Відколи отримав у подарунок від родичів кавову машину, став ретельніше і уважніше ставитися до води, зокрема тієї, якою заправляю техніку. Мене попередили: осад водопровідної швидко зробить свою справу, тож краще купувати у пляшках, вона хоч і дорожча, однак проходить кілька рівнів очистки і значно якісніша. Це правда. Навіть за кілька місяців у чайнику не залишається осаду та й за смаком вона набагато м’якша і приємніша.
Та чи настачишся її? Більшості людей доводиться хоча б частково задовольнятися водою з крана, яка для пиття і використання в їжу не відповідає за низкою показників. Це підтвердили фахівці Держпродспоживслужби в Сумській області, які впродовж минулого року перевірили кілька десятків об’єктів централізованого водопостачання.
Результати очікувані: в кожних двох із трьох виявлено порушення санітарного законодавства, зокрема щодо недотримання лабораторного контролю за показниками безпеки та якості, невідповідності результатів досліджень вимогам ДСанПіН за мікробіологічними і санітарно-хімічними характеристиками тощо.
Які заходи впливу застосовано до порушників? Якщо коротко, то – вказати, запропонувати, попередити тощо. А 25 посадових осіб оштрафовано. Тобто реагування-покарання традиційні. І таке триває роками, десятиріччями.
Перший ворог — нітрати
Сумщина належить до небагатьох регіонів в Україні, де питну воду для централізованого питного постачання використовують з артезіанських свердловин.
Але щонайменше п’ята частина населення використовує воду з громадських або індивідуальних колодязів – як шахтових, так і трубчатих (у вигляді неглибоких свердловин). Саме вони небезпечні, бо майже кожен другий-третій не відповідає бактеріологічним, а 60-80 відсотків — хімічним показникам.
Але найголовніша проблема води – підвищений вміст нітратів, які провокують різноманітні захворювання як у дорослого населення, так і дітей. Як їх уникнути чи знешкодити? У сьогоднішніх умовах ніяк, і насамперед у сільських населених пунктах, де населення користується колодязями. Адже вони часто розташовані неподалік господарських будівель для тварин, місць складування органічних добрив, інших об’єктів, сусідство з якими суперечить санітарним нормам і правилам. І якщо їхній вміст в одному кубічному метрі не повинен перевищувати 50 мг, то в багатьох громадах він вищий у 5-10 і навіть 15 разів.
Як повідомляє Департамент житлово-комунального господарства та енергоефективності Сумської облдержадміністрації, загальна протяжність водопровідних мереж в регіоні становить 4119,6 кілометра, з них старими та аварійними вважаються 1099,4, або кожен четвертий кілометр.
Упродовж 2021 року на заходи з модернізації водопровідно-каналізаційного господарства з усіх джерел фінансування надано майже 27,4 мільйона гривень, за які реконструйовано, збудовано та капітально відремонтовано понад 36 кілометрів водогонів. Це дало можливість зменшити протяжність аварійних та дуже старих ділянок порівняно з 2018-м роком на 4,3 відсотка.
Найактивніше це роблять у Тростянецькій, Есманській, Роменській, Липоводолинській, Миколаївській селищній громадах. Там прокладено від 2,2 до 2,8 кілометра нових труб. А в Конотопі та Лебедині не відповідають вимогам більш як половина мереж, у Сумах, Путивлі, Тростянці від 40 до 47 відсотків.
Тож і виходить: доки міняють труби в одному місці, в іншому вони розсипаються.
Співпрацю пропонують бельгійці
Ситуація хоч і складна, однак не безнадійна. Як повідомив свого часу голова Сумської обласної ради Віктор Федорченко, область отримала пропозицію в межах концепції загальноукраїнської цільової програми «Питна вода України», ініційованої Президентом Володимиром Зеленським, від однієї із відомих бельгійських компаній, а саме — BOSAQ.
Зарубіжні фахівці пропонують Сумщині долучитися до проєкту, який передбачає забезпечення якісною питною водою населених пунктів, де вона особливо проблемна. Як, наприклад, в Охтирському районі. Там роками видобувають нафту і газ, через що водна ситуація не витримує критики.
Бельгійці пропонують облаштувати своєрідний кіоск з якісною питною водою, використовуючи для цього річкову, дощову, водопровідну чи якусь іншу воду, яку очищатимуть до високих стандартів. Проєкт береться фінансувати тамтешнє федеральне агентство з фінансів і експорту Finexpo, а саме: надає 10 мільйонів євро на 37 років з відстрочкою на 17 під нульову процентну ставку річних.
Термін окупності, враховуючи щорічні внески, більш як 20 років, а на одержані кошти можна встановити від 35 до 70 кіосків і забезпечити якісною водою до 700 тисяч земляків. За попередніми розрахунками, така вода коштуватиме дешевше, ніж зараз продають у пляшках чи бутлях.
Пропозиція варта уваги, адже зараз Рада національної безпеки та оборони країни запроваджує публічний моніторинг якості води, а кожна ОТГ контролюватиме її на своїх територіях.
Цілком імовірно, що Сумщина, можливо, й інші регіони країни отримають шанс розімкнути проблемне водяне коло, одержавши один із рятівних кругів.
Нові резерви
Як свого часу повідомив міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов, у державному бюджеті, ухваленому на нинішній рік Верховною Радою, на реалізацію програми «Питна вода» передбачено мільярд гривень. Звісно, що повномасштабна війна внесла свої корективи до планів, однак Україна вправі розраховувати на суттєве розв’язання означеного питання, оскільки це вже стало глобальною проблемою.
Нещодавно на Сумщині ухвалено Стратегію відновлення та розвитку економіки області на 2022 – 2024 роки, в якій з-поміж інших питань значної уваги надано водогінно-каналізаційному господарству. Планують будівництво, реконструкцію, ремонт водозабірних, очисних споруд, водовідведення, доочищення води, застосування сучасних технологій тощо.
Зараз третина водопровідних мереж аварійні і старезні, майже така сама ситуація з каналізаційними мережами, а втрати питної води сягають 25 відсотків. Зокрема, нещодавно працівники КП «Тростянецькомунсервіс» після завданої шкоди російськими агресорами відновили за кошти міського бюджету водонапірну вежу в селі Буймер, яка забезпечує водою понад 200 місцевих селян. Зараз об’єкт знову слугує буймерівцям.
Утім, це лише штрихи до загальної водно-ремонтної картини. Область активно вишукує нові резерви, аби докорінно змінити ситуацію в одній із провідних галузей народного господарства.