Хоч би яку тему і на якому рівні нині порушували — в публічних дебатах, з офіційної трибуни чи в приватних бесідах, — однаково думка кожного українця повертається до проблеми неоголошеної війни на сході країни, збереження територіальної цілісності і незалежності нашої держави.
Кожен патріот країни — житель Львова чи Одеси, Івано-Франківська чи Харкова — вболіває за долю України і бачить своїм найголовнішим завданням забезпечення перемоги в боротьбі з сепаратизмом та російським агресором, встановлення миру, задля чого віддає своє серце, руки, кошти для допомоги нашим військовикам в АТО, тому логічно має право на таку саму потрійну віддачу від держави та своїх обранців до рад усіх рівнів. Сьогоднішня наша бесіда з головою Харківської обласної ради Сергієм Черновим насамперед і буде спрямована на розв’язання депутатами нагальних проблем: допомоги області українським військовикам у зоні АТО, сприяння руху самооборони, підтримки переселенців з окупованого Криму й Донбасу, і перспектив економічного розвитку регіону, який неможливий без кардинального реформування практично в усіх сферах життя.
— Сергію Івановичу, нині харків’ян і всіх українців турбує питання готовності області до можливого вторгнення російської армії з боку Бєлгорода, про що наполегливо нагадують авторитетні експерти. Чи готова Харківщина протистояти агресору у разі реалізації такого сценарію?
— По-перше, хотів би сказати, що це справа не лише Харківської області, а й усієї держави, кожного її регіону, кожного громадянина, який проживає на території окремого села чи міста. Тому все, що в компетенції області, всі можливості, які у нас є, ми спрямовуємо на підвищення її обороноздатності. Було прийнято багато рішень, і, крім 10,5 мільйона гривень, які ми з обласного бюджету спрямували на дві програми — підвищення обороноздатності області і облаштування кордону між Україною та Російською Федерацією, — виділили ще 23,5 мільйона гривень на посилення військкоматів, управлінь внутрішніх справ і надзвичайних ситуацій тощо.
— Харківщина дуже багато допомагає переселенцям з Донбасу. Це великі затрати для області?
—Так, ми чимало робимо не лише для забезпечення харківського форпосту, а й для переселенців з Донбасу та Криму. У цьому році нам довелося із 43 обласних програм, які прийняли і затвердили на обласній раді, призупинити фінансування майже половини з них. Нині фінансуємо лише 26 програм. І то на рівні 40%, бо значна кількість коштів іде на медичне обслуговування, соціальний захист, створення умов у дошкільних закладах і в школах для переселенців. Нині, за офіційною статистикою, у Харківській області перебуває майже 120 тисяч людей, які вимушені були покинути свої домівки. А неофіційно, за оперативними даними, їх на території області перебуває близько 250 тисяч. Для їхнього забезпечення область з початку року виділила 70 мільйонів гривень.
За час перебування на Харківщині у сім’ях переселенців народилося вже понад 600 малюків. Близько 7,5 тисячі дітей дошкільного і шкільного віку розмістили в дитячих садочках і школах. Це додаткове навантаження на обласний бюджет становило приблизно понад 22 мільйони гривень. Є категорія людей, які самотні чи інваліди, їх також влаштували в пансіонати й інші заклади, де є можливість надавати їм допомогу. Чимало переселенців приїхало до нас з важкими захворюваннями, і в усі органи влади з різними заявами про допомогу звернулося близько 70 тисяч вимушено переміщених осіб, 30 тисяч офіційно стоять на обліку в закладах соціального захисту, понад 40 тисяч переселенців отримали медичну допомогу. Багато людей, що вимушено приїхали на Харківщину, отримують ліки, зокрема й такі, що мають дуже велику затратну частину. Це гемодіаліз, інсулін, хіміотерапія тощо. Тобто навантаження на область тепер велике, тому з багатьма міжнародними організаціями ми ведемо розмову про те, щоб залучити сюди допомогу. І за цю роботу я дуже вдячний волонтерським організаціям, які працюють на Харківщині, Товариству Червоного Хреста, які, не чекаючи ресурсів і можливостей держави чи влади, на рівні регіонів самостійно залучають кошти громадських, неурядових організацій, просто небайдужих людей і закривають ті ділянки роботи, які влада не охопила.
.jpg)
— А чи отримала Харківщина від держави допомогу на потреби переселенців у необхідному обсязі?
— Навантаження, яке з об’єктивних причин отримали нині Харківська, а також Дніпропетровська області, що розташовані найближче до зони конфлікту, тобто зони АТО, мають рівномірно взяти на себе всі регіони. І тут якраз дуже важлива координаційна роль держави. Бо у нас є межа міцності, зокрема й щодо бюджетних коштів. Тож якщо динаміка міграції переселенців зміниться й буде нарощуватися на території Харківської області, а ми не отримуватимемо допомогу, в першу чергу фінансову, то просто не зможемо створити належних умов для людей, які приїхали до нас, і не зможемо забезпечити їх усім необхідним. Та й не тільки їх. Постраждають і ті громадяни, які проживають на території Харківської області, постраждає в цілому й економіка. Тому ми поки що отримали перші рішення уряду, який відреагував на рішення сесії нашої обласної ради, про виділення 26,8 мільйона гривень якраз для закупівлі ліків для переселенців і для використання цих коштів у галузі охорони здоров’я. Тому такі рішення дуже потрібні, але на рівні держави їх ще недостатньо. Необхідно розробити національну програму з цих питань.
— Думається, апріорним буде твердження про те, що без міцної економіки регіону годі й говорити про високу обороноздатність. Сергію Івановичу, як тепер виконуєте бюджет області, які взагалі перспективи розвитку Харківщини в умовах економічної кризи, та ще й підсиленої нестихаючими бойовими діями в сусідніх областях?
