Не секрет, що на Донбасі і в усій Україні, на жаль, ще не сформовано культури ощадливого водокористування. Немає сучасних економних технологій, які дали б змогу зберегти колись багаті водні ресурси нашої країни. Більшість основних водокористувачів на своїх підприємствах не впроваджують дієвих заходів для економії води, а споживачі комунальних послуг не замислюються, що із кранів не завжди може текти вода, скільки захочеш.
Отже, збереження водних ресурсів особливо в час кліматичних змін, поліпшення екологічного стану вод можливе лише за умов консолідації зусиль тих, хто користується водою, й тих, хто дбає про її запаси. Це тільки частина важливих проблем, які ми обговорили під час спілкування з начальником Сіверсько-Донецького басейнового управління водних ресурсів Сергієм ТРОФАНЧУКОМ.
— Сергію Івановичу, останні кілька тижнів Сіверсько-Донецьке басейнове управління водних ресурсів, яке очолюєте, стало джерелом позитивних новин: у Слов’янську відкрили лабораторію моніторингу вод Східного регіону та ухвалили рішення про надання певних коштів на розчищення русел річок уже цього року. Розкажіть про це докладніше.
— Упровадження європейського моніторингу вод в Україні — пріоритетне завдання. Його етапом навесні 2020 року мало стати відкриття одного з чотирьох сучасних лабораторних центрів — оновленої сучасної лабораторії моніторингу вод Східного регіону в місті Слов’янськ. А доки урочистості відкладено до завершення карантину, запрошуємо всіх на віртуальну екскурсію в лабораторію на вебсайті управління: www.sdbuvr.gov.ua.
Запровадження нових стандартів моніторингу вод за європейськими вимогами в межах основних річкових басейнів України, районування яких було закріплено законодавчо у 2018 році, потребувало консолідації зусиль держави і залучення підтримки на місцях. За короткий час Сіверсько-Донецьке БУВР провело капітальний ремонт в основних і допоміжних приміщеннях лабораторії за кошти державного Фонду розвитку водного господарства, надані Держводагентством, для розміщення сучасних приладів з дотриманням вимог їх експлуатації та роботи персоналу.
Основні прилади — оптико-емісійний спектрометр з індуктивно зв’язаною плазмою та газовий хроматомасспектрометр, а також допоміжне обладнання, спеціальні лабораторні меблі, посуд та інше приладдя придбало Сіверсько-Донецьке БУВР за рахунок субвенції донецького обласного бюджету із державного.
Кошти з Донецького обласного фонду охорони навколишнього природного середовища дали змогу підвищити потенціал лабораторії для визначення хімічного стану масивів поверхневих вод у суббасейні Сіверського Дінця в межах Харківської, Донецької та Луганської областей, а також для здійснення нагляду за станом якості вод у системі регіонального моніторингу Донецької області для посилення контролю антропогенних впливів, зокрема з тимчасово окупованої території.
Лабораторія моніторингу вод Східного регіону в Слов’янську як одна з чотирьох провідних у системі Держводагентства вже з другого півріччя 2020 року забезпечуватиме виконання діагностичного моніторингу за збільшеним переліком показників у суббасейні Сіверського Дінця та суміжних річкових басейнах річок Приазов’я і Нижнього Дніпра.
З початку 2019 року саме в басейні Сіверського Дінця вперше серед річкових басейнів України було розпочато за новим законодавством та європейськими вимогами виконання діагностичного моніторингу в 34 точках на 25 масивах поверхневих вод із 699, які було виокремлено за типами у 2018 році.
З 1 липня 2020-го діагностичний моніторинг в басейні Сіверського Дінця здійснюватимуть у 65 пунктах моніторингу на 56 масивах з виконанням вимірювань на новому обладнанні, яке працює в тестовому режимі.
Попри карантин басейнове управління готує акредитацію лабораторії відповідно до європейських стандартів ISO 17025 для підтвердження достовірності результатів вимірювань.
Оновлена лабораторія моніторингу вод на сході України відтепер має значно розширені функціональні можливості для дослідження українських водойм за новими європейськими стандартами та моніторингу реальних загроз і потенційних ризиків у сфері екологічної безпеки вод на сході України.
— А як щодо надання коштів з обласного бюджету на розчищення та регулювання русел річок на Донеччині?
— Сіверсько-Донецьке басейнове управління водних ресурсів активно співпрацює з департаментом екології та природних ресурсів Донецької облдержадміністрації. Серед іншого і з питань реалізації заходів Регіональної цільової програми щодо здійснення розчистки та регулювання русел річок на 2018—2022 роки, проєкт якої в новій редакції було обговорено в онлайн-режимі на колегії облдержадміністрації за участі наших фахівців.
Ця програма передбачає виконання заходів за шістьма напрямами: відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану річок; реконструкція гідротехнічних споруд; будівництво у населених пунктах та реконструкція на підприємствах необхідних споруд для очищення стічних вод, що утворюються в комунальному господарстві; заходи із захисту від підтоплення та затоплення; будівництво берегозміцнювальних споруд.
На 2020—2022 роки за цією програмою передбачено виконання заходів на загальну суму 451,6 мільйона гривень, зокрема 105,5 мільйона — за напрямом «Відновлення та підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану річок».
Певні заходи за цим напрямом буде здійснено згідно з рекомендаціями розробленого Держводагентством в 2013—2016 роках за рахунок коштів державного бюджету техніко-економічного обґрунтування «Поліпшення гідрологічного режиму та екологічного стану річки Сіверський Донець у Харківській, Донецькій та Луганській областях». За підсумками виконання цих заходів буде проведено розчищення русел у басейнах річок Казенний Торець та Бахмутка орієнтовною протяжністю близько 115 км зі 180,5 км, рекомендованих ТЕО.
