Президент Української асоціації
районних та обласних рад,
голова Харківської облради
Сергій ЧЕРНОВ
Віддавна нашу націю небезпідставно критикують за те, що, образно кажучи, ми «повільно запрягаємо». Тобто довго роздумуємо, відкладаємо і вагаємося, розпочинаючи ту чи ту важливу справу. Не виняток і реформа місцевого самоврядування, очікування якої майже на два десятиліття безнадійно затягнулося в часі й чимось нагадує зал великого аеропорту в негоду: всі вдягнені, з валізами в руках, а до літака ніхто не запрошує.
Після оприлюднення цьогорічного Національного плану дій щодо реформування найважливіших сфер нашого суспільства знову зажевріла надія, що зміни не за горами: уряд уже підготував проект указу щодо концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади і подав його на підпис Президентові нашої держави. Тобто з дня на день країна очікує «зеленого світла» своїм планам і омріяним змінам. Чи вдасться нам скласти тест на демократію європейського штибу? Про це — в інтерв’ю з одним із найпалкіших прихильників реформи Сергієм ЧЕРНОВИМ.
— Сергію Івановичу, невтаємничених і досі лякає слово субсидіарність. Про що йдеться?
— Розповідають, що багато хто в нас до 2000 року вживав цей термін, лише коли йшлося про фінансову самостійність місцевих рад. Згодом колеги з Ради Європи докладніше розтлумачили нам, що, відповідно до Європейської хартії місцевого самоврядування, цього, без перебільшення, видатного документа євроспільноти, субсидіарність — це не лише наявність у територіальної громади матеріальних і фінансових засобів, достатніх для здійснення самоврядних завдань та функцій, а й відповідні законодавчі повноваження, якими центр ділиться з територіальною владою.
Про таку повноцінну субсидіарність як мету децентралізації допоки нам доводилося лише мріяти.
— Не один раз від вас доводилося чути: «Цю реформу слід було починати на самому початку незалежного українського державотворення, ще два десятиріччя тому». Чим аргументуєте?
— Здається, це вже розуміє кожна не байдужа до долі країни людина, яка бодай раз побувала за кордоном: нинішнє централізоване управління більш притаманне адміністративно-командній системі радянського зразка, ніж європейській демократичній моделі, до якої всі ми прагнемо.
Низка задавнених гострих проблем істотно гальмує регіональний розвиток, створює диспропорції в розвитку різних територій. З-поміж них — обмеженість повноважень самоврядування, брак коштів на виконання делегованих державою та власних повноважень, конкуренція компетенцій представницької та виконавчої влад.
Так, вирішення більш-менш важливого питання обласного чи районного рівня зазвичай потребує тривалого офіційного листування, а то й відрядження до столиці, тобто порушується згаданий вище принцип субсидіарності. Саме він є основоположним для сучасного європейського регіонального управління і стверджує: проблеми мають розв’язуватися на найбільш віддаленому від центру рівні, де їхнє розв’язання максимально ефективне.
— Президент Віктор Янукович під час Міжнародних муніципальних слухань у Києві в листопаді 2011 року наголосив, що основою реформування стане розширення прав територіальних громад, децентралізація влади та нова якість адміністративних послуг громадянам незалежно від місця їхнього проживання. Чи буде відображено це в концепції очікуваної реформи?
— Так. У її проекті за мету визначено формування не формального, як це великою мірою є нині, а ефективного місцевого самоврядування і сучасної територіальної організації влади. Оновлена влада передусім забезпечуватиме надання громадянам якісних і доступних послуг, а також максимально залучатиме громадськість до прийняття управлінських рішень, тобто безпосередньо сприятиме розвитку так званої демократії участі.
Передбачено, що реформування проходитиме у два етапи. На першому (2013—2015 рр.) буде створено відповідне правове поле для впровадження механізмів демократії участі, закладено законодавчу основу для реалізації права територіальних громад на добровільне об’єднання. Затим потрібно уніфікувати і стандартизувати адміністративні та соціальні послуги, що їх надають громадянам органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади, забезпечити доступність цих послуг та належне фінансове забезпечення.
На другому етапі (2015—2020 рр.) передбачається законодавчо врегулювати систему адміністративно-територіального устрою, завершити формування законодавчої бази для діяльності органів місцевого самоврядування і структур виконавчої влади на новій територіальній основі, з визначенням повноважень та їхнього ресурсного забезпечення.
Крім того, передбачається створити конституційне підгрунтя утворення виконавчих органів обласних та районних рад і чіткого розподілу повноважень між ними та відповідними місцевими адміністраціями.
Депутати Тишківської сільради, що на Харківщині, з-поміж невідкладних проблем визначили організацію дитячого дозвілля: малечі в селі дедалі більшає. Фото надане прес-службою Харківської облради
— Окреслені вище завдання реформи спираються на пропозиції практиків та експертів чи народилися безпосередньо в кабінетах центральної влади?
