«Війна обов’язково закінчиться нашою перемогою. Інакше не буде», — переконаний секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій ДАНІЛОВ. В інтерв’ю Укрінформу він розповів про боротьбу України з російською федерацією, участь у війні російських агентів та представників Української православної церкви московського патріархату, часткову зміну планів росії щодо державного перевороту в Молдові, роботу над новою редакцією Стратегії деокупації Автономної Республіки Крим, а також оцінив заяви президента російської федерації володимира путіна щодо ймовірного розміщення ядерної зброї на території республіки білорусь.
— Днями ви оприлюднили 12 кроків деокупації Криму й анонсували нову редакцію Стратегії деокупації Криму. На якому етапі напрацювання цей документ? Коли його можуть презентувати?
— Розставимо юридичні акценти. Передусім у нас є Стратегія деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, ухвалена рішенням Ради національної безпеки і оборони в 2021 році. Цей документ напрацьовано з урахуванням подій до 23 лютого 2022-го.
Зрозуміло, що після 24 лютого 2022 року змінилося дуже багато. До нас звернулося Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, а ми звернулися до всіх компетентних органів влади і громадських експертних центрів із проханням надати пропозиції щодо питання оновлення стратегії. Збираємо думки, які зміни внести до стратегії, затвердженої в березні 2021 року. Рішення ухвалюватимуть голосуванням на засіданні РНБО, потім стратегію має затвердити указом Президент України.
12 пунктів, які я оприлюднив у фейсбуці, — мої попередні міркування про нагальні питання деокупації Криму. Це поки що не юридичний документ.
— Який шлях деокупації півострова вважаєте найбільш реальним: військовий чи дипломатичний?
— Є розуміння, що цей шлях може бути і військовим, і дипломатичним. Усе залежить від поведінки країни-терориста, яка захопила частину української території.
Звичайно, нам дуже імпонує дипломатичний шлях, щоб уникнути жертв і трагедій через убивства людей. Це у пріоритеті. Однак якщо не працює дипломатичний шлях, якщо країна-терорист не хоче добровільно залишати Україну, ми маємо право розробляти власне бачення подальшого способу визволення своєї території.
— А яким способом має відбуватися деокупація окремих районів Донецької та Луганської областей разом з їхніми обласними центрами?
— Там нині триває гаряча фаза війни. Якщо у Криму поки ще не починалася, то на території Донецької і Луганської областей триває гаряча фаза визволення.
— Тобто для повноцінної деокупації Донеччини та Луганщини немає потреби застосовувати дипломатичні механізми?
— А як ви уявляєте з такою інтенсивністю ведення війни застосовувати дипломатію?
— У майбутній часовій перспективі?
— Якщо хтось хоче політичного вбивства нашого Президента, він може це запропонувати. Завдання з ліквідації Володимира Зеленського російська федерація не зняла з порядку денного. У них не вийшло фізичної ліквідації глави Української держави, тому нині вони намагатимуться займатися політичною ліквідацією.
Дуже багато процесів, які відбуваються на території України, треба уважно аналізувати через цю позицію. росія прагне політичної ліквідації нашого Президента, тому що він усьому світові показав і довів, що лідер нації, лідер країни. росіян це не влаштовує. Володимир Зеленський демонструє незрівнянну людяність, порядність і багато інших чеснот, а президент рф — бункерний терорист №1 у світі. Уявіть, як їх це дратує.
— А від фізичної ліквідації Володимира Зеленського росія остаточно відмовилася?
— Торік наприкінці лютого — на початку березня був гарячий період. Тепер цього не спостерігаємо, але загроза для Президента існує завжди. Тому відповідні інституції все це опрацьовують у відповідний спосіб.
— Сили оборони України щодня ліквідовують сотні російських загарбників. Число вбитих військових рф становить уже понад 176 тисяч (на 5 квітня). А скільки нині воюють на території Української держави?
— На жаль, їх більше, ніж нам хотілося б. Вони повзуть як таргани. Їх відправляють з усіх міст росії. Нині переважно утилізовують тих, хто був за ґратами. Також триває утилізація уродженців колонізованих росією територій — тувинців, якутів, бурятів, інших окупованих народів. Дуже мало, майже немає представників москви, санкт-петербурга. Їх не відправляють на фронт, тому що хвилюються про можливість внутрішнього заколоту.
— Можемо говорити про орієнтовну кількість російських військових, які нині воюють на території України?