Тобто понад 100 мільйонів гривень буде спрямовано на розчищення русел річок на Донеччині та підтримання їх водності. Це актуально, адже кліматичні зміни вже подовжили маловодний період року в нашому регіоні й підсилили загрози посухи і зникнення малих річок.
— Цього року для України дуже актуальні питання водозабезпечення у зв’язку з малою кількістю опадів та відсутністю весняного водопілля. Наскільки складна ситуація на сході країни? Чи очікують фахівці управління обмеження водопостачання міст Донеччини й Луганщини? І чи є привід непокоїтися жителям Маріуполя?
— З огляду на майже безсніжну зиму і брак снігозапасів умов формування весняного водопілля цьогорічної весни в нашому регіоні не було. У квітні середня водність річок Сіверського Дінця та його приток порівняно з місячною нормою становила 15—35%. Рівні води на більшості річок наблизилися до мінімальних значень за багаторічний період спостережень.
Та навіть за таких обставин у басейні Сіверського Дінця вдалося накопичити ресурс у великих руслових водосховищах — Печенізькому та Червонооскільському. І це тільки завдяки своєчасним управлінським рішенням водників Сіверсько-Донецького БУВР у поєднанні зі злагодженими діями всіх учасників водогосподарського комплексу.
За запасами водних ресурсів територія басейну Сіверського Дінця і так належить до маловодних регіонів, де забезпеченість потреби у воді втричі менша, ніж у середньому в Україні. Враховуючи досвід минулих років, ми ухвалили рішення: по-перше, не використовувати повністю основні руслорегулюючі водосховища, а по-друге, протягом аномально теплого зимового періоду їх поступово наповнювати.
15 березня Печенізьке водосховище на річці Сіверський Донець було наповнене на 383 мільйони м3, або 100% НПР (нормально підпірний рівень), а Червонооскільське на річці Оскіл вдалося максимально наповнити 28 березня на 433,3 мільйона м3 , або 99,6% НПР (435,1 мільйона м3).
Нині в басейні Сіверського Дінця достатні запаси води, необхідні для сталого функціонування водогосподарського комплексу в маловодний період року, який у 2020-му, на жаль, розпочався раніше, ніж зазвичай. Тож обмежень у водопостачанні міст Донеччини і Луганщини, зокрема Маріуполя, поки що не передбачається.
Якщо ж рішення про обмеження прав водокористувачів (уперше за 120 років!) все-таки буде прийнято, пріоритетність надаватимуть використанню води для питних і побутових потреб населення. Зауважимо, що під терміном «водокористувачі» розуміють не тільки нас із вами, пересічних громадян, а й усі підприємства, установи та організації, які здійснюють загальне та спеціальне водокористування. Відповідно до Водного кодексу України, всі водокористувачі мають не лише права, а й обов’язки, насамперед економно використовувати водні ресурси, дбати про їх відтворення і поліпшення якості.
— Яка якість води головної артерії сходу України — Сіверського Дінця? Одні науковці б’ють на сполох, інші втішають, мовляв, вода не така забруднена, як здається, і споживачам не варто боятися. Якої думки фахівці басейнового управління?
— Річ у тому, що існують різні методики визначення якісного стану поверхневих вод. За однією з них, водні об’єкти басейну Сіверського Дінця характеризуються від «помірно забруднених» до «брудних», а за іншою ті самі об’єкти мають категорію від «добрі, досить чисті» до «задовільні, слабко забруднені». А за методикою оцінки, затвердженою в 2019 році, всі досліджені поверхневі водні об’єкти Сіверського Дінця належать до ІІ класу хімічного стану: «недосягнення доброго». Звідси і різні погляди на одну й ту саму ситуацію.
Загалом можна сказати, що якість поверхневих вод річки Сіверський Донець та її приток уже протягом багатьох років стабільна. Концентрації речовин у водних об’єктах коливаються в межах середньобагаторічних значень без тенденції до погіршення залежно від періоду року та фактичної водності річок. Спостерігається перевищення допустимих концентрацій важких металів, органічних речовин та сольових показників. І якщо останній показник перевищує норму переважно за рахунок природних чинників, то причина перевищення вмісту важких металів та органічних речовин — велике антропогенне навантаження. Адже на сході України зосереджено багато потужних промислових підприємств, а щільність населення одна з найбільших у Європі.
— Сергію Івановичу, як досвідчений фахівець спрогнозуйте, що чекає на Донбас у найближчій перспективі. До обмежень споживання води готуватися вже тепер?
— Будь-які прогнози — справа невдячна. Наприклад, Харківський регіональний центр з гідрометеорології дає нам прогнози водності максимум на місяць наперед, не більше, тож прогнозувати ситуацію на весь літній період неможливо. Але дуже низька водність з наближенням до маловоддя і брак опадів уже змусили басейнове управління передбачити вжиття непопулярних заходів. Так, балансоутримувачам основних водосховищ та водогосподарських систем, підприємствам з русловими водозаборами на річці Сіверський Донець було направлено повідомлення про посилення контролю за дотриманням встановлених режимів роботи та можливого обмеження лімітів у разі настання маловоддя.
І це усе для того, щоб запобігти збоям водопостачання жителів на сході країни та забезпечити достатньою кількістю води населення і сільське господарство та промисловість.
Тепер усім нам надзвичайно важливо воду, накопичену у водосховищах в таких складних кліматичних умовах, навчитися використовувати максимально дбайливо, ощадливо, зважено. Будьмо ековідповідальними й цінуймо кожну краплину!
Ігор ЗОЦ,
«Урядовий кур’єр»