— Зрозуміло, реформування такої важливої частини державного механізму, як регіональне управління, потребує комплексного всебічного підходу до справи. Тому за дорученням Президента до підготовки проекту Концепції реформування місцевого самоврядування, окрім відповідних центральних органів виконавчої влади (Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ, Державного фонду сприяння місцевому самоврядуванню в Україні тощо), було залучено широкий загал вчених, практиків, вітчизняних та закордонних експертів.
Зокрема з Української асоціації районних та обласних рад, наших колег з Асоціації міст України, Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад тощо. Позитивний висновок щодо нього зробили і представники Європейської комісії за демократію через право (Венеціанської комісії).
Торік навесні документ схвалила Координаційна рада з питань розвитку громадянського суспільства, а в презентованому експертному висновку Ради Європи зазначено, що він загалом відповідає Європейській хартії місцевого самоврядування і відповідним рекомендаціям РЄ.
Торік у вересні на засіданні Конституційної Асамблеї відбулася презентація проекту Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні. Тобто можна говорити про широкопланову велику колективну роботу над цим документом.
— А чи зрозуміє проблематику реформування вітчизняне суспільство, чи готове воно до тимчасових труднощів, які зазвичай супроводжують істотні зміни у будь-якій сфері життя?
— Це чи не найскладніше проблема, яка потребує найпильнішої уваги реформаторів. Саме несприйняття новацій часто ставало на заваді їх реалізації, зокрема і в нашій країні. Тож інформаційна робота з людьми, роз’яснення сутності перетворень, окреслення позитивних чинників, які вони принесуть кожній громаді й кожній родині, — невід’ємна складова успіху реформ, передусім реформи місцевого самоврядування.
Принагідно згадаємо невдалу спробу проведення адміністративної реформи 60-х років минулого століття у Франції, коли кардинальне об’єднання окремих департаментів у регіони, продиктоване потребами соціально-економічного розвитку, провалилося на референдумі 1969-го. Це, до речі, тоді істотно пришвидшило відставку президента Шарля де Голля.
На стадії реалізації польської реформи теж вистачало супротивників, однак переважна частина місцевих депутатів, війти, бурмістри, групи активістів підтримали нововведення. А коли нова система об’єднаних громад — гмін почала приносити позитивні результати, реформа згуртувала довкола себе і громадян, і політиків, і бізнес. Сьогодні Польща впевнено рухається шляхом децентралізації, демонструючи успішний зразок і для нас, і для інших країн так званої «молодої демократії».
Про увагу регіональної й місцевої влади до цього питання говорив глава нашої держави на засіданні Ради регіонів 21 березня 2013 року, порадивши нам іти до людей і чесно говорити з ними про заплановані зміни, пояснювати, що під лежачий камінь вода не тече, а змінити життя на краще можна своїми руками.
— Чи ймовірні у цій справі відцентрові процеси, які, за словами окремих аналітиків, навіть можуть загрожувати цілісності нашої держави?
— Залишмо центрові політику, тільки не протистояння «стінка на стінку», як це подекуди трапляється в парламенті, а конструктивну, державотворчу. Ту, яка утверджуватиме позитивний імідж України в світі, сприятиме залученню інвестицій у нашу економіку, зміцнюватиме духовність, розвиватиме культуру. Бо відомо і без соціологічних досліджень, що більшість українців у буденному житті щодень переймається не радикальними політичними ідеями чи галасливими лозунгами, які здебільшого роз’єднують вітчизняне суспільство і стриножують державний поступ.
Кожного з нас передусім цікавить злагоджена робота комунальних служб, нові робочі місця, відремонтовані дороги, чисте довкілля, належне водопостачання, вчасно завезені продукти до крамниць, обладнані сучасними комп’ютерами школи, ошатні дитячі садочки, ефективна робота медичних установ та інші життєві питання.
Тобто саме ті, якими повинна займатися місцева влада і на які в її бюджетах повинні бути передбачені належні матеріальні й фінансові ресурси. І ще обрані громадянами органи місцевого самоврядування повинні мати право вирішувати більшість питань місцевого життя самостійно, відповідно до закону, проте без потреби з приводу будь-якої дрібниці просити дозволу з Києва.
Водночас не зайве нагадати, що однією зі складових реформи є створення належних умов для демократії участі. І тут уже ніхто з місцевих очільників не зможе звалювати провину за прогалини в регіональному розвитку на підступи чи недогляд центральної влади, а нестиме повну відповідальність за свої дії.
Ірина НАГРЕБЕЦЬКА,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Сергій ЧЕРНОВ. Народився в серпні 1961 року у Краснограді на Харківщині. Має дві вищі освіти — інженера-механіка і магістра державного управління. Кандидат наук з державного управління. З 2010-го голова Харківської облради. У липні 2010 року обраний президентом Української асоціації районних та обласних рад. З лютого 2011-го — член національної делегації України в Конгресі місцевих та регіональних влад Ради Європи.