— Депутатський корпус і виконавча влада Харківщини розуміли і розуміють: щоб створити умови і виділити кошти на якісь програми, необхідно в першу чергу виконувати бюджет. І ми з початку року (за десять місяців роботи) виконали обласний бюджет на 100,5%. Перевиконання становить 22 мільйони гривень. І в зведений бюджет ми також отримали коштів більше, ніж за відповідний період минулого року, на 19%. Це дуже важка праця підприємців, працівників сільського господарства, працівників промисловості, малого, середнього, великого бізнесу. Але на кінець року бачимо й тривожні тенденції спаду виробництва, особливо в промисловому секторі, який має достатню питому вагу в загальній кількості валового продукту, відповідно — і відрахувань у бюджет. Спад у виробництві промисловості за 10 місяців відповідно до аналогічного періоду минулого року становить десь 13%. Це пов’язано насамперед з тим, що у нас велика кількість промислових підприємств була зорієнтована на ринки Росії і країн колишнього СНД. Тепер кожен керівник розуміє, що необхідна переорієнтація, пошук нових ринків, але за одну мить це зробити неможливо, для цього треба постійно займатися і перепідготовкою кадрів, і сертифікацією продукції, яка відповідала б якості, вимогам і стандартам Європейського Союзу. Але не тільки Євросоюзу. Потрібно шукати ринки збуту по всьому світу, де ми можемо бути конкурентоздатними. А галузі, що можуть бути нині локомотивом у Харківській області, на думку експертів (зокрема й міжнародних) це — сільське господарство, ІТ-технології, енергетика і космічна галузь. Там є достатньо кваліфіковані кадри, сучасні технології, конкурентоздатна продукція і найголовніше — перспектива розвитку.
— Стартувала третя фаза проекту ЄС та ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду». Чи активно беруть участь у її реалізації громади міст та сіл Харківщини?
— Дуже активно. Ми ефективно відпрацювали першу і другу стадію цих проектів. Нині відбирають громади, які на конкурсних засадах подають свої проектні пропозиції. На третій — буде реалізовано по 4 проекти у 8 районах області, тобто усього 32 проекти. За програмою на це буде витрачено понад 80 тисяч євро. Це на сьогодні близько 1,8 мільйона гривень. Обов’язкова умова — це співфінансування з ініціативними групами громадських організацій, які пропонують реалізацію того чи іншого проекту й беруть в ньому участь на рівні 5% загальної вартості. Ми з обласного бюджету виділяємо щорічно на такі проекти 10% їхньої загальної вартості і, думаю, що всі проекти варті реалізації, і всі зацікавлені, щоб вони працювали.
— У контексті відповіді на попереднє запитання хотілося б дізнатися про ваше бачення перспектив впровадження реформи місцевого самоврядування, яка багато в чому змогла б розставити всі крапки над «і».
— Належу до тих людей, які разом зі своїми колегами роблять не першу спробу достукатися до керівництва держави, народних депутатів України і донести до них, що питання децентралізації влади, реформи місцевого самоврядування, територіальної організації влади —це стратегічні питання. Якраз від них залежить зміна в свідомості людей, зміна якості життя, про що свідчить досвід багатьох країн. Скажімо, в Польщі в першу чергу було проведено реформи з децентралізації влади і місцевого самоврядування, і ця країна жодного разу за часів фінансової кризи не спрацювала з від’ємним ВВП за рік. Вона щороку плюсує, не допускаючи спаду виробництва. Тут зменшено перепони держави для створення умов і розвитку підприємництва, звільнено ініціативу людей і територіальних громад, а значить, змінюється їхня свідомість і ставлення до всього, що навколо них відбувається. Отже, не варто винаходити велосипед, а треба рухатися вперед вже протореним шляхом.
— Нещодавно ви повернулися зі Страсбурга. Про що говорили з євродепутатами і з яким настроєм повернулися додому?
—Я брав участь у черговому пленарному засіданні Конгресу Ради Європи у складі делегації від України. Там розглядали резолюцію щодо ситуації в Україні, за яку, за винятком росіян та кількох представників Вірменії, проголосували одностайно. Я брав участь у її обговоренні і разом з колегами виступав, доносячи свою точку зору про об’єктивну ситуацію, що склалася в Україні і, насамперед, на рівні органів місцевого самоврядування. Бо саме вони тримають нині найважчий удар, який наніс конфлікт, що триває в Луганській і Донецькій областях. Хотів би зазначити, що європейці тепер з повагою ставляться до України, і всі вони хочуть бачити дуже велику за розміром і дуже велику за потенціалом майже з 46-мільйонним населенням країну квітучою і потужною. Всі хочуть, щоб Україна була островом стабільності, а не навпаки. Єдине зазначу: очікування дуже великі. Але якщо ми зволікатимемо з проведенням реформ, то від нас відвернуться. Я тут поставив би знак оклику і як керівник обласної ради і керівник асоціації органів місцевого самоврядування Харківської області і Всеукраїнської асоціації районних і обласних рад це добре розумію та звертаюся до всіх своїх колег, до політичної еліти з проханням — відійти від красивих гасел на політичних шоу, а взятися за важку й копітку та конкретну роботу над нормативними документами: їхньою розробкою і ухваленням. Бо іншого шляху, ніж реформи, у нас немає.
Світлана ГАЛАУР,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Сергій ЧЕРНОВ. Народився у 1961 році на Харківщині. Має дві вищі освіти — інженера-механіка і магістра державного управління. Доктор наук з державного управління. З 2010 року — голова Харківської обласної ради. З 2011-го — член національної делегації України в Конгресі місцевих та регіональних влад Ради Європи.