— Ми знаємо точні цифри, але не можу їх назвати.
— Тривалий час найзапекліші бої точаться на Донеччині та Луганщині. Бахмут, Авдіївка, Мар’їнка, Білогорівка… Яка там ситуація?
— Ситуація на фронті завжди складна. Часів, щоб на фронті не було складно, не існує. Це фронт. Це війна. На превеликий жаль, там щодня гинуть люди. Це наслідки цієї війни. Важка ситуація не тільки в тих населених пунктах, які ви назвали. Ми перебуваємо у стані війни з російською федерацією. На війні завжди важко, тому що загибель кожної людини — завжди трагедія для всієї країни, родини, в якій хтось загинув.
— Напередодні нашої розмови з’явилося багато повідомлень про ймовірне часткове захоплення бойовиками пвк «вагнер» міста Бахмут, зокрема будівлі міської адміністрації. Ця інформація не відповідає дійсності?
— Бахмут — це районний центр. На частині території перебувають наші, на частині — війська окупантів. Заява пригожина, що вони захопили якийсь центр, не відповідає дійсності.
У той час, коли ми спілкуємося, в Бахмуті тривають бої. Ми тримаємо Бахмут, бо це наша земля. Якщо почнемо все здавати, докотимося до кордонів на заході України. Наш обов’язок — боронити країну. Наші військові визначають стратегію і тактику визволення та оборони тих чи тих населених пунктів.
— Щодо інших напрямків ведення бойових дій…
— Немає значення, про який напрямок ми з вами говоритимемо. Ми відстежуємо ситуацію щодо всіх ворожих військ на різних напрямках. Якщо десь з’являються певні підрозділи терористичних угруповань російської федерації, наші військові обов’язково отримують інформацію і з даних української розвідки, і з даних партнерів, і з даних інших джерел. Після цього ухвалюють рішення.
Війна триває на всій території нашої країни. У нас не існує територій, вільних від війни. Ворог підступний. Ворог не бере до уваги жодного нормативного акта міжнародного рівня. Попри те що росія зараз головує в Раді Безпеки ООН, що саме по собі є повним і абсолютним абсурдом. Загалом світ перейшов у театр абсурду. Країна-терорист, яка вбиває дітей, — член Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй і ще й головує там…
На превеликий жаль, ніхто не застрахований від наслідків цієї війни. Вони ж руйнують цивільну інфраструктуру, можуть спрямовувати свої бомби, снаряди на будь-який населений пункт. Вони піднімають у повітря літаки, які відправляють на велику відстань ракети. Раніше це було частіше. Тепер менше, але все одно ми з вами ні від чого не застраховані.
Наші військові фіксують усе. Розвідка фіксує все. Військові ухвалюють рішення відповідно до тих обставин, які є, — сьогодні на сьогодні. Мені складно сказати, що буде завтра. Можу сказати, що було вчора, що було сьогодні.
Якщо ворог ухвалюватиме ті чи інші рішення, нам обов’язково про це буде відомо, бо працюють наша розвідка, інші підрозділи, які дістають інформацію, передають її військовим. Військові ухвалюють відповідні рішення, щоб абсолютна більшість громадян почувалися в безпеці. Але з урахування війни ми не можемо гарантувати безпеку на 100%. Для нас це складне завдання.
— Як ви оцінюєте заяви президента рф володимира путіна про розміщення тактичної ядерної зброї на території республіки білорусь?
— Це шантаж Європи, країн НАТО. Є певні міжнародні зобов’язання. Якщо росія повністю виходить з усіх міжнародних зобов’язань, світ має зовсім по-іншому реагувати на такі дії.
Переміщення ядерної зброї на територію іншої країни — це неприпустимо з точки зору міжнародного права, міжнародного процесу. Звісно, росія вважає, що в неї внутрішнє право. У них навіть ухвалено закон про те, що внутрішнє право превалює над міжнародним. Але ж ми не бачимо адекватної реакції світової спільноти на це. Коли масово вбивають людей, реакція має бути миттєвою.
— У лютому активно поширювали інформацію про плани росії здійснити державний переворот у Молдові. Нині навколо цієї теми інформаційна тиша. Невже рф відмовилася від своїх намірів?
— Завдяки українській розвідці це набуло розголосу. росія частково змінила плани. Однак ми більш ніж упевнені, що остаточно вони своїх планів не змінять. У Молдові спостерігається така сама загарбницька політика, як і в Україні. Але там так звана спроба тихої окупації, а в нас спроба окупації з використанням зброї. Варто розуміти, що рф — це імперська країна, яка хоче захоплювати, захоплювати і захоплювати.
