках у Харківській, Львівській і Полтавській областях і деяких громадах Житомирщини, Донеччини та Чернігівщини. Таку допомогу на місцях надавали обласні та районні центри зайнятості.

Сто тисяч без відсотків

Порядок передбачає можливість надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги непрацюючій працездатній особі з числа членів малозабезпеченої сім’ї у разі її реєстрації як безробітної для організації підприємницької діяльності (закупівлі матеріалів та обладнання) та сприяння її економічній самостійності. Допомога становитиме 15 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, у якому приймають рішення про її надання. Наприклад, у січні 2022 року ця сума буде максимум 97,5 тисячі гривень.

За умов правильної організації роботи сума коштів, яку необхідно буде повернути, зменшується відповідно до суми податків чи обов’язкових платежів і ЄСВ, що сплачує учасник пілотного проєкту. Якщо підприємець працевлаштовує двох і більше малозабезпечених осіб за направленням центру зайнятості не менш як на два роки, він отримує право не повертати фінансову допомогу. 

«Але у разі припинення діяльності такого бізнесу незалежно від причини на підставі рішення комісії про повернення коштів фінансової допомоги особа повинна повернути кошти фінансової допомоги в сумі, зменшеній на суму сплачених нею податків, зборів (обов’язкових платежів) і єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Тобто якщо бізнес прогорить, повертати допомогу доведеться», — зазначає «Урядовому кур’єру» глава правління громадської організації «Асоціація представників малого та середнього бізнесу міста Києва» Максим Тютюнников.

Надання такої допомоги здійснюватимуть за рахунок коштів нової бюджетної програми «Заходи сприяння економічній самостійності малозабезпеченої сім’ї», які передбачено для Мінсоцполітики у державному бюджеті України на 2022 рік. Щоб отримати допомогу на відкриття бізнесу, потрібно буде звернутися в центр зайнятості із заявою, довідкою про відсутність судимостей і бізнес-планом.

Далі спеціальна комісія ухвалює, надавати фінансову допомогу чи ні, і протягом п’яти днів після прийняття рішення інформує про нього заявника. 

Після надання фінансової допомоги слід протягом 30 календарних днів зареєструватися як юридична або фізична особа-підприємець. Якщо без вагомої причини цього не зробити, то право на отримання допомоги втрачається.

Хоч проєкт «Рука допомоги», покладений в основу порядку, новий, він уже викликає схвальні відгуки у країнах Європи. Міжнародна рада інститутів управлінського консалтингу визнала його одним з найкращих у світі, а команда виконавців отримала найвищу світову нагороду в галузі управлінського консалтингу. 

У розвинених державах частка малого бізнесу у ВВП становить 30—40%, а в Україні — 16—18%. Тобто із цією програмою наша держава має потенціал для розв’язання багатьох суспільних проблем — безробіття, рівня життя людей, бюджетних надходжень.

Прогоріли тільки семеро 

Реалізація проєкту у трьох пілотних областях за три роки довела його ефективність і спроможність. Тож новим його можна назвати умовно. За словами начальника відділу організаційно-інформаційної роботи та архівної справи Львівського обласного центру зайнятості Ольги Нагірняк, у регіоні проєктом було охоплено 109 осіб з числа малозабезпечених та  внутрішньо переміщених осіб і 27 суб’єктів господарювання. 

Сума наданої їм на поворотній основі безвідсоткової фінансової допомоги становила майже 9 мільйонів гривень, зокрема 7,1 мільйона отримали колишні члени малозабезпечених сімей та переселенці, котрі виявили бажання відкрити власну справу, а 1,9 мільйона гривень — представники бізнесу, що мали намір розширити самостійне господарювання.

«Із числа залучених до проєкту осіб на сьогодні 83 припинили участь у зв’язку з виконанням договірних зобов’язань (76%), щодо семи учасників проєкту нині проводять заходи із проведення претензійно-позовної роботи у зв’язку з невиконанням ними договірних зобов’язань (особи, які закрили бізнес, призупинили діяльність та не сплачували податків). Решта продовжують участь у проєкті, оскільки триває дія укладених договорів», — додає вона.

Отже, фактично лише сімом учасникам проєкту не вдалося відкрити бізнес, а більшість таких родин продовжувала справи.

Є цікаві випадки у Сколівському районі, де, отримавши незначні кошти, родини поступово крок за кроком нарощували свої можливості та перетворили це на привабливі бізнеси. Наприклад, одна з родин відкрила піцерію. Інша, отримавши 60 тисяч гривень кредиту, вклала гроші в купівлю трактора та розпочала молочарний бізнес.

До речі, в Полтавському обласному центрі зайнятості «Урядовому кур’єру» зазначали, що майже всі малозабезпечені родини купували на наданий кредит різну техніку і потім поступово розгортали бізнесові справи.

Не всі такі бідні?

Чи є видимі недоліки проєкту? 

«Порядок не містить чітко виражених недоліків. Однак аналізуючи досвід людей, які взяли участь у програмі, варто зазначити, що не всі вони відповідали критеріям малозабезпеченої сім’ї: дехто з них уже провадив підприємницьку діяльність, проте вона не була належно зареєстрована, дехто мав стартовий капітал, інше майно», — зазначає Максим Тютюнников. 

Згідно із законодавством, малозабезпеченою вважається родина, яка з вагомих або не залежних від неї причин має середньомісячний сукупний дохід, нижчий від гарантованого прожиткового мінімуму для неї. 

«Тобто виходить, що під час ухвалення рішення про надання фінансової допомоги не завжди враховують справжній матеріальний стан особи та не завжди з’ясовують, чи відповідає вона ознакам малозабезпеченості», — додає експерт.  

Приміром, родина, яка, отримавши кредит, купила трактор, вже мала  господарство — овець, кіз тощо.

«Трактор для малозабезпечених сімей — це справді дуже великий подарунок, і він надає чималі можливості для розгортання бізнесу в сільській місцевості. Родина може мати господарство, худобу, а бути малозабезпеченою — тобто офіційно отримувати невелику зарплатню, соціальну допомогу від держави тощо. Загалом програма приваблива і дієва», — зазначає «Урядовому кур’єру» Ольга Піщуліна, провідний експерт соціальних і гендерних програм Центру ім. О. Разумкова. 

Максим Тютюнников, який високо оцінює проєкт, переконаний, що варто звернути увагу на розмір допомоги малозабезпеченим родинам на відкриття власної справи. 

«Сума до 100 тисяч гривень мізерна. Для початку та розвитку бізнесу потрібні значно більші кошти. Статистика показує, що підприємці на створення малого бізнесу здебільшого витрачають понад 5 тисяч доларів», — резюмує він.

Та хай там як, а учасники пілотного проєкту «Рука допомоги», з якими спілкувався автор матеріалу, схвально його оцінювали і раділи своїм успіхам, яких не було б без такої фінансової допомоги. 

Сподіваємося, що Порядок надання допомоги на здобуття економічної самостійності малозабезпеченої сім’ї працюватиме з нового року, відкриє ще більше можливостей для отримання кредитів на створення власної справи тим, хто цього потребує і має бізнесовий хист та працьовитість.