Стрімке зростання цін, спричинене російським вторгненням в Україну та енергетичним шантажем кремля, в ЄС намагаються вирішити останні вісім місяців, прагнучи захистити своїх громадян та підприємства. Проте столиці не можуть дійти згоди щодо принципових питань: встановлення стелі цін на газ і створення централізованого механізму закупівлі енергоносіїв. Переговори з приводу цього тривали до пізньої ночі і врешті-решт завершилися угодою, яку оголосили журналістам очільниця Єврокомісії  Урсула фон дер Ляєн та президент Європейської ради Шарль Мішель.

Про стелю цін не домовилися

«На тлі використання росією енергії як зброї ЄС залишиться об’єднаним у прагненні захистити своїх громадян та бізнес і в терміновому порядку вживатиме необхідних заходів», — ідеться в заяві, яку оприлюднила пресслужба Європейської ради. Лідери країн закликали Раду ЄС і Єврокомісію терміново представити конкретні рішення щодо додаткових заходів для приборкання енергетичної кризи.

Серед них — пропозиція закуповувати 15% загальних потреб у наповненні газових сховищ у межах сукупного попиту відповідно до національних потреб кожної країни і спрощення дозвільних процедур для швидкого запровадження відновлюваних джерел енергії та відповідних мереж, зокрема за допомогою надзвичайних заходів. Проте учасникам саміту так і не вдалося домовитися про стелю цін на газ у ЄС. Частина країн, наприклад Бельгія та Франція, пропонували встановити стелю на газ, який європейські компанії закуповують на світовому ринку. Інша група, до якої входять Німеччина та Угорщина, взагалі ставляться до цієї ідеї скептично, побоюючись, що імпортери просто відмовляться продавати газ за штучно обмеженою ціною.

Президент Франції Еммануель Макрон розповів журналістам, що напружено працював із канцлером Німеччини Олафом Шольцом, щоб досягти прориву у врегулюванні конфлікту. Німецький лідер зазначив, що суперечки тривають суто навколо методів, а бажаний результат єдиний для всіх. «Ціни на газ, нафту, вугілля, електрику мають знизитися, і досягнення цієї мети потребує спільних зусиль усіх нас у Європі», — заявив німецький лідер.

Столиці домовилися продовжувати роботу над механізмом стримування зростання цін на енергоносії.  Для цього наступного тижня зустрінуться міністри енергетики країн Євросоюзу.

Новий пакет санкцій проти кремля

У  перший день саміту до його учасників через відеозв’язок звернувся Президент України Володимир Зеленський. «Поінформував колег про нові терористичні атаки росії й наші потреби, щоб захиститися від цієї форми терору, спрямованого проти енергосистеми», — цитує Президента пресслужба ОПУ.

За словами глави держави, росія намагалася шантажувати Європу газом і нафтою, організовує диверсії на підводних газогонах і критично важливих кабелях у Європі, намагалась і намагається заморозити людей, натомість лише втратила свою вагу на європейському енергетичному ринку, і «до неї ставитимуться як до найбільш відмороженого міжнародного злочинця. Це залишиться з москвою дуже надовго й після цього російського керівника», — заявив Володимир Зеленський.

Другого дня саміту лідери ЄС обговорили перебіг подій, пов’язаних з російською агресією проти України. Головним питанням була допомога Україні, зокрема у подоланні складної ситуації з енергопостачанням, яка спричинена варварськими обстрілами цивільної інфраструктури України російською окупаційною армією.

Хоч черговий санкційний пакет проти росії було ухвалено два тижні тому, ракетні атаки та напади дронів на мирні міста та села України змусили ЄС почати працювати над новими обмежувальними заходами. Чотири країни ЄС — Польща, Латвія, Литва та Естонія, яких за підтримку України і чітку антиросійську позицію європейські ЗМІ охрестили східноєвропейськими яструбами, розробили новий перелік санкцій проти росіян. Серед них обмеження на технології та ядерну енергетику. Запропоновано знову розглянути заборону на імпорт російських діамантів, яку під час обговорення восьмого пакета санкцій заблокувала Бельгія.

Запропоновані чотирма країнами заходи містять заборону на експорт до росії всіх безпілотників, зокрема найдешевших цивільних, оскільки безпілотники навіть найпростішої конструкції можна  використати на полі бою.

Варшава, Вільнюс, Рига і  Таллінн пропонують ввести ембарго на скраплений газ, маркетингові послуги та дослідження ринку, заборону на продаж нерухомості російським компаніям і громадянам, а також обмежувальні заходи проти білорусі, щоб вона не стала транзитним пунктом для товарів, заборонених до експорту в росію.

Проте у Брюсселі визнають, що ймовірність ухвалення дев’ятого пакета санкцій не зовсім перспективна найближчим часом. Як відомо, один із впертих опонентів санкцій проти росії — прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який не відкрито виступає проти санкційної політики щодо москви. І хоч у Брюсселі вже не приховують  роздратування поведінкою  Орбана, крім Угорщини, в ЄС є й інші країни, які не хочуть подальшого введення антиросійських санкцій. Але як сказав у розмові з «УК» високопоставлений європейський дипломат, у нинішній ситуації позиція сторін постійно змінюється, тому цілком імовірно, що нові санкції проти кремля буде введено швидше, ніж може здаватися.