— Якщо переворот у Молдові все-таки станеться, як це вплине на російсько-українську війну?
— По-перше, дуже хочу, щоб цього не сталося. По-друге, світові потрібно реагувати на російські заколоти, які постійно відбуваються на тих чи інших територіях. У цих експериментах рф треба ставити крапку. Якби світ реагував вчасно, ми би б зараз не були у стані війни.
— Паралельно з боротьбою із зовнішнім ворогом необхідно боротися із внутрішнім. На жаль, одна з найбільших ворожих мереж в Україні приховувалася за релігією. упц мп за період повномасштабної війни остаточно довела, що працює на росію. Як Україні боротися із цією релігійною структурою?
— росія впливала на Україну не тільки через релігійні організації, а й через агентурну мережу, яка, на жаль, і надалі здійснює вплив на нашу державу. Служба безпеки України бореться із цим, контррозвідка займається виявленням людей, які допомагають російській федерації.
Щодо московської церкви хочу зробити розподіл на дві частини. У нас до релігії немає жодних претензій. Людина може вірити в Бога, Аллаха, кого вважає за потрібне. У нас є претензії до установи, яка не зареєстрована у відповідний до українського законодавства спосіб. Ви хочете ходити молитися? Ідіть і моліться. Але інституції, які не зареєстровані у відповідний спосіб на території України, не можуть тут працювати. Окрім того, в цій інституції було дуже багато представників так званої розвідувальної спільноти російської федерації. Частину з них ми вже поміняли на наших бранців. Це факти, які українська спільнота має знати.
Щодо права власності на релігійні об’єкти. У вас є власність? Можете розпоряджатися нею. А держава має право розпоряджатися своєю власністю так, як вважає за необхідне. Наприклад, Києво-Печерська лавра — заповідник. Він підпорядкований відповідній державній інституції. Якщо якийсь піп вирішив, що це його приватна власність, це зовсім не так.
— Остаточна заборона діяльності упц мп в Україні можлива? Як варіант на підставі рішення РНБО та відповідного указу Президента.
— Є законодавство України. Якщо ви організація, маєте відповідати нашим законам, мати відповідну реєстрацію. Якщо нормативно-правові документи вашої організації не відповідають законам України, тут не треба ні рішень РНБО, ні указів Президента. Організація поза законом. Перереєструйтеся, якщо вас перереєструють, а потім здійснюйте свою діяльність. Якщо ви маєте прямий стосунок до москви, гундяєва, тих людей, які закликають убивати наших громадян, із ними співпрацюєте… І якщо вони раніше заперечували цей факт, то нині реакція московських попів і всієї тієї московської черноти свідчить про те, що упц мп — представники москви.
— Останні кілька місяців спостерігаємо, що росія використовує значно менше ракет і дронів під час масованих обстрілів території України. Це свідчить про те, що ресурси агресора істотно зменшилися?
— Ми відстежуємо кількість ракет, які є на території російської федерації. Вона справді знизилася до максимально критичного рівня. Але це не означає, що загрози немає. Будь-яке влучання ракети, внаслідок якого загинули наші громадяни, зруйновано інфраструктуру, — трагедія.
— росія має змогу нарощувати ці ресурси?
— У тій кількості, в якій хотіла б, ні.
— Які країни надають рф військову допомогу?
— Зараз доведемо, що дрони росія отримує від ірану. Вони співпрацюють і не приховують цього. У нас немає фактів щодо інших країн.
— Загалом яка в рф ситуація з економічними та військовими спроможностями? На скільки їй вистачить ресурсів для ведення агресивної війни проти України?
— Складно сказати. Не думаю, що ви зможете знайти відповідь на це запитання.
— Яким бачите закінчення російсько-української війни? Якою після цього буде геополітична карта світу?
— Війна обов’язково закінчиться нашою перемогою. Інакше не буде. Після війни будуть нові союзи. Триває підготовка до створення таких союзів. Світ буде зовсім іншим. Світ почав змінюватися ще від початку пандемії COVID-19. Уже тоді він став іншим. А після цієї війни стане зовсім іншим. Буде зовсім інше життя. Того життя, яке було до 24 лютого 2022 року, вже не буде.
Ангеліна СТРАШКУЛИЧ,
Укрінформ