ІНІЦІАТИВА
У Сумах учнівська молодь оголосила власний варіант ліквідації безграмотності серед дорослих
З-поміж сотень уроків, одержаних за шкільною партою, один запам’ятався особливо. Вчителька української мови і літератури Марія Тимофіївна (світлої пам’яті!), яка щойно перевірила учнівські диктанти, перед усім класом розмахувала безграмотним писанням нашого однокласника, розпікаючи його на всі заставки. Коли вичерпала критичні аргументи, сказала: «Якщо ти й надалі писатимеш слово «село» через «и», на все життя залишишся дрімучим неуком — навіть якщо й купиш за сало інститутський диплом».
«Село» і «сало» — не випадково співзвучні слова, але суть не в їхній схожості. Ота грізна засторога вчительки подіяла на багатьох. З мого класу всі як один запам’ятали написання слова, з якого починалася наша маленька батьківщина. Втім, не тільки його одного — з предмета «українська мова» переважна більшість з нас мала добрі й відмінні оцінки.
Але, як з’ясувалося через кілька десятиріч, пошесть безграмотності не тільки не зникла, а й набула загрозливих масштабів. Про мовні правила дорослі почали масово забувати, взявши за правило інші критерії — писати, як на душу ляже. А лягає так, що стає явно не по собі.
Якщо мова — на духовних милицях
У мовному відношенні Суми — не виняток. Досить пройти кількома вулицями чи проспектами, уважно вчитатися в рекламні заклики, написи-оголошення, як одразу наловиш кілька лантухів мовних недоглядів і помилок різного штибу.
Ось, приміром, магазини пропонують продукцію «відчизняних виробників» і «зклеюючий папір», дитячий садок став дитячім, ательє перетворилося на «ателье», вихідний — на неділлю. Вражають і косметологічні послуги — художній «роспис» нігтів і корекція «бров»; співачка досвітніх вогнів стала Лесею Украінкою, вулиця Нижньосироватська прибрала назву Нижне Сіроватська, а Іллінська одержала аж чотири варіанти написання, два з яких мають по дві помилки. Та своєрідною вершиною стала криклива реклама «самі низькі ціни», про які щодня кілька разів нагадують на одному з місцевих телеканалів. Куди вже тим «французським натяжним потолкам», до яких ще треба «рости і рости».
Доходить до курйозних ситуацій. Як розповіла знайома вчителька, її донька-п’ятикласниця ледь не зі сльозами на очах доводила, що слово «святковий» пишеться через апостроф — саме так, як на вітринах весільних салонів. І подібних перлів — хоч відбавляй. Іншими словами, на таке мовне нехлюйство тривалий час ніхто не звертав уваги — мовляв, це ж не впливає на добробут людей і зростання економічних показників. А те, що подібні покручі, неначе іржа, роз’їдають загальну духовну складову суспільства, залишалося на задвірках.
Хто до слова не байдужий
Утім, до певного часу. За ініціативи заступника міського голови Сергія Панченка, групи вчителів та працівників міського відділу освіти, серед яких Анна Коршунова, Вікторія Закорко, Світлана Шульчевська та інші (всі вони входять до складу міської комісії з питань контролю за дотриманням і впровадженням української мови в Сумах), наприкінці минулого року було оголошено про початок своєрідного духовного проекту, завдання якого — вичистити і прибрати все мовне сміття. І не тільки на білбордах чи магазинних вивісках, а й у місцевій пресі, на радіо, телебаченні — скрізь, де словесний пирій виснажує і гнітить поле рідної мови. Звісно, подібну роботу аж ніяк не вдалося привести до юридичних рамок (кожен пише і говорить, як уміє і вважає за потрібне), а ось з точки зору моралі і загальної культури — тут зрушення незаперечні.
Як розповіла вчителька Анна Коршунова (до речі, автор низки цікавих художніх книжок для дітей, збірки ліричних поезій), проект викликав неабияке зацікавлення серед самих школярів. До участі в конкурсі долучилися команди 22 шкіл міста, до складу яких увійшли 140 учнів 3—11 класів. Особливо активно відгукнулися хлопці та дівчата 7-ї та 12-ї загальноосвітніх шкіл — на базі останньої підсумовували перші результати. Рамки конкурсу виявилися завузькими — елементами мовного прибирання стали численні опитування перехожих, свято орфографії, ярмарок помилок, постановка спектаклю за казкою «Пригоди в країні помилок», обговорення робіт «Нове життя нового прагне слова», «Чому ж цвірінькаємо, якщо мова — солов’їна?», «Мовне сміття навколо нас» тощо. Школярі навіть склали міську мапу помилок, що найбільш характерні для тієї чи тієї частини обласного центру.
Показово, що переможцем стала команда загальноосвітньої школи №30 з… російською мовою викладання (!). Тутешні дітлахи обробили величезний масив текстів різного гатунку, виявивши сотні орфографічних, пунктуаційних, лексичних, стилістичних, граматичних та інших помилок. До цього сміттєвого врожаю додалися результати роботи учнів з 27, 20, 4 та інших шкіл, які були серед переможців. Усе це добро розмістили на спеціально створеній сторінці міського сайту «Правильно говоримо і пишемо». До кожного помилкового подано правильний варіант написання. Таким чином кожен, хто сумнівається в грамотності, може на практиці скористатися кваліфікованими порадами.
Проект не залишився поза увагою тих, заради кого його й розпочали. На підбиття підсумків завітав представник однієї рекламної компанії і вручив подарунки переможцям, подякував за надану практичну допомогу. Водночас було укладено своєрідну угоду про мовну співпрацю — відтепер за потреби кваліфіковані консультації охочим надаватимуть учителі й учні, які найкраще знають рідну мову.
Здавалося б, чому перед тим, як продукувати, приміром, «самі низькі ціни», та й не звернутися до мовників-професіоналів у школах, вишах, зрештою — до місцевих письменників, які неодмінно б відредагували рекламні чи інші тексти? Навіть телефоном можна впіймати ті дурниці, що, як самосій, розмножуються в місті.
Схоже, що в Сумах покладено початок корисній і розумній справі, завдяки якій місто матиме не тільки чисті клумби, а й доглянуті мовні квітники.